Міжбюджетних відносин

- шляхами сполучення;

- кількістю населення та його віковим складом;

- сформованою інфраструктурою та ін.

Основні способи розмежування між бюджетних відносин

1. розподіл податків та інших доходів між бюджетами різних рівнів

2. поділ надходжень від податків шляхом закріплення за кожним рівнем бюджетної системи конкретних часток податку у межах єдиної ставки оподаткування

3. встановлення територіальних надбавок до загальнодержавних податків на користь місцевого самоврядування

4. встановлення територіальних надбавок до місцевих податків на користь загальнодержавних органів влади

Причини територіальних відмінностей у формуванні доходів та у складі і обсягах видатків місцевих бюджетів:

• різний рівень економічного розвитку господарського комплексу адміністративно-територіальних одиниць і його спеціалізація

• різноманітність природно-кліматичних умов

• різний екологічний стан територій

• особливості розташування населених пунктів, зокрема адміністративних центрів

• насиченість шляхами сполучення

• сформована протягом тривалого періоду мережа об’єктів соціальної та побутової інфраструктури, їх стан

цілісне функціонування бюджетної системи забезпечується взаємодією всіх її ланок. При цьому однією з ознак бюджетної системи як виду соціальних систем є існування в ній різних за рівнем, часто не погоджених між собою цілей. Причиною цього є відмінності між метою формування та використання ресурсів різних бюджетів і потребами розвитку окремих територіальних громад і країни в цілому. Функцію узгодження й упорядкування наявних потреб і фінансових можливостей усіх бюджетів, і, відповідно, повернення бюджетної системи до стану відносної рівноваги виконує регулювання.

Стан рівноваги бюджетної системи досягається за умови рівномірного і пропорційного забезпечення ресурсами і відповідного здійснення витрат кожною її ланкою.

Остаточне збалансування бюджетів одного рівня, яке неможливо провести лише шляхом розмежування їх доходів і видатків, досягається за допомогою бюджетного регулювання, тобто перерозподільчих процесів у межах бюджетної системи, шляхом:

• надання коштів фінансово «бідним» територіям (форми фінансової

допомоги: відрахування із загальнодержавних доходів, міжбюджетні трансферти – дотації та субвенції);

• вилучення коштів у відносно фінансово «багатих» територій (форми

вилучення: податки та обов’язкові платежі, передача коштів з відповідних бюджетів до державного бюджету).

Рух бюджетних ресурсів у процесі міжбюджетних відносин відбувається переважно у формі міжбюджетних трансфертів, взаєморозрахунків, а також об’єднання коштів бюджетів територіальних громад для виконання спільних проектів і програм (рис. 6.1).

Центральне місце в бюджетних відносинах посідають процедури бюджетного регулювання. У Бюджетному кодексі України визначена мета регулювання міжбюджетних відносин – це забезпечення відповідності між повноваженнями на здійснення видатків, закріплених законодавчими актами України за бюджетами та бюджетними ресурсами, які мають забезпечувати виконання цих повноважень, тобто перерозподіл бюджетних ресурсів.