- •Кафедра регіональної економіки
- •(Для студентів, що навчаються за спеціальністю 6101)
- •II. Порядок організації самостійної та індивідуально-консультативної роботи, поточного й підсумкового оцінювання знань студентів з дисципліни „Безпека життєдіяльності”
- •2.1.Загальні положення щодо організації самостійної роботи студентів, поточного та підсумкового оцінювання їхніх знань з дисципліни
- •2.2.Оцінювання результатів поточного контролю. Об’єкти поточного контролю
- •2.3.Оцінювання активності роботи студента протягом семестру
- •Регламент поточного оцінювання знань студентів денної форми навчання під час вивчення навчального матеріалу дисципліни «Безпека життєдіяльності»
- •Регламент поточного оцінювання знань студентів вечірньої форми навчання під час вивчення навчального матеріалу дисципліни «Безпека життєдіяльності»
- •2.3. Приклади типових індивідуальних навчальних завдань
- •Приклад виконання завдання
- •Розв’язання
- •Результати розрахунків:
- •Розв’язання
- •Результати розрахунків:
- •Розв’язання
- •Результати розрахунків:
- •Розв’язання
- •Результати розрахунків:
- •Розв’язання
- •Результати розрахунків:
- •2.4. Приклад розрахункового завдання для самостійного опрацювання за вибором Визначення кількості людей, що можуть розміститися у сховищі
- •3. Карта самостійної роботи студента з дисципліни «Безпека життєдіяльності
- •3.1. Денна форма навчання
- •3.2. Вечірня форма навчання
- •3.3. Заочна форма навчання
- •3.4. Загальна підсумкова оцінка з дисципліни
- •Іv. Рекомендована література: Основна література
- •Додаткова література
Розв’язання
За даними задачі (1) рівень радіації через 4 години після вибуху ядерного реактору на території об’єкту становив 50 рад/год.
Оскільки після вибуху пройде 4 години, то коефіцієнт перерахунку становитиме Кt = 5,3, відповідно рівень радіації на першу годину становитиме Р1 = 5,3 * 50 = 265 (рад/год).
Отже, оскільки робітники мешкають у одноповерхових цегляних будинках, Косл = 90, то типовий режим радіаційного захисту матиме найменування 5-В-1.
1. Загальна тривалість дотримання режиму радіаційного захисту ( І етап + ІІ етап + ІІІ етап ) – 15 діб
2. Послідовність дотримання режиму радіаційного захисту:
І етап ( тривалість перебування в ПРУ, тобто призупинення роботи об’єкта) – 1 доба;
ІІ етап (тривалість роботи об’єкту з використанням для відпочинку ПРУ )- 2 доби;
ІІІ етап ( тривалість роботи об’єкту з обмеженням перебуванням людей на відкритій місцевості, до 2 год на добу )- 12 діб.
Результати розрахунків:
типовий режим радіаційного захисту – 5-В-1.
Завдання 5.
Визначити, яку дозу може отримати людина за добу, рік, якщо ПЕД = 0,011 мрад/год, а розклад часу за добу складає:
Перебування людини, год |
||
В будинках |
На транспорті |
На відкритій місцевості |
Адміністративних 8 |
Автотранспорт 2 |
2 |
Житлових 11 |
Електричка 1 |
2 |
Примітка: житлові будинки – цегляні п’ятиповерхові, а ПЕД = const.
Розв’язання
Отримана людиною за добу доза визначається за формулою:
,
Якщо потужність зони (Р) або ПЕД протягом певного часу залишається постійною, а людина перебуває в різних умовах (відкрито на місцевості, в будинках, в транспорті), то ступінь захищеності протягом доби можна визначити коефіцієнтом захищеності Кз, який розраховується за формулою:
К3 =24/ (t + t1 / К1 + t2 /К2 + ... + tn / Кn ),
де t- час перебування людей на відкритій місцевості, год;
t1, t2, ...tn – час перебування протягом доби на транспорті, в будинках, год;
К1, К2, ...Кn - відповідні коефіцієнти ослаблення.
Отже, за даними задачі коефіцієнт захищеності
К3 = 24 (2+8 / 6 + 11 / 27 + 2 / 2+ 1 /3) ~ 4,73;
отримана людиною за добу доза становитиме :
= мрад.
Отримана людиною за рік доза становитиме:
Дрічна=Ддоба*365=0,056*365 = 20,44 мрад, або 20,44 /1000 = 0,02 бер.
Отже, за таким розкладом часу отримана за рік доза не перевищить допустиму (0,1 бер за рік)
Результати розрахунків:
1) отримана людиною за добу доза – 0,056 мрад ;
2) отримана людиною за рік доза – 22,44 мрад або 0,02 бер.
2.4. Приклад розрахункового завдання для самостійного опрацювання за вибором Визначення кількості людей, що можуть розміститися у сховищі
Виконуючи дане індивідуальне контрольне завдання треба:
визначити, яку кількість людей, відповідно існуючим санітарним нормам в умовах надзвичайної ситуації, можна розмістити у сховищі, яке має певні розміри і знаходиться у відомій кліматичній зоні;
визначити потрібну кількість повітря для забезпечення нормальних умов перебування людей у сховищах при роботі системи повітропостачання та його очищення у режимах “чиста вентиляція” (ЧВ) та “фільтровентиляція” (ФВ);
визначити необхідну кількість фільтрів проти пилу та фільтрів-поглиначів;
визначити запас води для забезпечення потреб людей, які перебувають у сховищах.
Розглянемо це на прикладі.
Припустимо, що підприємство знаходиться у першій кліматичній зоні, площа приміщення для укриття людей Sл=800 м2., висота – Н = 2,6 м.
Розрахунки:
Визначаємо кількість людей (Nnл), які можуть одночасно перебувати у сховищі за санітарними нормами, що визначаються його площею.
Оскільки висота приміщення Н = 2,6 м, то в ньому можна обладнати двоярусні нари. В цих умовах площа, що передбачається для розміщення однієї людини, дорівнює 0,5 м2. Отже:
Nnл=
2. Визначаємо площу основних приміщень забезпечення.
Sоп = Sл + Sпу + Sмп + Sсп ,
де Sпу - площа пункту управління (Sпу = 20 м2, тому, що у сховищі розміщується понад 600 людей);
Sмп - площа медичного пункту (Sмп = 13 м2, тому, що на 1 200 людей виділяється площа 9 м2, а на кожні 100 людей, що понад 1 200, площа збільшується на 1 м2).
Scп - площа санітарних постів (Sсп визначається із розрахунку - один пост площею 2,0 м2 на 500 осіб: Sсп = 6 м2). Тоді:
Sоп = 800+20+13+6 = 839 м2.
3. Визначаємо обсяг основних приміщень сховища.
Vоп = Sоп * H = 839 * 2,6 = 2181,4 м3.
4. Визначаємо кількість людей, які можуть одночасно перебувати у сховищі за санітарними нормами, що передбачаються обсягом приміщення. На одну людину передбачається обсяг - 1,5 м3, отже:
5. Приходимо до висновку, що у сховищі відповідно до санітарно-гігієнічних норм одночасно може переховуватись 1454 людини, тобто N = 1454.
6. Визначаємо кількість повітря, потрібного для забезпечення перебування визначеної кількості людей у сховищі, яке знаходиться у режимі чистої вентиляції.
В першій кліматичній зоні, в режимі чистої вентиляції потрібно забезпечити подачу у сховище повітря у кількості 8 м3 / год. на одну особу, отже:
V’’чв’’ = N * 8 = 1454 * 8 = 11632 м3 / год.
7. Визначаємо потрібну кількість проти пилових фільтрів ПФП – 1 000
Потужність фільтру ПФП – 1 000 дорівнює 1 000 м3 / год, тоді:
NПФП-1000 =
8. В першій кліматичній зоні, в режимі фільтр вентиляції потрібно забезпечити подачу у сховище повітря у кількості 2 м3 на одну особу за годину, отже:
V “ФВ” = N * 2 = 1454 * 2 = 2 908 м3 / год.
9. Визначаємо потрібну кількість фільтрів-поглиначів ФП – 300.
Потужність фільтру ФП – 300 складає 300 м3 / год., тоді:
10. Визначаємо потрібний запас води.
Запас води створюється на дві доби із розрахунку 7 л води на добу для кожної людини. Крім того, у сховищах місткістю 600 осіб і більше, додатково для гасіння можливих пожеж передбачається запас води 4,5 м3.
Загальний обсяг запасів води буде дорівнювати:
м2
Висновки:
У сховищі за визначених умов можуть одночасно перебувати 1 454 людини.
2. Для забезпечення перебування людей у сховищі, що знаходиться у режимі “чистої вентиляції ”, потрібно повітря у кількості 11 632 м3 / год, для цього необхідні 12 од. проти пилових фільтрів ПФП – 1 000 з потужністю 1 000 м3 / год.
З. Метою забезпечення очищеним повітрям людей, які перебувають у сховищі, що знаходяться у режимі фільтровентиляції, потрібно подавати
2 908 м3 / год, а для цього необхідно 10 од. фільтрів-поглиначів ФП – 300 з потужністю 300 м3 / год.
Для забезпечення потреб людей у воді та для боротьби з можливою пожежею треба утворити її запас у кількості 24,86 м3.