13.Основні вимоги до виробничого освітлення

Серед чинників зовнішнього середовища, що впливають на організм людини в процесі праці, світло займає одне з перших місць.Адже відомо, що майже90% всієї інформації про довкілля людина одержує через органи зору. Підчас здійснень будь-якої трудової діяльності втомлюваність очей, в основному, залежить від напруженості процесів, що супроводжують зорове сприйняття. При поганому освітленні людина швидко втомлюється, працює менш продуктивно, зростає потенційна небезпека помилкових дій і нещасних випадків. Згідно із статистичними даними, до 5% травм можна пояснити недостатнім або нераціональним освітленням, а в 20% воно сприяло виникненню травм. Врешті, погане освітлення може призвести до професійних захворювань, наприклад, таких як: короткозорість, спазм тощо.

Задачу створення найкращих умов для бачення можна вирiшити освiтлювальною установкою, що вiдповiдає наступним вимогам:

Освiтленiсть на робiтничому мiсцi повинна вiдповiдати характеру зорової роботи, тобто не нижче встановлених норм.

Ефак = (0, 9 - 1, 2) Ен .

Збiльшення освiтленостi (до визначеної межi) збiльшує продуктивнiсть працi (оптимальна освiтленiсть пiдвищує продуктивність працi на 15%). Подальше збiльшення освiтленостi приводить до збiльшення вiдбитої блискучості, що неприємно людському оку.

Необхiдно забезпечити рiвномiрний розподiл блискучостi на робочій поверхнi, а також у межах оточуючого простору. Враховує коефiцiєнт нерiвномiрностi освiтлення

Z = E max /Emin.

Нерiвномiрнiсть освiтлення у зонi розмiщення робочих мiсць має бути 1,5 для робiт I - III розряду зорових робiт при люмінесцентних лампах, 2- при iнших джерелах та 1,8 та 3 для робiт IV - VII та VIII розрядів вiдповiдно.

На робочої поверхнi повиннi бути вiдсутнi рiзкi тіні, розмiри, що спотворюють форму об'єктiв розрізняння. Ця умова забезпечується завдяки використанню свiтильникiв з світлорозсіючим матовим склом.

В полi зору повинна бути вiдсутня пряма та вiдбита блискучість, що приводить до погiршення видимостi об'єктiв. Для обмеження осліплюючої дiї свiтильникiв загального освiтлення (тобто прямої блискучості) їх пiдвiщують на визначеній висотi над рiвнем пiдлоги, або використовують освiтлювальну арматуру з вiдповiдним захисним кутом, або арматуру: що розсіює світ. Щоб обмежити вiдбиту блискучість, наприклад, при освiтленнi блискучих поверхней (глянцевий папiр, екран дісплею та iн.) треба встановлювати свiтильники з регульованим направленням світлового потоку чи з розсіювачами світла.

Величина освiтленостi має бути постiйною у часi. Для цього стабілізують напругу живлення, жорстко крiплять свiтильники, застосовують спеціальні включення світильників.

Для створення правильної кольоропередачi необхiдно обирати джерела свiтла з спектром близьким до природнього.

Всi елементи освiтнiх установок не повиннi створювати небезпечнi та шкiдливi виробничi фактори. Слiд виключити або зводити до мiнiмуму шум, тепловi видiлення, небезпеку поразки струмом, пожежо- та вибухонебезпечнiсть свiтильникiв.

З метою кращих для зору умов роботи кiлькiсть та якiсть освiтлення слiд пов'язати з кольоровим оточенням. Світле фарбування інтерьєру, завдяки збiльшенню кiлькостi вiдображеного свiтла, дозволяє збiльшити рiвень освiтленостi при тiй же потужностi свiтла. Окрiм того, зменшуються рiзкi тіні, знижуються яркостні контрасти мiж свiтильниками та поверхнями, на яких вони розмiщені.

Глибина пульсацiй газорозрядних ламп, що живляться вiд мережi змiнного струму, має бути обмежена. Допустимий коефiцiєнт пульсації не повинен пеpевищувати 10-20%.

Освiтнi установки мають бути надiйнi, зручнi, простi у експлуатацiї, економічнi та естетичнi.

Основні гігієнічні вимоги до виробничого освітлення полягають у наступному:

1) освітленість робочих поверхонь повинна відповідати санітарно-гігієнічним нормам освітленості для певних видів робіт;

2) освітленість повинна бути рівномірною, без тіней, відблисків;

3) різниця яркостей не повинна викликати засліплення зору і частої переадаптаціі;

4) пряме світло сильних джерел повинен бути конструктивно закритий і не потрапляти в очі працюючим;

5) пристрій світильників повинно бути безпечним для працюючих та відповідати вимогам електро-і пожежної безпеки.

Природне освітлення нормується за допомогою коефіцієнта природної освітленості (КПО), його значення для будинків:

КЕО = Евн / Енар * 100%, (6)

де Евн - освітленість оцінюваної точки всередині приміщення променями, проникаючими через вікна;

Енар - освітленість тієї ж точки зовнішнім світлом, якщо б не було стін і стелі.

Величина коефіцієнта КПО для будівель, що розташовані в різних поясах світлового клімату, визначається "СНиП 23-05-95. Природне і штучне освітлення ".

Природне освітлення підрозділяється на бокове, верхнє і комбіноване (поєднання верхнього та бокового освітлення). Розстановку обладнання слід проводити з урахуванням розташування світлових прорізів, домагаючись максимальної освітленості панелей, пультів, клавіатур ПЕОМ та іншої оргтехніки.

Штучне освітлення підрозділяється на загальне, місцеве і комбіноване (місцеве і загальне).

Система загального освітлення дає рівномірне світло всьому приміщенню. При комбінованому освітленні на частку загального освітлення припадає приблизно 10%, а найбільший світло дають лампи місцевого освітлення.

Штучне освітлення ділиться на три види:

а) робоче;

б) аварійне (забезпечує не менше 10% від норми освітленості);

в) охоронне і чергове.

Аварійне освітлення поділяється на освітлення безпеки і евакуаційне. Освітлення безпеки слід передбачати у випадках, якщо відключення робочого освітлення і пов'язане з цим порушення обслуговування устаткування і механізмів може викликати:

· Вибух, пожежа, отруєння людей;

· Тривале порушення технологічного процесу;

· Порушення роботи таких об'єктів, як електричні станції, вузли радіо-і телевізійних передач і зв'язку, установки вентиляції та кондиціонування повітря для виробничих приміщень тощо;

· Порушення режиму дитячих установ.

Евакуаційне освітлення в приміщеннях або в місцях виконання робіт поза будівлями слід передбачати:

· У місцях, небезпечних для проходу людей;

· В проходах і на сходах, що служать для евакуації людей, при числі евакуюються більше 50 чоловік;

· По основних проходах виробничих приміщень, в яких працює понад 50 чоловік;

· У сходових клітках житлових будинків заввишки 6 поверхів і більше;

· У виробничих приміщеннях з постійно працюючими в них людьми, де вихід людей із приміщення при аварійному відключенні нормального освітлення пов'язаний з небезпекою травматизму через продовження роботи виробничого обладнання;

· У приміщеннях громадських і допоміжних будівель промислових підприємств, якщо в приміщеннях можуть одночасно перебувати більше 100 людей;

· У виробничих приміщеннях без природного світла.

Світильники освітлення безпеки в приміщеннях можуть використовуватися для евакуаційного освітлення. Для аварійного освітлення слід застосовувати лампи розжарювання, люмінесцентні лампи і розрядні лампи високого тиску.

Можливе спеціальне освітлення, наприклад у фотолабораторіях, при підсвічування копіювальних столів і т.п.

Норми штучного освітлення розроблені з урахуванням точності зорової роботи, розміру розглянутих деталей і доповнені оцінкою фону і контрастності зображення деталей.

Для виробничих приміщень, в яких виконуються роботи найвищої точності (розмір об'єкта розрізнення менше 0,15 мм - I розряд), дуже високої точності (об'єкт розрізнення від 0,15 до 0,30 мм - II розряд) і високої точності (розмір об'єкта розрізнення від 0,30 до 0,50 мм - III розряд) слід передбачати суміщене освітлення.

При атестації робочих місць за параметрами освітленості використовується державний стандарт "ГОСТ 24940-96. Будинки і споруди. Методи вимірювання освітленості ".

Для гігієнічної оцінки освітлення житлових і громадських будівель застосовуються санітарні правила і норми «СанПиН 2.2.1/2.1.1.1278-03. Гігієнічні вимоги до природного, штучного і суміщеного освітлення житлових і громадських будівель ».

Отже, для створення сприятливих умов зорової роботи, які б виключали швидку втомлюваність очей, виникнення професійних захворювань, нещасних випадків і сприяли підвищенню продуктивності праці та якості продукції, виробниче освітлення повинно відповідати наступним вимогам:

— створювати на робочій поверхні освітленість, що відповідає характеру зорової роботи і не є нижчою за встановлені норми;

— не повинно чинити засліплюючої дії як від самих джерел освітлення, так і від інших предметів, що знаходяться в полі зору;

— забезпечити достатню рівномірність та постійність рівня освітленості у виробничих приміщеннях, щоб уникнути частої переадаптації органів зору;

— не створювати на робочій поверхні різких та глибоких тіней (особливо рухомих);

— повинен бути достатній для розрізнення деталей контраст поверхонь, що освітлюються;

— не створювати небезпечних та шкідливих виробничих факторів (шум, теплові випромінювання, небезпечне ураження струмом, пожежо- та вибухонебезпека світильників);

— повинно бути надійним і простим в експлуатації, економічним та естетичним.