Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Мен.Адм. методичка.doc
Скачиваний:
16
Добавлен:
22.08.2019
Размер:
1.57 Mб
Скачать

3.1. Розвиток управлінської думки у світі

Задовго до народження Христа існували значні політичні організації: Македонія, Персія й ін. Форми майже усіх видів організацій можна простежити в цих значних стародавніх організаціях, але в цілому характер і структура управління в ті часи відрізнялися від сьогодення.

Порівняльна характеристика стародавніх і сучасних організацій дозволяє зробити такі висновки. Для стародавніх організацій було притаманно: мала кількість великих організацій; невеличка кількість керівників, відсутність керівників середньої ланки; управлінська робота не виділялась і не відокремлювалась від не управлінської; заняття керівних посад в організації здійснювалося в спадщину або шляхом захоплення силою; мала кількість людей спроможних приймати важливі для організації рішення; акцент на наказ і інтуїцію.

Для сучасності характерні такі риси: велика кількість крупних організацій; велика кількість керівників, середньої ланки в тому числі; чітко виділена управлінська робота; сьогодні займання керівних посад відбувається частіше усього по праву компетентності з дотриманням закону; велика кількість людей спроможних приймати важливі для організації рішення; акцент на колективну роботу і раціоналізм.

Хоча організації існують дуже давно, до 20 сторіччя не замислювалися над тим, як управляти ними системно. Тому що цікавило, як, використовуючи організації заробити більше грошей, захопити більшу владу, але не те, як управляти ними. Навіть прагматичний прояв переваг, що виникають з ефективного управління організацією, навряд чи викликало щирий інтерес до засобів і інструментів управління.

Перший вибух інтересу до управління був відзначений у 1911 році. З виходом у світ книги Фредеріка Тейлора "Принципи наукового управління". Цей момент вважається початком визнання управління як науки. Але звичайно, розуміння того, що організацією можна управляти систематизовано, щоб більш ефективно досягати її цілей, не виникло відразу.

Концепція ця розвивалася впродовж тривалого періоду часу, починаючи із середини 19 сторіччя до 20-х років 20 сторіччя. Основна сила, що цьому сприяла, була промислова революція, що почалася в Англії.

Але ідея про те, що управління саме по собі може внести істотний внесок у розвиток і успіх організації, уперше зародилася в Америці. Цьому сприяли такі обставини [51]:

1. На початку ХХ ст. США були єдиною країною, де людина могла перебороти труднощі пов'язані з його походженням, національністю, проявивши особисту компетентність.

  1. Трансконтинентальна залізниця, будівництво якої було завершено наприкінці 19 сторіччя перетворила Америку в самий великий єдиний ринок у світі. Тоді практично не існувало державного регулювання в бізнесі. З'явилися монополії. Ці й інші чинники уможливили формування великих галузей, підприємств. Настільки великих, що вони потребували формалізованих засобів управління. Поява управління як науки - було відповіддю на потребі великого бізнесу з одного боку, а з іншого - спробою скористатися перевагами техніки, відкрив найефективніші засоби виконання роботи.