МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,
МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
До виконання та захисту
магістерської атестАЦІЙНОЇ роботи
для студентів усіх форм навчання
спеціальності 8.17010201 Системи технічного захисту
інформації, автоматизація її обробки
ЗАТВЕРДЖЕНО
кафедрою ОРТ
Протокол № 6 від 16.02.2012
Харків 2012
Методичні вказівки до виконання та захисту магістерської атестаційної роботи для студентів усіх форм навчання спеціальності 8.17010201 «Системи технічного захисту інформації, автоматизація її обробки» / Упоряд.: І.О. Милютченко, А.М. Олейніков. – Харків: ХНУРЕ, 2012. – 80 с.
Упорядники: МИЛЮТЧЕНКО Іван Олександрович
ОЛЕЙНІКОВ Анатолій Миколайович
Рецензент В.І. Заболотний, канд. техн. наук,
професор кафедри БІТ ХНУРЕ
ЗМІСТ
Перелік скорочень ……………………………………………………… 5
Загальні положення …………………………………………………….. 6
1 Мета і задачі магістерської атестаційної роботи ……………........... 7
2 Організація магістерської підготовки ……………………………….. 8
2.1 Загальні відомості з організації магістерської підготовки ……... 8
2.2 Рекомендації з організації наукових досліджень магістрантів ... 13
3 Тематика магістерських атестаційних робіт ………………………... 14
4 Організація виконання магістерської атестаційної роботи ………… 17
4.1 Організація роботи в період дослідницької практики ………….. 18
4.2 Керівництво виконанням магістерської роботи ………………… 19
4.3 Організація роботи магістрантів …………………………………. 20
4.4 Робота з літературними джерелами ……………………………… 21
4.5 Виконання теоретичних та експериментальних
досліджень та розрахунків ………………………………………… 21
4.6 Контроль за виконанням магістерської роботи ………………….. 22
5 Завдання на магістерську атестаційну роботу ……………………….. 23
6 Структура, зміст та обсяг магістерської атестаційної роботи ………. 24
6.1 Обсяг, структура пояснювальної записки магістерської роботи .. 24
6.2 Зміст пояснювальної записки …………………………….………. 25
6.3 Структура та зміст графічної частини магістерської роботи …… 31
7 Оформлення магістерської роботи ……………………………………. 33
7.1 Оформлення пояснювальної записки …………………….………. 33
7.2 Оформлення графічної частини магістерської роботи ………….. 37
8 Порядок захисту магістерської роботи ……………………………….. 43
8.1 Подання магістерської роботи до захисту …………………….….. 43
8.2 Нормоконтроль ……………………………………………………... 43
8.3 Захист магістерської роботи ……………………………………….. 44
9 Зміст відзиву наукового керівника ……………………………………. 46
10 Вимоги до рецензії на магістерську атестаційну роботу …………… 47
Перелік посилань ………………………………………………………….. 49
Додаток А Порядок створення комплексів ТЗІ на об’єктах
інформаційної діяльності …………………………………….. 51
Додаток Б Перелік книг з ТЗІ ……………………………………………. 56
Додаток В Рекомендації щодо розроблення технічного завдання
на виконання робіт із створення комплексу захисту на ОІД … 61
Додаток Г Зразок бланка завдання на магістерську атестаційну роботу 66
Додаток Д Перелік основних нормативних документів з виконання
магістерської атестаційної роботи………………………….. 68
Додаток Е Приклади записів у переліку посилань ……………………. 71
Додаток Ж Форма відомості магістерської атестаційної роботи……… 74
Додаток И Зразок бланка титульного аркуша пояснювальної записки
магістерської атестаційної роботи………………………….. 75
Додаток К Форма основного напису для плакатів...……………………. 76
Додаток Л Форма та розміри основного напису ………………..……….. 76
Додаток М Форма переліку елементів ………………………………….... 77
Додаток Н Форма відзиву наукового керівника ……………………….. 78
Додаток П Форма рецензії на магістерську атестаційну роботу ………. 79
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ
ВНЗ – вищий навчальний заклад
АС – автоматизована система
ДЕК – державна екзаменаційна комісія
ІзОД – інформація з обмеженим доступом
ЄСКД – єдина система конструкторської документації
КЗ – контрольована зона
КСТЗІ – комплексна система технічного захисту інформації
НДР – науково-дослідна робота
НДРС – науково-дослідна робота студента
НСД – несанкціонований доступ
ОІД – об’єкт інформаційної діяльності
ОКХ – освітня кваліфікаційна характеристика
ОПП – освітньо-професійна програма
САПР – система автоматизованого проектування
СТЗІ – система технічного захисту інформації
СТЗІАО – системи технічного захисту інформації, автоматизація її обробки
ТЗІ – технічний захист інформації
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Магістр – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання професійних завдань та обов’язків (робіт) інноваційного характеру, що передбачені для первинних посад певного рівня та виду професійної діяльності. Магістерська підготовка організується на кафедрах, які мають висококваліфіковані науково-педагогічні кадри, сучасну лабораторну і науково-дослідну матеріально-технічну базу та здійснюють науково-дослідну роботу за актуальними науковими проблемами.
Завершальним етапом навчання на освітньо-кваліфікаційному рівні магістр є державна атестація студента державною екзаменаційною комісією (ДЕК), яка встановлює фактичну відповідність рівня його підготовки вимогам кваліфікаційної характеристики. Тому на державну атестацію студентів вищих навчальних закладів (ВНЗ) виноситься система вмінь, визначена в освітньо-кваліфікаційній характеристиці (ОКХ), та система відповідних змістових модулів, що складають нормативну частину змісту освітньо-професійної програми (ОПП) підготовки фахівця.
На державну атестацію виноситься система наукових знань, умінь виконувати дослідні роботи та компетенції, що ґрунтуються як на бакалаврській підготовці напряму 6.170102 «Системи технічного захисту інформації», так і на стандартах та індивідуальних планах підготовки магістрів 8.17010201 «Системи технічного захисту інформації, автоматизація її обробки» (СТЗІАО).
Магістерська освітньо-професійна програма містить дві складові – освітню і науково-дослідну. Зміст науково-дослідної роботи (НДР) магістра визначається індивідуальним планом. Роботу магістранта координує науковий керівник, який має науковий ступінь і (або) вчене звання. Підготовка магістра завершується захистом магістерської атестаційної роботи на засіданні ДЕК.
Магістерська атестаційна робота – це самостійна науково-дослідна робота, яка виконує кваліфікаційну функцію, тобто готується з метою публічного захисту і отримання рівня магістра. Основне завдання її автора – продемонструвати рівень своєї наукової кваліфікації, вміння самостійно вести науковий пошук і вирішувати конкретні наукові завдання. Магістерська робота передбачає проведення аналізу та теоретичної розробки (моделювання та дослідження процесів і об’єктів захисту) актуальних питань та проблем.
Дані методичні вказівки спрямовані на забезпечення єдиних підходу та вимог до розробки магістерських робіт на кафедрі ОРТ, а також в організаціях та на підприємствах, де може вестись науково-дослідна практична робота студентів-магістрантів. Методичні вказівки складені з метою надання методичної допомоги з питань магістерської підготовки студентам та їх науковим керівникам.
Складаючи методичні вказівки, автори керувалися нормативними, інструктивними та методичними документами [1-18].
1 Мета і задачі магістерської атестаційної роботи
Виконання магістерської атестаційної роботи є завершальним етапом магістерської підготовки і має на меті:
систематизацію, закріплення й поглиблення набутих теоретичних і практичних знань за спеціальністю СТЗІАО та формування навичок застосування цих знань під час вирішення конкретних наукових і науково-технічних задач;
розвиток навичок самостійної науково-дослідної роботи та оволодіння методикою теоретичних, експериментальних і практичних досліджень;
набуття досвіду систематизації отриманих результатів досліджень, формулювання нових висновків і положень та їх прилюдного захисту;
розвиток й закріплення практичних умінь виконання НДР;
оволодіння методиками, що пов’язані з виконанням НДР;
опанування методами обґрунтування науково-технічних рішень з урахуванням вимог та обмежень;
розвиток умінь аналізу, оцінки і застосування сучасних систем технічного захисту до об’єктів інформаційної діяльності (ОІД);
оволодіння раціональними методами пошуку й аналізу вітчизняної та закордонної науково-технічної інформації, включаючи патентну;
опанування сучасними інформаційними технологіями та методами забезпечення інформаційної безпеки;
розвиток уміння проводити комп’ютерне моделювання технологічних, фізичних, математичних процесів, а також уміння аналізувати і систематизувати результати досліджень, використовуючи комп’ютерну техніку;
закріплення вмінь оформлення результатів НДР згідно з чинними стандартами.
Головною задачею магістерської атестаційної роботи є підготовка студента до самостійної творчої науково-дослідної та інженерної праці у галузі знань “Інформаційна безпека” на основі знань, умінь та компетенцій, отриманих під час навчання в університеті.
2 Організація магістерської підготовки
2.1 Загальні відомості з організації магістерської підготовки
Підготовка магістра передбачає термін навчання не менш п’яти років за кожним із напрямів вищої освіти та складається з програми навчання бакалавра за відповідним напрямом і спеціалізованої підготовки, орієнтованої на науково-дослідну і (або) науково-педагогічну діяльність.
Право вступу до магістратури мають особи, які успішно завершили навчання за однією з освітньо-професійних програм підготовки рівня «бакалавр» і отримали диплом бакалавра (спеціаліста).
Університет може здійснювати цільову підготовку магістрів для навчальних закладів, наукових установ Національної і галузевих академій наук, підприємств, організацій тощо на умовах залучення до навчального процесу їх наукових і науково-педагогічних кадрів та використання їх науково-дослідної і матеріально-технічної бази.
Попередній відбір обдарованої молоді ґрунтується на проведенні предметних олімпіад, наукових, науково-методичних семінарів і конференцій за участю студентів старших курсів на добровільних засадах.
Відбір осіб на навчання за ОПП підготовки магістра здійснюється згідно з Правилами прийому до ХНУРЕ, переважно з числа випускників університету, за результатами фахових вступних випробувань та загального рейтингу (результатів їх навчальних досягнень і наукових (творчих) здобутків).
Порядок прийому на навчання за програмою підготовки магістра (перелік показників для загального рейтингу вступника) визначається приймальною комісією університету.
Програму вступних випробувань формує кафедра основ радіотехніки (ОРТ), яка здійснює магістерську підготовку за спеціальністю СТЗІАО.
Для проведення фахових вступних випробувань на навчання за програмою підготовки магістра створюються атестаційні комісії, склад яких затверджує ректор університету.
Прийом документів, проведення фахових вступних випробувань та зарахування на навчання за ОПП підготовки магістра проводиться до початку серпня на місця держзамовлення та до кінця серпня на місця, що фінансуються за рахунок фізичних (юридичних) осіб.
Кандидати до вступу в магістратуру подають такі основні документи:
– особисту заява на ім’я ректора із зазначенням отриманої освіти (кваліфікації та спеціальності) і магістерської спеціальності;
– документ про вищу освіту (диплом бакалавра з відповідного напряму або диплом спеціаліста за відповідною спеціальністю);
– інші документи, що свідчать про його наукову роботу, згідно із переліком, встановленим ХНУРЕ (засвідчений список наукових робіт, поданих заявок на винаходи, дипломів конкурсів студентських робіт і олімпіад тощо, що підтверджують участь кандидата в конференціях, виставках, олімпіадах, конкурсах та НДР).
Приймальна комісія університету ухвалює рішення про зарахування вступників. Зарахування для навчання у магістратурі оформлюється наказом ректора.
Термін навчання за магістерською програмою за спеціальностю СТЗІАО становить один рік.
Організацію магістерської підготовки за спеціальністю СТЗІАО здійснює кафедра ОРТ ХНУРЕ. Магістерські атестаційні роботи можуть виконуватися також на філіях кафедри, на підприємствах, у наукових та інших установах, з якими є відповідні угоди.
Навчальний процес відбувається відповідно до нормативних вимог [1]:
навчання магістранта здійснюється за індивідуальним навчальним планом;
навчальний час, відведений для самостійної роботи магістранта, має становити не менше ніж 1/2 і не більше ніж 2/3 загального обсягу його навчального часу;
норми часу на проведення індивідуальних занять з магістрами регламентовані наказом МОН України [2];
магістерська атестаційна робота, що виконується на завершальному етапі навчання магістранта, має передбачати проведення наукових досліджень (творчих розробок) з проблем ТЗІ;
державна атестація здійснюється ДЕК згідно з Положенням [3];
виходячи з наукових (творчих) здобутків магістранта, рада факультету може рекомендувати його для навчання в аспірантурі;
студент, який отримав документ встановленого зразка про здобутий освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр» і повну вищу освіту, працевлаштовується згідно з чинним законодавством, або йому може бути надана можливість наукового стажування (наукової роботи) за кордоном;
студент, який своєчасно не виконав індивідуальний навчальний план, відраховується з університету і отримує академічну довідку.
Наукове керівництво магістерської роботи здійснюють, як правило, доктори наук, професори (у тому числі професори університету профілюючої кафедри), а також науково-педагогічні працівники, які мають право керівництва аспірантською підготовкою. Для надання допомоги магістрантам під час виконання робіт індивідуального плану підготовки у суміжних галузях наук допускається призначення, крім наукового керівника, одного чи більше консультантів з числа науково-педагогічних працівників ВНЗ та працівників галузі, які мають значний досвід роботи. Список наукових керівників на наступний навчальний рік затверджується кафедрою ОРТ. Науковий керівник може керувати не більш ніж п’ятьма студентами-магістрантами одночасно.
Керівник один раз на семестр звітує на засіданнях кафедри про виконання індивідуального плану кожним магістрантом.
Кафедра щорічно затверджує тематику магістерської підготовки на поточний навчальний рік, проводить розподіл тем серед магістрантів та визначає керівників магістерської підготовки на засіданні кафедри.
Список наукових керівників та перелік рекомендованих тем магістерських атестаційних робіт подається кафедрою на затвердження декану факультету у квітні (8-й семестр навчання).
Закріплення магістрантів за керівниками і затвердження тем магістерських атестаційних робіт здійснюється рішенням ради факультету (або розпорядженням по деканату) до 1-го жовтня першого семестру навчання магістрантів.
Теми магістерських атестаційних робіт уточнюються до початку дослідницької практики і затверджуються наказом ректора.
За необхідності допускається зміна теми магістерської роботи (дослідження), плану роботи, заміна наукового керівника. Ці питання вирішують на засіданні кафедри ОРТ не пізніше ніж за 2 місяці до терміну подання магістерської роботи до захисту.
Зміст освіти магістрантів зі спеціальності СТЗІАО визначає ОПП. Вибіркова частина програми магістерської підготовки визначається профілюючою кафедрою з урахуванням сучасних потреб у фахівцях у галузі інформаційної безпеки та наукових інтересів магістранта, його можливостей щодо оволодіння розділами суміжних освітніх програм.
Програма магістерської підготовки у ВНЗ складається з двох частин: освітньої (один чи два семестри) і науково-дослідницької, до якої входить дослідницька практика та підготовка магістерської атестаційної роботи.
Освітня частина програми підготовки включає вивчення дисциплін циклу професійної та практичної підготовки, який складається з нормативної та вибіркової частини. Вибіркову частину складають дисципліни самостійного вибору ВНЗ і дисципліни вільного вибору студента. Вивчення дисциплін освітньої частини спрямоване на поглиблене розуміння професійних проблем зі спеціальності СТЗІАО, на ознайомлення з новітніми інформаційними технологіями та формування у магістранта навичок і вмінь проведення наукової роботи. У цьому сенсі важлива дисципліна «Основи наукових досліджень», що формує у магістранта навички пошуку й аналізу інформації та організації проведення НДР.
Під час магістерської підготовки магістрант вивчає також загальноосвітні предмети, зокрема «Філософські проблеми наукового пізнання», «Педагогіка вищої школи», «Охорона праці в галузі та цивільна оборона», «Інтелектуальна власність», «Патентознавство».
Кожен керівник магістерської підготовки для формування у магістранта поглиблених знань за напрямком запланованих досліджень проводить із магістрантами індивідуальні заняття з дисципліни «Спецкурс керівника».
Навчання в магістратурі здійснюється за «Індивідуальним планом роботи магістранта», який визначає зміст освітньої і науково-дослідницької роботи за програмою магістерської підготовки. Планом роботи заповнюють науковий керівник і магістрант на початку магістерської підготовки.
Індивідуальний план роботи магістранта є основним керівним документом, що визначає спеціальність, за якою проходить підготовка магістранта, тему дослідницької роботи, яка вже пройшла затвердження на засіданні кафедри (із зазначенням номера і дати протоколу).
Індивідуальний план роботи магістранта складається на весь термін його підготовки та містить:
пояснювальну записку щодо вибору теми;
перелік та обсяг дисциплін освітньої частини, що належить вивчити;
робочий план підготовки дослідницької роботи, в якому наводять обсяг і стислий зміст завдань з теоретичної та експериментальної роботи, індивідуальні завдання, заплановані публікації статей, терміни навчання студента в магістратурі та форми підсумкового контролю з освітніх дисциплін.
В індивідуальному навчальному плані магістранта також може бути передбачена підготовка з навчальних дисциплін, що є вступними до аспірантури за певною спеціальністю або входять до переліку дисциплін кандидатського мінімуму. Під час навчання особи, які навчаються за програмою «магістр», мають право складати кандидатські іспити.
Екземпляри «Індивідуального плану роботи магістранта» зберігаються в деканаті, на кафедрі ОРТ та у магістранта.
Відповідальність за виконання індивідуального навчального плану покладається на магістранта.
Університет створює умови для виконання студентом, який навчається за програмою «магістр», індивідуального плану в повному обсязі та:
надає студентам можливість публікації наукових (науково-методичних) статей у збірниках, що друкуються в Україні;
сприяє виданню кращих магістерських робіт як наукових монографій та науково-методичних матеріалів;
надає студентам у користування навчальні приміщення, наукові фонди бібліотеки, наукове обладнання та устаткування;
забезпечує доступ до інформаційних мереж, у тому числі й до міжнародної мережі Інтернет;
сприяє участі студентів у наукових та методичних конференціях;
організує для студентів проведення факультативних курсів з проблемних питань за участю провідних науковців;
створює умови для висвітлення у засобах масової інформації захисту кращих магістерських робіт.
Науковий керівник має надавати магістрантові методичну допомогу у вирішенні питань за темою дослідження, застерігати від прийняття некваліфікованих помилкових рішень, визначати магістрантові напрямок пошуку тощо. Але це не звільняє магістранта від повної відповідальності за обґрунтованість прийнятих ним рішень, дотримання вимог нормативних документів і виконання календарного плану роботи.
Контроль за ходом підготовки магістерської атестаційної роботи здійснює науковий керівник на підставі матеріалів, які подає магістрант відповідно до календарного плану. Інформацію керівників магістерської підготовки про хід виконання календарних планів робіт магістрантами регулярно заслуховують на засіданнях кафедри з моменту початку дослідницької практики. Після закінчення дослідницької практики звіти магістрів можуть заслуховуватись на кафедральному семінарі.
Магістрант, який не виконує графіка магістерської підготовки або порушує терміни його виконання, має бути запрошений на засідання кафедри для ухвалення відповідного рішення. Кафедра може за поданням керівника відтермінувати захист магістерської роботи. У цьому випадку магістрант оплачує витрати на проведення додаткового захисту.
Підсумкова державна атестація здійснюється у завершальному семестрі і передбачає публічний захист на засіданні ДЕК випускної роботи – магістерської атестаційної роботи.
Особам, які в повному обсязі виконали індивідуальний план за професійною освітньою програмою магістра, присвоюється кваліфікація магістра за спеціальністю СТЗІАО і видається диплом магістра державного зразка.
Надалі випускник може продовжити навчання в аспірантурі для підготовки кандидатської дисертації.
2.2 Рекомендації з організації наукових досліджень магістранта
Науково-дослідницька робота магістранта починається зі складання робочого плану, що входить до індивідуального плану роботи магістранта і відображає основні етапи дослідження. План включає три складові (теоретичну частину, експериментальну роботу та публікацію статей) і формується у довільній формі за особистої участі наукового керівника. Зазвичай план містить перелік розташованих у стовпець рубрик, пов’язаних внутрішньою логікою дослідження даної теми. Порядок робіт, що відповідають рубрикам, може змінюватися залежно від наявної можливості їхнього виконання у поточний момент часу, однак усі роботи мають бути виконані за визначений проміжок часу. Робочий план має передбачати включення до нього нових можливих аспектів, виявлених у процесі дослідження.
Науковий керівник надає студентові регулярну наукову і методичну допомогу, систематично контролює виконання роботи, вносить корективи, дає рекомендації щодо доцільності прийняття певного рішення, а також робить висновок щодо готовності роботи в цілому.
Після складання робочого плану студент приступає до наукової праці, хід якої можна подати у вигляді такого узагальненого алгоритму.
Обґрунтування актуальності обраної теми.
Визначення об’єкта і предмета дослідження.
Постановка мети і конкретних задач дослідження.
Вибір методу (методики) проведення дослідження.
Опис процесу дослідження.
Обговорення результатів дослідження.
Формулювання висновків і оцінка отриманих результатів.
Оформлення пояснювальної записки та графічних матеріалів магістерської атестаційної роботи.
Захист атестаційної роботи в ДЕК.
Обґрунтування актуальності обраної теми – початковий етап будь-якого дослідження, на якому автор має показати уміння вибрати тему, зрозуміти її суть і оцінити з погляду її своєчасності і значення для теорії і практики.
Особливу увагу варто приділити визначенню об’єкта і предмета дослідження. В об’єкті виділяють ту його частину, що є предметом дослідження і визначає тему магістерської атестаційної роботи.
Після доведення актуальності обраної теми формулюють мету дослідження, що починається з визначення основних задач, які мають бути вирішені відповідно до цієї мети.
Одним з головних етапів наукового дослідження є вибір методу (методів) дослідження, які є інструментом роботи дослідника і необхідною умовою досягнення поставленої мети.
Після визначення мети, об’єкта, предмета і методів дослідження починають вирішувати поставлені задач. При цьому необхідно фіксувати хід роботи, описуючи методику і техніку досліджень.
Завершуючи окремі етапи роботи, необхідно обговорювати проміжні результати з науковим керівником, а також виступати з доповідями на наукових семінарах кафедри. Це допоможе реально оцінити проведену роботу і, за необхідності, скоригувати хід дослідження.
Підсумковим етапом наукового дослідження є оцінка отриманих результатів і формулювання висновків, у яких слід зазначити наукові та практичні результати магістерської атестаційної роботи.