III. Прояв якостей особистості вчителя в процесі виховання

Методи вивчення: спостереження, бесіди з учителем і учнями, анкетування.

1. Відповідальне ставлення до праці:

а) вимогливість до себе й до учнів у повсякденній роботі;

б) самостійність у підготовці до кожного уроку;

в) прагнення до удосконалення своєї наукової й методичної підготовки;

г) свідомість особистої відповідальності за долю школярів.

2. Педагогічний такт:

а) спостережливість і педагогічно правильна та своєчасна реакція;

б) знання вікових особливостей учнів і уміння враховувати їх під час спілкування з дітьми;

в) такт у вихованні окремих сторін особистості учня (якостей характеру, темпераменту, волі, мислення);

г) тактовність як риса характеру вчителя.

3. Вміння перетворювати якості своєї особистості в засіб виховного впливу:

а) інтелектуальні якості (потреба в пізнанні, інтерес до знань, гумор, спостережливість, уміння розповідати);

б) моральні якості (цілеспрямованість, переконаність, відповідальність, організованість, оптимізм, доброзичливість, чуйність);

в) фізичні якості (невтомність, працездатність, захоплення спортом);

г) естетична культура вчителя (сприйняття й розуміння прекрасного, вміння пробуджувати потребу до краси, нетерпимість до потворного).

4. Відображення якостей особистості вчителя у свідомості учнів:

а) відгук учнів про вчителя;

б) авторитет учителя серед учнів (у різних класах);

в) наслідування вчителя.

IV. Вплив учителя на учнів

Методи вивчення (прямі та непрямі): відгуки учнів, листи вчителям, біографічні матеріали, спостереження, анкетування серед учнів.

1. Ставлення учнів до вчителя:

а) відгуки учнів про вчителя, їх об’єктивність;

б) розуміння учнями ролі вчителя в їхньому житті.

2. Найбільш привабливі якості вчителя у свідомості школярів (з урахуванням віку):

а) інтелектуальні якості (оригінальність, захопленість, почуття гумору, допитливість, спостережливість, інтелігентність, вміння розповідати);

б) морально-вольові (організованість, працьовитість, відповідальність, рішучість, врівноваженість, вимогливість);

в) фізичні (працездатність, невтомність, заняття спортом);

г) естетична культура (вміння сприймати красу, переживати її та розуміти красиве в житті, у відносинах людей, у літературі та мистецтві, вміння відкривати її дітям-школярам, уміння проводити урок та діяти на уроці відповідно до естетичних норм).

Педагогічна діагностика ефективності уроку

І. Дослідження процесу уваги:

1. Які прийоми використовує вчитель з метою активізації уваги учнів, формування інтересів на уроці:

• при доборі змісту навчального матеріалу;

• при виборі форм і методів навчання.

2. Як використовуються зовнішні особливості наочного матеріалу для привертання уваги учнів (яскравість, новизна, структурування)?

3. У якій мірі виклад навчального матеріалу (образність, емоційність мовлення, зміна інтонацій, новизна мовних форм) сприяє підтримці уваги на уроці?

4. Як було організовано зміну видів діяльності на уроці та як вона вплинула на увагу учнів?

5. Чи сприяв обраний учителем темп ведення уроку підтриманню уваги?

6. Чи враховувалися на уроці вікові та індивідуальні особливості уваги і сприймання учнів цього класу?

7. Як була організована діяльність дітей з нестійкою увагою?

8. Чи дотримувалися на уроці настанови на запам'ятовування?

ІІ. Дослідження пам'яті:

1. Як використовувалися на уроці можливості усіх видів пам'яті (образно-слухової, зорової, моторної, словесно-логічної, емоційної)?

2. Чи враховувалися на уроці особистісні особливості пам'яті учнів; особливості процесів запам'ятовування й збереження: швидке запам'ятовування й швидке забування (необхідна, своєчасна організація повторення матеріалу); повільне запам'ятовування і повільне забування (необхідно звертати увагу на систематичне заучування невеликими частинами); швидке запам'ятовування і повільне забування (найвдаліше поєднання процесів пам'яті); повільне запам'ятовування і швидке забування (варто постійно працювати над розвитком пам'яті).

IІI. Дослідження організації розумової діяльності учнів:

1. Якими прийомами формувалися на уроці мотиви мислення?

2. Чи відповідали мета і завдання уроку розумовій діяльності учнів?

3. Чи формувалися на уроці навички самоконтролю?

4. У якій мірі розумова діяльність учнів сприяла ростанню їхнього інтелектуального рівня (як формувалися компоненти мислення – аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, класифікація, систематизація)?

5. Чи навчалися школярі в ході уроку прийомів логічної, змістової обробки матеріалу?

6. Який вид мислення переважав на уроці (практично-діюче мислення, наочно-образне, словесно-логічне)? Як здійснювався їх взаємозв'язок?

7. Чи вчаться школярі в процесі уроку вмінню виділяти головне в новому матеріалі?

8. Як учитель враховує індивідуальні, інтелектуальні особливості класу, окремих учнів?

9. Чи використовувалися на уроці проблемні завдання, проблемний виклад?

10. Чи відповідав рівень вимог учителя розумовій діяльності дітей, їх реальним індивідуальним можливостям?

11. Чи вчить учитель школярів оцінці та самооцінці розумової діяльності?

12. Чи була створена на уроці творча атмосфера? Як стиль спілкування педагога впливав на хід розумової діяльності учнів?

ІV. Гігієнічна оцінка уроку:

1. Наскільки ефективно використовує учитель найбільш продуктивний час уроку для організації розумової діяльності учнів?

2. На якому етапі уроку підвищується рухова активність учнів, з чим вона пов'язана?

3. На якому етапі уроку з'являються ознаки реакції гальмування (розслаблення, позіхання, потягування, сонливість, уповільнені відповіді учнів)? Чим це викликано?

4. Чи виникали на уроці побічні розмови? На якому етапі уроку вони виникали і чим могли бути викликані?

5. Чи простежувалися на уроці випадки порушення дисципліни учнів? Чим вони були викликані?

6.Які прийоми використовує вчитель для класу в цілому і для кожного учня зокрема з метою подолання процесу прогресуючого гальмування?

7. Гігієнічна оцінка класного приміщення під час проведення уроку (чи досить провітрений клас, як освітлені робочі місця учнів, чи відповідають шкільні меблі їх росту, чи не заважають роботі учнів на уроці додаткові подразники?)

V. Висновки й рекомендації.