Список літератури:

1. Балтачеєва Н. А. Теорія та практика формування і реалізації стратегії людського розвитку / Балтачеєва Н. А. – Донецьк: ДонНУ, 2010. – 433 с.

2. Баришніков В. Людський розвиток як сутність державної стратегії соціально-економічної політики / В. Баришніков. – К.: ІПК ДСЗУ, 2010. – 121 с.

3. Власюк О. С. Індекс людського розвитку: досвід України / О. С. Власюк, С. І. Пирожков. – К.: ПРООН, 1995. – 84 с.

4. Гончарова С. Соціальна політика: Навч. посіб. / С. Гончарова, І. Отенко. – Х., 2003. – 198 с.

5. Дікон Б. Глобальна соціальна політика: міжнародні організації й майбутнє соціального добробуту / Б. Дікон, М. Халс, П. Стабс; [пер. з англ. А. Олійник, В. Триліс, В. Паламарчук]. – К.: Основи, 1999. – 346 с.

6. Індекс людського розвитку [Електронний ресурс]: Офіційний веб-сайт. – Режим доступу: http://hdr.undp.org

7. Лібанова Е. Людський розвиток: від ідеї до державної стратегії / Е. Лібанова, О. Палій, В. Скуратівський // Вісн. УАДУ. – К., 1996. – №1. – С. 159-171.

8. Политический атлас современности: Опыт многомерного статистического анализа политических систем современных государств / За ред. А. Ю. Мельвиля. – М., 2007. – 258 с.

9. Регіональні проблеми людського та соціального розвитку: Тези доп. і повідомл. міжнар. наук.-практ. конф. (Донецьк, 4-5 листоп. 2008 р.): В 2-х т. – Т. 2. – Донецьк, 2008. – 344 с.

10. Скуратівський В. Основи соціальної політики: Навч. посіб. / В. Скуратівський, О. Палій. – К.: МАУП, 2002. – 200 с.

11. Скуратівський В. Соціальний розвиток і соціальна політика: сучасні реалії, суперечності і тенденції розвитку // Вісн. УАДУ. – 1996. – №1. – С. 137-158.

12. Соціальна політика в Україні та сучасні стратегії адаптації населення. – К.: Студцентр: НІКА-Центр, 1998. – 203 с.

13. Соціальна політика. Словник: поняття, категорії, терміни / М. А. Бучин, М. П. Гетьманчук, І. П. Карий [та ін.]. – Львів, 2008. – 274 с.

14. Стрижак О. О. Людський розвиток: Конспект лекц. / О. О. Стрижак. – Х.: Вид-во ХНЕУ, 2010. – 124 с.

15. Шевчук П. І. Соціальна політика: Навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / П. І. Шевчук. – 2-ге вид. – Львів: Світ, 2005 . – 400 с.

16. Human Development Report 2009 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://hdr.undp.org/en/media/HDR_2009_En_Complete.pdf

Методичні вказівки:

Розгляд першого питання слід розпочати із з’ясування сутності концепції людського розвитку, яка все частіше впроваджується у практику державного управління. Метою створення цієї концепції було сприяння людському розвитку на міжнародному рівні, з огляду на відмінність показників життєвого рівня населення різних країн. У цьому питанні необхідно проаналізувати зміст даної концепції, охарактеризувати основні складові людського розвитку: надання гарантій індивідуальних прав і свобод людини, рівень політичної, соціальної та економічної свободи, особливості реалізації права на творчість, самоповагу тощо [1; 2; 4; 5, с. 52-56; 8, с. 27-28; 10-12; 13, с. 122, 237-238; 14, с. 5-11].

Розкриваючи зміст другого питання, необхідно вказати, що Індекс людського розвитку (ІЛР) є спеціальним узагальнюючим показником, який був розроблений спеціалістами в межах Програми Розвитку ООН (ПР ООН) у 1990 році для вимірювання рівня людського розвитку у різних країнах світу. Такий Індекс щорічно оприлюднюється у Доповіді «Про людський розвиток» ПР ООН та висвітлює соціальні та економічні його аспекти. У другому питанні слід охарактеризувати методологію вимірювання розрахунку ІЛР, що ґрунтується на мінімальному наборі показників, за якими можна зібрати достовірні дані для порівняння в усіх країнах світу. Йдеться про три основні показники: 1) тривалості життя при народженні (дає уявлення про умови життя, стан охорони здоров’я населення тощо); 2) стану освіти населення (поширення грамотності серед дорослого населення та співвідношення осіб, що навчаються у вищих навчальних закладах І-ІІІ-го рівнів акредитації, до кількості осіб, які за віком можуть навчатися у цих закладах); 3) рівня життя і добробуту населення (показник ВВП на душу населення, який розраховується на базі купівельної спроможності валют). У цьому питанні слід взяти до уваги, що з часом, окрім ІЛР, експерти ПР ООН стали розраховувати ІЛР з врахування статі та Індекс людської бідності [1-4; 6-7; 8, с. 29-30; 10, с. 111-112; 13, с. 102-103, 191-192; 14, с. 52-61; 16].

У третьому питанні слід звернути увагу на те, що на початку ХХІ століття світове співтовариство здійснює вибір на користь демократичної форми політичного устрою, яка неможлива без належного соціально-економічного підґрунтя – забезпечення прав людини з одночасним розширенням її можливостей. Йдеться про сукупність якісних показників, які визначають напрямки та перспективи людського розвитку. У цьому питанні слід підкреслити, що попри певні національні відмінності у стані людського розвитку на міжнародному рівні, виділяють чотири пріоритетні його напрями, а саме: підвищення ролі кожної окремої людини у суспільстві; забезпечення соціальної справедливості щодо кожної людини; досягнення ефективної зайнятості населення; забезпечення екологічної безпеки довкілля тощо [1-4; 7; 9-10; 12; 13, с. 102-103, 122; 14, с. 88-99; 15 с. 86-95; 16].

Контрольна робота 8