Дайте характеристику епохи «Май мужність користуватися власним розумом»

Кожній епосі людської історії притаманні свої характерні особливості як соціально-економічні, так і світоглядні. Так, якщо епоха середньовіччя характеризувалася тотальним зверненням до релігії як «основи основ», то для наступній за нею епосі Просвітництва характерний відхід від релігійних догм. Саме в цей час з’являється гасло «Май мужність користуватися власним розумом», адже людському розуму притаманна здатність до самостійного пізнання і пояснення світу, тобто раціоналістичне мислення. Завдяки такому підходу зросла популярність наукових знань, і хоча самі науки ще не виділялися в окремі галузі, а працювали одночасно в багатьох напрямках, однак знання вже отримувалися шляхом експериментальних досліджень.

Дана тенденція призвела до того, що розум почали розвивати за допомогою зовнішніх чинників: розумовими вправами, вивченням науки, мистецтва. Віра в силу розуму породжувала оптимістичні погляди, впевненість в свій здатності до перетворення світу. Людина, вважали представники даної епохи, є господарем власної долі, а отже, несправедливість породили самі люди. Звідси витікають і нові погляди на релігію і церкву та їхню роль в житті людини: панував деїзм, тобто створення Богом світу і подальше невтручання

3. Просвітництво і церква

До релігії та церкви просвітителі здебільшого ставилися байдуже, а то й вороже. Богословські проблеми їх більше не цікавили. Вони гадали, що світотворення було чи деїстичним (Бог створив світ і потому вже не втручався в історію людства), чи атеїстичним (повне заперечення існування Бога).

Відповіддю церкви на ці нові умонастрої стало переконання, що повинна домінувати переконаність у вірі, а не формальне виконання церковних правил. Проте церква вже не могла гідно відповісти на критику просвітителів, бо релігійне піднесення XVII ст. вичерпалося.

З падінням авторитету церкви її багатства і привілеї стали об'єктом домагань з боку держави. Відкривалися світські школи. Папі Римському навіть довелося розпустити орден єзуїтів (згодом його відновили). У більшості країн припинилися суди інквізиції.

 

4. Освіта

Епоха Просвітництва дала могутній поштовх освіті. Так, король Пруссії Фрідріх ІІ та австрійський імператор Йосип ІІ ввели у своїх країнах загальну початкову освіту. У Франції протягом XVIII ст. кількість неписьменних скоротилася з 79 до 63% населення. Але, попри відчутний прогрес в освіті, епоха Просвітництва додала до соціального розколу в суспільстві культурно-освітній. Незначна частина освічених людей часом не могла порозумітися з рештою населення. Отже, ідеї Просвітництва охопили лише незначну частину населення, переважно освіченого. Просвітителі самовпевнено вважали вірними лише ті знання, що добуті наукою, власним розумом, а не ті, що базуються на традиціях і народній мудрості. Народні вірування вважалися забобонами, а народне життя — проявом відсталості й зашкарублості.

 

5. Енциклопедисти

Філософ Дені Дідро (1713-1784) вважав своїм завданням зробити сучасні знання як можна більш доступними для всіх. Задум полягав у тому, щоб укласти загальну картину знань, які накопичили європейці на середину ХVІІІ ст., об’єднати їх у спеціальний словник. Такі спроби мали місце і раніше, але вони не мали тако розмаху. Видання отримало назву „Енциклопедії”. Організаторам задуманого Д.Дідро і Жану Д`Аламберу (1717-1783) вдалося залучити до роботи всіх великих філософів і письменників того часу: Вольдер, Монтеск’є, Гольбах, Руссо та ін. Проте більша частина „Енциклопедій” була написана менш відомими людьми але не менш освіченими. Так де Жокур написав 17 тисяч статей.

У вступі, який написав Д`Аламбер говорилося, що читач самостійно повинен думати і шукати істину.

Видання підтримала королівська фаворитка маркіза Помпадур, що полегшило вихід видання в обхід цензури у 1751 р. Проте вже у 1759 р. видавати „Енциклопедію” було заборонено. Існуючі томи вилучалися і нищилися. Проте видання продовжувало виходити підпільно. Незважаючи на всі зусилля поліції, спосіб як це робилося, так і не було розрито. До 1782 р. вийшло 22 статей і 13 томів ілюстрацій та таблиць.

Ця масштабна праця справила величезний вплив на тодішнє суспільство.