1. Внутрішня політика Миколи 1

Період 1825-1855 – період апогею самодержавства. Микола 1 не здобув гарної освіти, не був гарно вихований. «Революция на пороге России, но видит Бог, что я всё сделаю, чтобы не допустить её». Микола 1 не започатковував нового курсу, а просто поглибив курс реакції часів Олександра 1. Політика Миколи – Аракчеевщина без Аракчеєва. За наказом Миколи зроблено звід декабристових записів, де була критика політики імператорів, щоб час від часу звертатися до цієї книги. З перших кроків своєї політики Микола вдається до реакційних рішень, а з іншого боку – рішень, що були спрямовані на економічних та культурний розвиток. Створено таємну поліцію, позбавив посад Аракчеєва та інших одіозних лідерів часів Ол.1. Відбулася заміна всіх міністрів і усі відомства стали очолюватися військовими. В губернаторствах керівниками поставлено генералів. Навіть Синод очолив гусарський полковник.

2. Комітет 6 грудня 1826 року.

6 грудня 1826 року було створено секретний комітет для розробки програми перетворень. На чолі комітету було поставлено В.Кочубея, але фактично усім керував М.Сперанський. Комітет почав розробляти проекти станової реформи – захист від проникнення до стану дворянства різночинців. План скасування табеля про ранги. Дворянство мало стати замкненою кастою. Для інших чиновників, які відзначилися незаурядними якостями – статус почесних громадян. Адміністративна реформа реформа (проект). Сенат мав поділитися на правлячий та судовий. Держ. органи влади – дорадчі функції. Це робилося для вдосконалення роботи бюрократичного апарату. 1832 – комітет наказав довго жити.

3. Централізація управління.

Створюється система всебічної державної опіки над усіма сферами життя.. Принцип покори. У практику ввійшло створення секретних комітетів під керівн. Миколи 1 для вирішення тих чи інших питань. 1 відділ - Канцелярія мала подавати цареві документи, що надходили на ім’я царя. 2 відділ – кодифікаційний. 3 відділ – вище управління поліції, 4 відділ – з 1828 року, Учбові, благодійні, освітні питання. 5 відділ – відповідав за здійснення реформ, курсу царя. 6 відділ – керування новоприєднаними землями. 3 відділ було засновано Бенкендорфом – шефом жандармів. Складався із секретного відділу та 6 комітетів. У вищому апараті було усього 16, а потім 32 особи. 3 відділ збирав інформацію про неблагонадійних громадян, вів стеження за церквою, іноземцями, друком.

4. Кодифікація законів.

Питання кодифікації законів посідало важливе місце у політиці.Генерал-полковнику Ракіну доручено збирати усі закони та скласти книги із законами – 3 шт. із законами від Павла 1. Над цим питанням працював ще Ол.1. Микола 1 не вводячи новацій хотів упорядкувати закони. Створено комітет для упорядкування законів ча чолі з Луб’янським (був з 3 відділу), якому допомагав М.Сперанський. Були зібрані закони з 1649 року до 13 грудня 1825 – 40 томів + 6 томів - акти правління Миколи 1. Унікальне історико-юридичне джерело. Звід законів Рос. Імперії в 15 томах створено в 1832 році. 1833 рік – засідання на яке було винесено обговорення законів. На цьому засіданні орденом Андрія Первозваного нагороджено М.Сперанського. Дія зводу законів мала починатися з 1 січня 1935 року. Микола 1 відкинув етап введення новацій.