ВАРІАНТ № 12

Частина 1

1. Міжнародно-правове регулювання страхування екіпажу та пасажирів на повітряному транспорті.

2. Режим польотів над міжнародними протоками.

3. Повноваження суб’єктів управління повітряним транспортом в Україні.

1.Міжнародно-правове регулювання страхування екіпажу та пасажирів на повітряному транспорті.

• Варшавська конвенція 1929 року;

• Гвадалахарська конвенція 1961 року, яка встановлює відповідальність між фактичним авіаперевізником та перевізником за договором і особливо важлива в разі врегулювання питань страхових відшкодувань при спільній експлуатації літака кількома авіаперевізниками;

• Римська конвенція - установлює ліміти відповідальності перед третіми особами всіх авіаперевізників;

• Монреальські протоколи ІСАО - 1,2,3,4

• ЦКУ, Ст. 927 Страхування вантажів, пасажирів і багажу.

2.Режим польотів над міжнародними протоками

Міжнародні протоки здавна використовуються для морського судноплавства. З появою авіації над багатьма такими протоками були прокладені міжнародні повітряні траси, що зв’язують країни різних континентів. Тому міжнародні протоки мають для міжнародного повітряного транспорту таке ж значення, як і для морсько-го судноплавства. З майже 300 проток, існуючих сьогодні на земній кулі, лише невелика частина має важливе значення для міжнародної аеронавіга-ції: це Ла-Манш (Англійський канал), Па-де-Кале, Ґібралтарська, Ормузька, Малакська, Баб-ель-Мандебська, Магелланова, Сінгапурська протоки, Чорноморські (Босфор, Дарданелли, Мармурове море), Балтійські (Зунд, Скаґерак) протоки, Мессінська протока, протока Отранто тощо. Деякі з них слугують єдиними шляхами, що використовуються для польотів повітряних суден між різними континентами. Такою є, наприклад, Ґібралтарська прото-ка, через яку прокладені міжнародні повітряні магістралі, що з’єднують Європу з Північною і Латинською Америкою. В безперешкодному і вільному прольоті через цю протоку зацікавлені чимало країн світу.

Для використання міжнародних проток в інтересах міжнародного співтовариства і розвитку морських і повітряних комунікацій велике значення має визначення режиму проходу морських суден і прольоту повітряних суден. Особливо гостро це питання постає стосовно до міжнародних проток, що перекриваються територіальним морем і з’єднують одну частину відкритого моря з іншою. Своє розв’язання ця складна проблема знайшла в Конвенції ООН з морського права 1982 року. Згідно цієї Конвенції слід розрізняти чотири категорії міжнародних проток, що мають відповідний правовий режим.

1 Спеціальний режим. Ще задовго до вироблення Конвенції 1982 р. відносно Балтійських, Чорноморських та Магелланової проток були прийняті відповідні міжнародні договори. Саме тому положення Конвенції 1982 р. не торкаються «правового режим проток, прохід якими регулюється в цілому або частково давно існуючими та чинними міжнародними конвенціями, які спеціально стосуються цих проток». Режим проходу та прольоту над ними по суті нічим не відрізняється від звичайної свободи проходу та прольоту.

2.Свобода судноплавства та прольоту. Не застосовується Конвенція до проток, серединна частина яких не перекривається територіальними водами. В таких протоках діє режим відкритого моря і, відповідно, свобода польотів і судноплавства в тому ж значенні, що й над відкритим морем. До цієї категорії належить Мозамбікська протока.

3. Мирний прохід застосовується до проток між однією частиною від-критого моря або виключною економічною зоною і територіальним морем іншої держави. До таких належать Мессінська, Пемба і Тіранська протоки. На повітряний простір, розташований над територіальним морем таких про-ток, право мирного проходу не поширюється.

4. Транзитний прохід та проліт поширюється на протоки, що з’єднують одну частину відкритого моря чи виключної економічної зони з іншою час-тиною відкритого моря чи виключної економічної зони. До цієї категорії належать всі найважливіші міжнародні протоки: Ґібралтарська, Ла-Манш (Англійський канал), Малакська, Па-де-Кале, Сінгапурська, Корейська, Ормузька протоки та ін.. Під транзитним прольотом слід розуміти здійснення свободи польотів виключно з метою безперервного і швидкого транзиту через повітряний простір, розташований над такою протокою.

Відповідно до загальновизнаних міжнародних правил, що склалися щодо таких проток, зберігають свою юридичну силу: а) право всіх держав на рівне й вільне використання відкритого для транзитного прольоту повітряного простору, виходячи зі своїх економічних, політичних, військових чи інших цілей; б) право літальних апаратів всіх держав безперешкодно прямувати транзитом через міжнародні протоки, щодо яких встановлений режим тран-зитного прольоту; в) право літальних апаратів всіх держав прямувати тран-зитом через міжнародні протоки, що мають режим транзитного прольоту, без згоди припротокових держави або держав.

Унікальність правового режиму повітряного простору над міжнародними протоками з режимом транзитного прольоту полягає в тому, що суверені-тет і юрисдикція припротокових держав поширюється на нього, але за умови дотримання ними режиму транзитного прольоту. Це означає, що користува-тися транзитним прольотом можуть будь-які літальні апарати будь-якої дер-жави за умови без затримки прямувати через протоку, утримання від загрози силою чи застосування сили проти суверенітету, територіальної цілісності чи політичної незалежності припротокових держав, а також утримання від будь-якої діяльності, крім тієї, яка притаманні їх звичному порядку безперервного і швидкого транзиту, за винятком випадків, коли така діяльність викликана обставинами непереборної сили чи лихом.

Конвенція ООН 1982 р. виходить з визнання права всіх держав на між-народне використання перекритих територіальними водами міжнародних проток.

Транзитний проліт над Чорноморськими протоками. Відповідно до Кон-венції Монтрьо 1936 р. Туреччина несе певні зобов’язання із забезпечення польотів цивільних повітряних суден над Чорноморськими протоками. Лі-тати над ними можна тільки при дотриманні таких умов: польоти повинні виконуватися тільки за встановленими для цього повітряними маршрутами, про що турецький уряд має сповіщатися. За три дні він має бути поінформо-ваний про епізодичні повітряні рейси, а про регулярні рейси уряду цієї краї-ни необхідно надсилати загальне повідомлення про дати прольоту.

Крім того, згідно ст. 122 Конвенції ООН 1982 р., Чорне море є морем, оточеним двома чи більше державами і таким, що сполучається з іншим мо-рем або океаном через вузький прохід. З цієї точки зору проліт через Чорноморські протоки являє собою реалізацію свободи прольоту між відкритим морем (Середземне море) і замкненим морем (Чорне море).

Проліт над Балтійськими протоками. Великий і Малий Бельти та Зунд є єдиними природними водними шляхами, що сполучають Балтійське море з Північним морем і Атлантичним океаном. Через них проходять міжнародні морські шляхи, що сполучаються прибалтійські країни практично з усіма іншими державами світу. Питання про прохід морських суден через Балтійські протоки вирішено в Копенгагенському трактаті 1857 р., що визнає свободу судноплавства. Відтак щодо цих проток діє свобода польотів повітряних суден з усіма наслідками, що з цього випливають.