Вступ

Лабораторний практикум націлено на закріплення теоретичних знань та придбання практичних навичок з проектування, створення, модифікації та підтримки реляційних баз даних у Microsoft Access 2000/2007.

Дані методичні вказівки містять 12 лабораторних робіт. У кожній роботі є стислі методичні вказівки щодо підготовки до роботи, приклади виконання завдань, зміст звіту й контрольні запитання. Наприкінці методичних вказівок наведено список літератури, рекомендованої для самостійної роботи.

У результаті виконання лабораторних робіт студенти повинні навчитися розробляти структури таблиць та зв’язків між ними, використовувати інші додатки при роботі з базами даних, створювати запроси-вибірки та запроси-дії як за допомогою вбудованих засобів середовища MS Access 2000/2007, так і за допомогою мови SQL, формувати результати роботи з базами даних за допомогою форм та звітів, автоматизувати дії по підтримці та модифікації баз даних.

Лабораторна робота № 1 розробка проекту бази даних

Тема: розробка проекту бази даних.

Мета: одержати навички генерації проекту бази даних MS ACCESS.

Проектування бази даних

Існують два основних підходи до проектування систем баз даних: спадний і висхідний. При висхідному підході робота починається із самого нижнього рівня атрибутів (тобто властивостей сутностей і зв'язків), які на основі аналізу існуючих між ними зв'язків групуються у відносини, що представляють типи сутностей і зв'язку між ними.

Висхідний підхід найбільшою мірою прийнятний для проектування простих баз даних з відносно невеликою кількістю атрибутів. Однак використання цього підходу істотно ускладнюється при проектуванні баз даних з більшою кількістю атрибутів, установити серед яких всі існуючі функціональні залежності досить важко. Оскільки концептуальна й логічна моделі даних для складних баз даних можуть містити від сотень до тисяч атрибутів, дуже важливо вибрати підхід, що допоміг би спростити етап проектування. Крім того, на початкових стадіях формулювання вимог до даних у великій базі даних може бути важко встановити всі атрибути, які повинні бути включені в моделі даних.

Більш підходящою стратегією проектування складних баз даних є використання спадного підходу. Починається цей підхід з розробки моделей даних, які містять трохи високорівневих сутностей і зв'язків, потім робота триває у вигляді серії спадних уточнень низькорівневих сутностей, зв'язків і стосовних до них атрибутів. Спадний підхід демонструється в концепції моделі "сутність-зв'язок". У цьому випадку робота починається з виявлення сутностей і зв'язків між ними. Наприклад, спочатку можна було б ідентифікувати сутності Власник і Об'єкт нерухомості, потім установити між ними зв'язок Володіє і лише після цього визначити пов'язані з ними атрибути - наприклад, {номер_власника, им’я, адреса}.

Крім цих підходів для проектування баз даних можуть застосовуватися інші підходи, наприклад, підхід "від загального до частки" або "змішана стратегія проектування". Підхід "від загального до частки" нагадує висхідний підхід, але відрізняється від нього тим, що спочатку виявляється набір основних сутностей з наступним розширенням кола розглянутих сутностей, зв'язків й атрибутів, які взаємодіють зі спочатку певними сутностями. У змішаній стратегії спочатку використовуються висхідний і спадний підходи для створення різних частин моделі, після чого всі підготовлені фрагменти збираються в єдине ціле.

Перший етап процесу проектування бази даних називається концептуальним проектуванням бази даних. Він полягає в створенні концептуальної моделі даних. Ця модель даних створюється на основі інформації, записаної в специфікаціях вимог користувачів. Концептуальне проектування бази даних абсолютно не залежить від таких подробиць її реалізації, як тип обраної цільової системи керування базою даних (СКБД), набір створюваних прикладних програм, використовувані мови програмування, тип обраної обчислювальної платформи, а також від будь-яких інших особливостей фізичної реалізації.

При розробці концептуальної моделі даних остання постійно піддається тестуванню й перевірці на відповідність вимогам користувачів. Створена концептуальна модель даних підприємства є джерелом інформації для етапу логічного проектування бази даних.

Другий етап проектування бази даних називається логічним проектуванням бази даних. Його мета полягає у створенні логічної моделі даних для досліджуваної частини підприємства. Концептуальна модель даних, створена на попередньому етапі, уточнюється й перетворюється в логічну модель даних. Логічна модель даних ураховує особливості обраної моделі організації даних у цільовій системі керування базою даних (наприклад, реляційної моделі).

Якщо концептуальна модель даних не залежить від будь-яких фізичних аспектів реалізації, то логічна модель даних створюється на основі обраної моделі організації даних цільової СКБД. Інакше кажучи, на цьому етапі вже має бути відомо, яка СКБД буде використовуватися як цільова – реляційна, мережна, ієрархічна або об’єктно-орієнтована.