4.3. Операції банків з ощадними (депозитними) сертифікатами

Законодавство України встановлює, що ощадні (депозитні) сертифікати в Україні можуть випускати в обіг тільки банки. Так, згідно зі ст. 13 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» ощадний (депозитний) сертифікат – це цінний папір, який підтверджує суму вкладу, внесеного у банк, і права вкладника (власника сертифіката) на одержання зі спливом встановленого строку суми вкладу та процентів, встановлених сертифікатом, у банку, який його видав.

Ці цінні папери можуть бути іменними або на пред'явника. Іменні ощадні (депозитні) сертифікати розміщуються у бездокументарній формі, а на пред'явника - у документарній. В ощадному (депозитному) сертифікаті у документарній формі зазначаються вид цінного паперу, найменування і місцезнаходження банку, що випустив сертифікат, серія і номер сертифіката, дата випуску, сума депозиту, процентна ставка, строк отримання вкладу, підпис керівника банку або іншої уповноваженої особи, засвідчений печаткою банку.

Ощадні (депозитні) сертифікати розміщуються серед їх покупців на певний строк (під відсотки, передбачені умовами їх розміщення). Доход за ощадними (депозитними) сертифікатами виплачується під час пред'явлення їх для оплати в банк, що розмістив ці сертифікати.

У разі дострокового пред'явлення ощадного (депозитного) сертифіката до оплати банк виплачує суму вкладу та відсотки (за вкладами на вимогу), якщо умовами випуску сертифіката не передбачено інший розмір відсотків.

Як бачимо, у профільному Законі України «Про цінні папери та фондовий ринок» ощадні та депозитні сертифікати ототожнюються, хоча на практиці та в законодавстві інших країн ці два види цінних паперів розрізняються. Зокрема, депозитні сертифікати набули поширення у світовій банківській практиці починаючи із 60-х років. Вперше депозитні сертифікати з’явились у США. В іноземній практиці депозитні сертифікати випускаються для консолідованого залучення коштів в першу чергу на міжбанківському ринку та у держави (на відміну від ощадних сертифікатів). Законодавство України відходить від цієї тенденції, оскільки депозитний сертифікат прирівнюється до ощадного сертифікату та кваліфікується як документ, яким оформляється залучення вкладу (депозиту) у банк від будь-яких юридичних та фізичних осіб.

Депозитні сертифікати можуть випускатися і банками, і НБУ. Порядок випуску та проведення операцій з депозитними сертифікатами НБУ встановлений «Положенням про регулювання Національним банком України ліквідності банків України», що затверджене постановою Правління НБУ від 30 квітня 2009 р. № 259.

Відповідно до п. 1.1. Глави 1 Розділу IV цього Положення НБУ здійснює операції з власними борговими зобов'язаннями шляхом емісії депозитних сертифікатів за такими строками:

• один день (овернайт);

• до 90 днів.

НБУ здійснює емісію депозитних сертифікатів у формі записів на рахунках у системі кількісного обліку СЕРТИФ з використанням технологій, програмно-технологічних засобів і системи захисту інформації НБУ.

НБУ для всіх банків установлює однакові умови участі в тендерах з розміщення депозитних сертифікатів і проводить операції з банками, які:

• забезпечують своєчасне і в повному обсязі формування обов'язкових резервів;

• забезпечують своєчасне перерахування коштів за результатами попередньо проведених тендерів з розміщення депозитних сертифікатів;

Для окремих випусків депозитних сертифікатів можуть установлюватися додаткові обмеження щодо потенційних власників. Обов'язковою умовою для подання банком заявки на участь у тендерах з розміщення депозитних сертифікатів є укладення на поточний календарний рік відповідного генерального договору.

Розміщення та розрахунки за депозитними сертифікатами здійснюються лише в безготівковій формі в національній валюті України.

Умови розміщення, максимальна або мінімальна сума заявки від банку, сума вкладу, строк, на який розміщується депозитний сертифікат, визначаються залежно від ситуації, що склалася на грошово-кредитному ринку в період оголошення про проведення тендера, та з урахуванням перспектив її розвитку і доводяться до відома банків.

Депозитні сертифікати мають право обігу на відкритому ринку лише серед банків, а також можуть використовуватися як застава на міжбанківському кредитному ринку та як забезпечення кредитів рефінансування НБУ.

22