Доходи у суспільстві.

1. Сутність, види та джерела формування доходів. Номінальні та реальні доходи.

2. Сутність, види та форми заробітної плати.

3. Диференціація доходів населення. Крива Лоренса та коефіцієнт Джинні.

4. Соціальний захист населення.

Доходи - сума грошових коштів (потік грошових коштів) отриманих за відповідний проміжок часу і призначених для придбання благ та послуг з метою задоволення особистих потреб.

Доходи розрізняють за

- джерелами формування

- доходи від власності та підприємницької діяльності - прибуток (засоби виробництва), робоча сила, рента, дивіденди (акції, вклади в банк), лізингові (аренда найновішої техніки з подальшим викупом) платежі, оренда

- соціальні (трансферні) платежі - пенсії, стипендії, безоплатні послуги, благодійна допомого, пільги, натуральні видачі

- способом отримання

- трудові доходи

- легальні - заробітна платка, прибуток, особисте підсобне господарство,

- нелегальні

- нетрудові доходи - відсотки по вкладах, спадщина, благодійні фонди,

Роль і значення доходів - самостійно

Заробітна плата - плата за відпрацьований час - це ілюзія.

Заробітна плата - перетворена форма вартості або ціни робочої сили.

Форми заробітної плати:

- погодинна

- поштучна (відрядна, сдельная) - норма виробки продукції в одиницю часу.

В умовах НТР переважає погодинна форма заробітної плати.

Розрізняють заробітну плату:

номінальну (в грошах)

реальну (що за них можна купити)

КРИВА ЛОРЕНСА - реальний розподіл доходів. Чим вона пряміша, тим справедливі ший розподіл доходів.

Нерівномірність розподілу доходів: Україна (1:40, 1:60), СССР (1:4).

Лекція 17::13.05.2010

Сутність та основні риси світового господарства.

1. Сутність, основні риси та етапи становлення світового господарства. Структура СГ.

2. Міжнародний поділ праці та інтернаціолізація економіки як основа формування СГ.

3. ТНК. Міжнародна економічна інтеграція та її форми.

4. Світова торгівля. Теорія порівняльних переваг. Сучасні тенденції розвитку СТ.

5. Міжнародні кредитні відносини ті їх механізми. Світова валютна система.

6. Світовий ринок праці та міграція робочої сили.

За останні 25 років з РФ виїхало 750000 вчених. З України 250000.

7. Глобалізація загально цивілізаційні проблеми людства.

САМОСТІЙНО

Світове господарство (СГ) - цілісна і взаємозалежна система національних господарств, що взаємодіють на основі спільних економічних законів і формують загальносвітові явища та процеси, комплекс міжнародних економічних відносин.

Суб’єкти:

- нац. господарства (нац. економіки)

- транснаціональні корпорації (ТНК)

- міжнародні інтеграційні об’єднання

Характерні риси СГ:

- міжнародний поділ праці

- загальний поділ праці (спеціалізація (країн) за сферами виробництва)

- сировинні

- аграрні

- індустріальні

- частковий поділ праці (спеціалізація у певних галузях)

- одиничний поділ праці (спеціалізація країни на виготовленні окремих агрегатів, машин, вузлів, технологічних стадій процесу виробництва)

- інтернаціолізація виробництва та капіталу (формування стійких виробничих зв’язків між країнами на основі міжнародного поділу праці)

Етапи індустріалізації:

1. 17ст. - виникає міжнародна торгівля.

2. 18-початок19ст. - міжнародна торгівля стає частиною економіки країн. Формується колоніальна система. Британія. Світовий ринок.

3. 19кінець-середина20ст. - вершина машинного виробництва. Створюються умови для автоматизації за рахунок спеціалізації.

4. середина20ст-середини 90-х. - Після 2 світової руйнується колоніальна система. Розпад СССР. Двополюсна система перетворилась на однополюсну.

Підходи до структури СГ:

1. Формаційний підхід - все господарство ділиться на капіталістичну і соціалістичну

2. 3 світи - соціалізм, капіталізм, і 3-й світ.

3. Поділ на північ і на південь.

4. Центр та периферія. Якщо людина отримує менше 2000$ на рік, країну не відносять до розвиненої.

5. За ВВП на душу населення.

6. Ефективність праці.

7. Доля промислової продукції експорту до експорту.

Розвинені індустріально країни: США, Канада, Японія, Австралія та ін.

Малі дракончики (розвивались до кризи): Бразилія, Мексика, Аргентина, пд.Корея.

Країни, що розвиваються. Діляться ні розвинені і нерозвинені. Мають однобічний розвиток. Аграрні, слабка система управління.

Структура господарства:

- аграрні

- аграрно-промислові

- промислово-аграрні

- промислово-розвинені

Ознаки найменш розвинених країн:

- доля промисловості не більше 10%

- дохід на душу населення менше 2000$

- високі темпи приросту населення

- надлишок трудових ресурсів

- кількість письменного населення 98%

- тривалість життя 45-50 років

Країни, що розвиваються:

- зміна структури

- прискорення процесів

- ринкова уніфікація

- зростаючий динамізм зміни продуктивних сил і виробничих відносин

- посилення диференціації країн що розвиваються

Форми міжнародних економічних відносин:

- міжнародна торгівля товарами та послугами (середньосвітові суспільно-необхідні умови виробництва товарів та послуг)

- міжнародні валютні відносини

- міжнародне науково-технічне та виробниче співробітництво

- міграція робочої сили

- вивіз капіталу (прямі та портфельні інвестиції) та міжнародний кредит

- митний союз

- загальний (спільний) ринок

- політичний союз

- економічний та валютний союз

- створення зон вільної торгівлі (технопарк, технополіс)

Методи взаємодії між країнами:

- протекціонізм (система тарифних та нетарифних обмежень імпорту)

- фрідрейдерство (немає обмежень на зовнішньоторговий оборот)

- демпінг товарний і валютний (продаж за цінами нижчими ніж в своїй країні)

- вільна економічна зона (пільговий податковий та візовий режим. Створюються технопарки, бізнес-інкубатори)

- зміна парадигми сучасного світового розвитку (концепція сталого розвитку).

Збільшуючи обсяги виробництва зменшувати обсяги ресурсів.

Гармонізувати екологію.

Глобалізація - сучасний етап розвитку інтеграції виробництва. Вона зближує нац. економіки так, що вони втрачають своє обличчя.

- поглиблення інтернаціолізації

- в створенні кінцевого продукту приймають участь десятки й сотні фірм

- змінюється характер міжнародної торгівлі

- суттєво зростають обсяги міграції робочої сили

Глобалізація на макрорівні - держава виходить за свої економічні межі

на мікрорівні - компанії розширюють діяльність за межі свого внутрішнього ринку

Плюси і мінуси глобалізації

Плюсы - единение разных народов, примирение, а минусы - уход от индивидуальности нации, от традиций, "обезличивание"

плюси:

1.Свiтова економiчна система, забезпечена безлiччю мiжнародних угод сприяє потокам товарiв i капiталу мiж країнами i таким чином прискорює дозрiвання бiдних.

2.Те ж саме стосується науки i технiки: торгiвля, системи зв'язку, повiтряний транспорт, ТНК, патенти, iнтернет, поширюють сучаснi технологiї в усьому свiтi.

3.Подiбнi ж процеси стосуються полiтики: про прихильнiсть до демократiї i цивiльних прав декларують усi країни. Це не завжди вiдповiдає дiйсностi, але тенденцiя безсумнiвна.

4.Об'єднуючою силою є ООН. Вона здiйснює i координує гуманiтарну допомогу. Очолює (поряд iз Мiжнародним Банком Реконструкцiї i Розвитку) спостереження за всiма сторонами життя країн, що розвиваються i бiдних. Її Рада Безпеки (i НАТО), зупиняють вiйськовi конфлiкти.

5.Країни з однотипною економiкою та iдеологiєю прагнуть до бiльш глибокої iнтеграцiї. (Приклад - Європейська Спiвдружнiсть.)

6.Сильно зросла мiжнародна мiграцiя. Вченi шукають умови для науки, спортсмени й артисти - грошей i слави, а бiднi i безробiтнi - заробiтку. Наблюдається концентрацiя iнтелектуальних сил з усього свiту в найбiльш розвинених країнах.

7.Культура i спорт. Йде поширення по усьому свiту новин, поп-музики, голлiвудських фiльмiв, мод одягу, манери поведiнки, англiйської мови, стандартiв освiти, iнтернет. Особливо це стосується молодi. Бурхливо росте мiжнародний туризм i дiловi подорожi.

8.Екологiя стає частиною "моралi людства".

Мінуси:

1. Глобалiзацiя не зупинила, а навiть пiдсилила розшарування країн: уперед виходять багатi, енергiйнi, освiдченнi. Тi, що не зумiли включитися у свiтовi фiнанси i торгiвлю - приреченi на вiдставання. До числа їх вiдносяться всi країни СНД. На жаль!

2. Професiоналiзм пiдвищився в цiнi, а безробiття серед неквалiфiкованих робiтникiв збiльшилося. У результатi зросла нерiвнiсть на ринку працi, що породжує бiднiсть i нестабiльнiсть у суспiльствi.

3. Йде укрупнення ТНК, деякi з них по багатству перевершують бюджет середньої країни i стають майже свiтовими монополiстами.

4. Бiльш того, глобалiзацiя несе прямi загрози. Наприклад, фiнансовий обвал в однiй країнi може швидко охопити половину свiту - як було в 1998-99 р. Вiдповiдно - десятки мiльйонiв людей виявляється в бiдностi, а країни можуть загубити полiтичну стабiльнiсть. (Iндонезiя 1997 р.).

5. Мiжнароднi торговi i фiнансовi зв'язки використовуються злочинцями для торгiвлi наркотиками i зброєю, служать засобом маскування для полiтичних терористiв.

6. Поширення низькопробної голлiвудської продукцiї i поп-музики витискає нацiональну культуру i навiть загрожує самобутностi народiв. i - одночасно - знижує рiвень моралi, сприяє росту злочинностi.

20% населення землі володіють 80% багатства людства.

358 мільярдерів володіють тим же багатством що й 50% населення землі.

Виграють від глобалізації 15% населення (1 мільярд)