Доброякісна питна вода повинна бути:

1. Безпечною в епідемічному відношенні. Вода не повинна містити патогенних мікробів, вірусів та інших біологічних включень, небезпечних для здоров’я споживачів.

2. Придатною за хімічним складом (найсприятливіший з фізіологічної точки зору). Шкідливі речовини не повинні наносити шкоду споживачеві, обмежувати використання води в побуті.

3.Безпечною в радіаційному відношенні.

4.Мати добрі органолептичні властивості (бути прозорою, без кольору, не мати будь-якого присмаку або запаху).

ДЛЯ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЯКОСТІ

ПИТНОЇ ВОДИ ПРИЙНЯТО ВИКОРИСТОВУВАТИ НАСТУПНІ ПОКАЗНИКИ:

Показники бактеріального забруднення питної води:

•мікробне число — кількість колоній

бактерій-сапрофітів, що виростають внаслідок посіву 1 мл води на живильне середовище протягом 24 год;

не має перевищувати 100 в 1 мл відної води

та 300—400 в 1 мл колодязної води;

•колі-індекс — Число бактерiй групи

кишкових паличок (колiформних мiкроорганiзмiв) в 1дм3 води, що дослiджується (iндекс БГКП). У водопровідної води не має перевищувати 3 в 1 л та 10 в 1 л колодязної води.

Виживання патогенних мікроорганізмів у воді

Виживання (в днях) у воді

Мікроорганізми		Колодязя	Річковій
Кишкова паличка		21	21-183
Збудники	черевного	71,5-107	4-183
тифу
Бактерії дезинтерії		-	12-92
Холерний вібріон		1-92	0,5-92
Лептоспіри		7-75	до 150
Збудники тулярмії		12-60	7-32
Бруцели		4-45	-

Доброякісну питну воду характеризують такі органолептичні показники:

1)прозорість не менше ніж ЗО см — через такий шар води можна прочитати шрифт розміром 3 мм;

2)каламутність не більше ніж 1,5 мг/л;

3)колірність не більше ніж 20°, порівняно зі спеціальною калориметричною шкалою, для водогінної води та 40° — для колодязної;

4)запах та присмак до 2 балів за п’ятибальною шкалою .

Хімічний склад води характеризують:

щільним (сухим) залишком —

загальна кількість розчинених у воді мінеральних речовин, які залишаються після випаро ­вування 1 л, не має перевищувати 1000 мг/л;

активною реакцією (рН) — має бути в межах 6,5—

8,5;

твердістю води — відображає вміст розчинених

солей кальцію та магнію і має становити 7 мг­екв/л;

вмістом нітратів — кінцевий продукт розпаду і

перетворення органічних білкових сполук;

вмістом сульфатів — надають воді гіркувато­

солоного присмаку і негативно впливають на травний канал,не мають перевищувати 200 мг/л;

вмістом хлоридів — можуть погіршувати органолептичні властивості води та негативно впливати на шлункову секрецію, не мають перевищувати 200 мг/л;

вмістом фторидів — їх концентрація має становити 0,7— 1 мг/л; у разі концентрації менше ніж 0,5 мг/л розвивається карієс зубів, якщо вона перевищує 1 мг/л — флюороз, а якщо перевищує 1,5 мг/л — остеопороз кісток;

вмістом токсичних речовин (ртуть, кадмій, хром, ціаніди, свинець, арсен, хлоретан, бензопірен, дихлоретилен) — у концентраціях, що визначають стандартні методи досліджень;

•При вживанні води з підвищеною концентрацією нітратів можливе виникнення метгемоглобінемії,

Яка супроводжується токсичним ціанозом

•Частіше всього токсичним ціанозом хворіють діти, яким молочні суміші готують на воді, в якій вміст нітратів перевищує 45 мг/дм3.

•Нітрати в травному каналі дітей з допомогою мікрофлори відновлюються до нітритів. Останні, всмоктуючись в кров і сполучаючись з гемоглобіном крові, утворюють метгемоглобін, не здатний переносити кисень.

Радіаційна безпека питної води

•визначається в Бк/дм3 за гранично допустимими рівнями сумарної активності альфа- та бета- випромінювачів.

•Загальна об’ємна активність альфа-випромінювачів не повинна перевищувати 0,1 Бк/дм3,

•бета-випромінювачів - 1,0 Бк/дм3.