- •Тема1 загальні поняття про групування, класифікації та номенклатури
- •1.2. Групування, класифікації та номенклатури
- •1.3. Методи класифікації
- •1.4. Методи кодування
- •Тема2 товарні номенклатури, які використовуються у практиці міжнародної торгівлі
- •2.4. Номенклатура Ради митного співробітництва
- •3.1. Товарна номенклатура в законодавстві України
- •3.4. Предмети, що заборонені до ввезення, вивезення й транзиту
- •Тема 4 гармонізована система опису та кодування товарів
- •4.1. Значення Гармонізованої системи опису та кодування товарів
- •4.3. Структура Гармонізованої системи
- •Тема 5 українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності
- •5.1. Структура Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності
- •5.3. Частини, приладдя (пристрої) та "кошикові" товарні позиції в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності
- •5.5. Функції приміток
- •Тема 6 основні правила інтерпретації тнзед
- •6.1. Перше правило інтерпретації
- •6.2. Друге правило інтерпретації
- •6.3. Третє правило інтерпретації
- •6.4. Четверте правило інтерпретації
- •6.5. П'яте правило інтерпретації
- •6.6. Шосте правило інтерпретації
- •Тема 7 товари, що класифікуються в розділах і - IV
- •7.2. Товари, розташовані в розділі II
1.3. Методи класифікації
Структура окремих класифікаторів переважно визначається методами класифікації та методами кодування. Аналіз різноманітних структур показує, що всі ці методи застосовуються у тісному взаємозв'язку. Але доцільно розглянути їх окремо.
Під час класифікації найширше використовуються ієрархічний та фасетний методи класифікації.
Ієрархічний метод класифікації - це метод, при якому задана множина послідовно розподіляється на підпорядковані групи (рис. 1.1). Спочатку множина розподіляється за обраною ознакою на великі угруповання. Потім кожне угруповання відповідно до обраної ознаки (або критерію) розбивається на низку наступних угруповань, які, у свою чергу, розпадаються на ще дрібніші групи за іншими ознаками. Таким чином, множина утворює класифікаційні угруповання, між якими встановлюються підпорядковані відносини (ієрархія).
Під час побудови ієрархічної класифікації для забезпечення зарахування конкретного об'єкта класифікації на кожному її рівні лише до одного.кла-сифікаційного угруповання потрібно дотримуватися таких важливих правил:
розподіл кожного класифікаційного угруповання на кожному рівні має проводитися лише за однією підставою ділення. Це забезпечить машинну обробку інформації, яка міститься у класифікаторі. При цьому підставою розподілу можуть бути одночасно декілька окремих ознак або якась одна ознака;
угруповання, які отримуються в результаті розподілу на кожному рівні, мають належати лише до одного угруповання, що стоїть на вищому рівні, і не перетинатися, тобто не повторюватися. Повторення призводить до дублювання, яке не дозволяє точно ідентифікувати угруповання або об'єкти;
розподіл має бути послідовним, без пропусків наступного рівня класифікації або без додавання проміжного рівня. Порушення послідовності призводить до викривлення ієрархічної структури класифікатора і вимагає створення спеціальних алгоритмів збирання угруповань, що ускладнює машинну обробку інформації.
Ієрархічна класифікація характеризується кількістю рівнів класифікації, глибиною, ємністю та гнучкістю. Кількість рівнів визначає глибину класифікації. Глибина визначається залежно від ступеня конкретизації угруповань і кількості ознак, які необхідні для вирішення конкретних завдань. Від глибини класифікації та кількості угруповань, які створюються на кожному рівні класифікації, залежить ємність класифікації. Як правило, найбільша кількість наступних угруповань, на які може поділитися дане угруповання, встановлюється постійною або для всієї класифікації, або для даного рівня. Як правило, кількість угруповань на одному рівні дорівнює десяти або кратне десяти.
6
До переваг ієрархічної класифікації належать велика інформаційна ємність, традиційність та звичність її застосування, пристосованість до ручної обробки інформації.
Значним недоліком ієрархічної класифікації є слабка гнучкість її структури, яка обумовлена фіксованістю ознак та заздалегідь установленим порядком їх розташування. Унаслідок цього за відсутності резервної ємності неможливе включення нових об'єктів до класифікації. У такому випадку зміни хоча б однієї ознаки ведуть до перерозподілу багатьох класифікаційних угруповань. Тому в класифікаторах, які побудовані за ієрархічним методом, мають передбачатися значні резервні ємності. Крім того, даний метод не дозволяє проводити агрегування об'єктів і здійснювати інформаційний пошук за будь-яким вільним сполученням ознак, а також ускладнює машинну обробку інформації внаслідок нестандартного виокремлення та розташування значень конкретних ознак об'єктів в різних напрямках класифікації.
Фасетний метод класифікації передбачає розподіл заданої множини на угруповання незалежно за різними ознаками класифікації. Фасетна класифікація не має суворої класифікаційної структури та заздалегідь побудованих кінцевих угруповань. У класифікаторах фасети найчастіше розташовуються у вигляді простого переліку та мають свій код (рис. 1.2).
8
Рис. 1.2. Схема фасетної класифікації
Під час створення фасетної класифікації необхідно дотримуватись таких правил:
значення ознак в різних фасетах не повинні перетинатися (принцип взаємного виключення фасетів). Це необхідно для забезпечення повної ідентифікації значення ознаки;
з усіх можливих фасетів, що характеризують множину об'єктів, яка класифікується, відбираються та фіксуються лише суттєві, тобто фасети, які забезпечують вирішення конкретних завдань. Під час використання фасетного методу класифікації ознаки повинні мати найбільший ступінь однорідності для більшості об'єктів множини, що класифікується, і мати практичну цінність;
фасети класифікатора, який створюється, повинні займати суворо фіксоване місце. Під час використання різних комбінацій фасетів для розв'язання різних техніко-економічних завдань, варто проводити їх ідентифікацію за допомогою відповідного кодового позначення фасета. Часто це просто порядковий номер фасета у класифікаторі. Ідентифікація фасета потрібна для складання фасетної формули, створення найбільш ефективних структур запису інформації до машинних масивів та полегшення її машинної обробки.
Основна перевага фасетної класифікації - гнучкість структури її побудови, оскільки зміни в будь-якому з фасетів не мають суттєвого впливу на інші фасети. Фасетний метод класифікації дозволяє не лише створювати нові класифікаційні угруповання з тих фасетів, що вже є, але включати до класифікатора нові або виключати старі фасети без переробки всієї структури. Гнучкість фасетної класифікації дає можливість здійснювати інформаційний пошук за будь-яким сполученням фасетів. Тобто інформація пристосована до машинної обробки.
Недоліком фасетної класифікації слід вважати недостатньо повне використання ємності внаслідок відсутності багатьох з можливих сполучень фасетів, нетрадиційність і незвичність застосування, а також складність використання даного методу для ручної обробки інформації.