Словник Масові комунікації

Тема 1

Комунікація (від лат. communicatio — єдність, передача, з'єднання, повідомлення, пов'язаного з дієсловом лат. communico — роблю спільним, повідомляю, з'єдную, похідним від лат. communis — спільний) - це процес обміну інформацією (фактами, ідеями, поглядами, емоціями тощо) між двома або більше особами.

Спілкування – складний процес взаємодії між людьми, що полягає в обміні інформацією, а також у сприйнятті і розумінні партнерами один одного.

Мáсова комунікáція (англ. Mass communication) — це процес передачі (розповсюдження) інформації досить великій, зосередженій в часі та просторі аудиторії одночасно за допомогою спеціальних технічних засобів — мас-медіа.

Масове спілкування — це вид спілкування, яке спрямоване не на конкретну людину, а на масу людей. Таке спілкування здійснюється через телебачення, засоби масової комунікації. Через такий вид спілкування відбувається обмін інформацією від покоління до покоління, від однієї нації до іншої.

Інформація — це нові відомості, які прийняті, зрозумілі і оцінені її користувачем як корисні; певні документовані, публічно оголошені дані про події та явища, що відбуваються в суспільному середовищі.

Інформаці́йні процеси — послідовна зміна стану та (або) уявлення про інформацію в результаті дій, які з нею можна виконувати. Такими діями є — створення, збирання, зберігання, обробка, відображення, передавання, розповсюдження, використання і захист інформації. Під час інформаційного процесу дані перетворюються з одного виду в інший за допомогою певних методів. (це будь-яка дія з інформацією)

ЗМК (Засоби масової комунікації) є спеціалізованими установами для відкритого, публічного передавання будь-якої інформації будь-якими засобами за допомогою спеціального технічного інструментарію. До ЗМК належать друкована, аудіовізуальна, електронна преса, масові довідники, кіно-, відео-, аудіоносії інформації, супутникові, кабельні, комп'ютерні мережі — усе, що може нагромаджувати й передавати важливу для суспільного життя інформацію.

ЗМІ (Засоби масової інформації) це розгалужена мережа установ, що займаються збором, обробкою, поширенням інформації. У цю мережу входять телерадіопрограми, газети, журнали, інформаційні агенства, кінодокументалістика.

Формат масової комунікації - це типи процесів створення масовокомунікаційних продуктів (програм, творів, видовищ, акцій тощо), які виконано в межах певної форми (або форм) спілкування, що забезпечує досягнення очікуваного результату — потрібної реакції комуніката.

Ефекти масової комунікації — це трансформації в оцінках та поведінці людей, що відбуваються під впливом масової комунікації. Масовокомунікаційний ефект — це будь-який результат масового впливу

Ефективність масової комунікації - відповідність отриманого ефекту (результату) цілям, що ставилися професійним

комунікантом в процесі спілкування. Ефективність ЗМК має два полюси: полюс абсолютної ефективності (полюс А) та полюс нульової ефективності (полюс Б). Полюси А та Б — це ідеалізовані об’єкти. Реально ефективність массового впливу тільки наближається до одного з полюсів. Причиною такого коливання ефективності є те, що ЗМК постійно перебувають між двома смисловими полюсами свого існування: (полюс А) формування громадської думки і вплив на систему прийняття рішень громадян (висока масовокомунікаційна ефективність) та (полюс Б) створення інформаційних полів, в межах яких громадяни можуть самостійно приймати усвідомлені рішення (низька масовокомунікаційна ефективність).

Полюс А — це абсолютна довіра до ЗМК (ЗМК є ефективними), полюс Б — це абсолютна недовіра до ЗМК і втрата ЗМК функції масифікації, тобто перехід із розряду засобів МАСОВОГО інформування до розряду засобів продукування інформації, що використовується громадянами, до інформаційних бюлетенів (ЗМК не є ефективними як засіб массового впливу)

Ефективність спілкування вимірюється отриманими планованими чи непланованими результатами. Якщо вдалося отримати планований результат, то слід говорити про високу ефективність, якщо отримано несподіваний результат — низька ефективність. Але неефективних дій нема, оскільки навіть відсутність результату впливу — це теж результат

Дигитал - это человек, который воспринимает в первую очередь логику: логично-не логично? (кинестетик - воспринимает ощущения, аудиал - звуки, визуал - картинки и образы).

Дигиталу не столь важна красивая картинка, звучные слова или телесные ощущения - ему важно: в том, что он слышит есть логика или нет? Это ему понятно или нет? И если ему непонятно, он будет переспрашивать до тех пор, пока ему не станет понятно. Дигиталу интересно понять и разобраться: почему это так? Зачем это так? Как это устроено?

Дигиталы чаще - мужчины, хотя среди них могут встречаться и женщины. См.→

Фразы, характерные для дигитала

Узнать дигитала можно по характерным фразам: -Вы поймете. -Я не понял вот этого - Правильно ли я понимаю? - Насколько это обоснованно? - Зачем мы это делаем? - Почему мы делаем именно так?- Подожди, давай делаем по-другому, так будет логичнее. - Логичнее предположить вот так - По логике вещей выходит...

Дигитал обычно не эмоционален, спокоен, рассчетлив. Любит использовать в речи термины и определения, значение которых он хорошо знает.

Дигитал чаще других заговаривает о "женской нелогичности", ему ближе мужская рассудочность.

Как разговаривать с дигиталом

Если перед вами дигитал, приготовьтесь оставить поэтические картинки и возвышенные образы и говорить короткими предложениями, увязанными в одну логическую цепочку. Если дигиталу объяснить все логично - он быстро отстанет и пойдет заниматься делом, если дигиталу не объяснить доходчиво - он будет приставать с вопросами: "А почему так?" до тех пор, пока вы ему не объясните или он сам не найдет ответа на вопрос. Каждое высказывание должно иметь логичный вывод, зачем вы это говорили?

Лучше добиться, чтобы дигитал понял вашу логику, понял зачем и почему вы так поступаете, тогда он проникнется к вам глубоким интересом и уважением. Еще лучше самому понять логику дигитала и говорить с ним, используя его термины - так понимать он вас будет быстрее и проще.

Кинестик - человек, который преимущественно чувствует, телесно ощущает, и в меньшей степени видит, слышит или думает.

У кинестетика развиты в первую очередь осязание (тактильная чувствительность), вкус, боль, тепловые, вибрационные и мышечные ощущения. Кинестетик стремится двигаться и действовать.

Кинестетики, а это в большей части женщины, реже обращаются к своему разуму, ответы на свои вопросы они скорее ищут в теле. У них это звучит так: "Послушав себя, вы найдете ответы на эти вопросы". Они слушают внутренний голос, но чей - разума или тела? Они слышат внутренний голос тела.

Когда женщины говорят о душе, они также обычно говорят о своем теле...

Словарь и речь кинестетика

Кинестетику очень близки следующие словесные обороты: "Потрогайте, почувуствуйте, коснитесь, пощупайте, возьмите в руки, дотроньтесь".

Речь кинестетика ярка, но чаще просторечна: "Сколько можно сидеть так мешком с... картошкой, меня это вот так (ладонью проводит по горлу) достало. Нечего ушами хлопать, надо брать ноги в руки и мотать отсюда, пока попа цела".

В качестве иллюстрации языка кинестетики приведем фрагмент из "Философских сказок" Н.И. Козлова:

"... Занятие в Синтоне не может быть без обсуждения какой-нибудь важной темы в микрогруппах: это не всегда особенно вкусно, но почти всегда питательно. Как картошка. Но тема должна быть все-таки живой, а обсуждение — незатянутым, иначе начинается просто жвачка. Вяло жующим оказывается необходимо своевременно ожечь горло горьким перцем: про каждого можно найти столько и такой Правды, что с обожженным горлом — а то и сердцем — неделю проходишь, и то не заживет..." - если вы проглотили этот кусок с аппетитом и теперь хотите переварить всю вкусную главу, щелкайте здесь

Визуал - этому нужно увидеть, посмотреть.

Основной способ восприятия - зрительный.

Такие люди легко запоминают таблицы. Среди студентов очень просто вычислить визуалов - на экзамене они часто говорят: я помню это в учебнике сверху страницы было. Больше любит читать, чем слушать.

Аудиал – человек которій лучше воспринимает информацию на слух, аудіо книги, радио и различное усное донесение информации.

Тема 2

Інформація — це нові відомості, які прийняті, зрозумілі і оцінені її користувачем як корисні; певні документовані, публічно оголошені дані про події та явища, що відбуваються в суспільному середовищі.

Соціальна інформація - сукупність знань, відомостей, даних і повідомлень, які формуються і відтворюються в суспільстві і використовуються індивідами, групами, організаціями, різними соціальними інститутами для регулювання соціальної взаємодії, суспільних відносин і процесів.

Масова інформація - це публічно поширювана друкована та аудіовізуальна інформація. Частина соціальної інформації, яка передається широким аудиторіям зосередженим у часі та просторі з допомогою штучних каналів. Така інформація адресована всім членам суспільства, доступна будь-якій людині.

Кількісна характеристика масової інформації - ількісна характеристика масової інформації - міра її споживання і засвоєння, що залежить від часу, який відводиться індивідом або групою на контакти з ЗMК, а також від індивідуальних особливостей реальних споживачів. 

Якісна характеристика масової інформації – цінність масової інформації (достовірність, чіткість, актуальність)

Тема 3

http://journlib.univ.kiev.ua/TretiaLekcia.pdf

Комунікативний процес – це процес передачі інформації від однієї людини до іншої або між групами людей по різних каналах та за допомогою різних комунікативних технік.

Комунікатор – ініціатор комунікаційного процесу. Особа чи група осіб, які формують і передають повідомлення.

Комунікант – це той, хто ініціює процес взаємодії, формує та надсилає повідомлення.

Комунікат – це той, на кого направлений вплив, кому призначене повідомлення, і у відповідь він певним чином реагує на нього.

Професійний комунікант – це той комунікатор, який усвідомлює власні процеси сприймання та передачі інформації, керує ними, удосконалює свої уміння і навички, професіонально (майстерно) організовує процес передачі або переробки інформації. Ці якості комунікатора формуються на основі усвідомлення процесів породження висловлювань, механізмів виникнення повідомлення.

Одновекторна комунікація. Вона має переважно побутовий сугестивний (лат. suggestio, від suggero навчаю, навіюю) характер, хоч цілком природно використовується і в професійній, виробничій, науковій сферах, а також має постійні ролі комуніканта та комуніката і монологічну форму мовлення.

 комунікант комунікант

Багатовекторна комунікація. Вона характеризується постійною зміною ролі комуніканта і комуніката та має діалогічну форму мовлення.

 комунікант комунікант

Комунікативний канал - це напрямок і спосіб руху інформації.

Комунікативним бар'єр - психологічна перепона різного походження, яку реципієнт установлює на шляху небажаної, втомлюючої або небезпечної інформації. Можуть виникати через відсутність розуміння між учасниками спілкування, яке виникає на грунті соціальних, політичних, релігійних, професійних відмінностей, які породжують різне світовідчуття, світорозуміння, світогляд взагалі; або через індивідуальні психологічні особливості тих, хто спілкується.

Інформація — це нові відомості, які прийняті, зрозумілі і оцінені її користувачем як корисні; певні документовані, публічно оголошені дані про події та явища, що відбуваються в суспільному середовищі.

Аудитóрія або авдито́рія (лат. auditorium, від лат. auditor — «слухач») — у збірному сенсі: це соціальна спільність людей, об'єднана взаємодією з комунікатором (індивідом або групою), які володіють інформацією та доводять її до цієї спільності. виникає на підставі спільності їх інформаційних потреб. 

Спеціалізована аудиторія передбачає (на різницю від цільової) стійкий характер інтересу до визначеного кола тем і систематичного споживання інформації з визначеною читацькою адресою, в даному випадку спеціалізована інформація вичленується у межах масової комунікації, сприйняття якої не передбачає спеціальної підготовки аудиторії, але розрахована на специфічну структуру інтересів, яка передбачає підвищену орієнтацію на визначений вид інформації.

Цільова аудиторія може обмежуватися епізодичним і коротким існуванням у зв'язку з актуалізацією визначеного кола проблем, що висвітлюється. Таким чином, при вивченні процесу формування громадської думки цільова аудиторія являє значний інтерес.

Реальна аудиторія - це все ті індивіди, які є споживачами певного органу ЗМІ.

Масова аудиторія - сукупність осіб, які регулярно користуються інформацією ЗМІ. Повідомлення для масової аудиторії будується таким чином, щоб воно могло привернути увагу і збудити інтерес більшості осіб, що входять в таку аудиторію.

Потенційна аудиторія - це ті індивіди, які можуть увійти в реальну аудиторіюпісля низки заходів з боку редакції: збільшення тиражу, площі поширення,проведення масованої реклами, введення нових тем і рубрик.

Громадська думка – це рівень і стан масової свідомості, яка містить певне ставлення до подій, різних соціальних груп, особистостей, різних державних і громадянських організацій, фірм і ЗМІ. Своєрідний спосіб існування суспільної свідомості у вигляді неофіційної масової свідомості соціальних груп, об'єднань людей, які пов'язані спільністю інтересів, в якому фіксується відношення до подій або явищ громадського життя.

Кодува́ння ( перетворення ідеї в повідомлення, за допомогою різних символів знаків. ) Операція заміни звичайних текстових данних скороченими умовними позначеннями; переклад будь-якої інформації, вираженої засобами природної мови, в послідовність умовних символів, сигналів за певними правилами, що називають кодом.

Кодування інформації — перетворення будь-якої інформації в кодові комбінації для передачі, зберігання і т. ін.

Декодування (decoding) - розшифровка / дешифрування, трактування інформації, змісту медіатекста аудиторією.

це переклад символів відправника для розуміння одержувача. Обмін інформацією слід вважати ефективним, якщо одержувач продемонстрував розуміння ідеї, здійснивши дії, яких чекав від нього відправник.

http://prinfo.ru/modules/Articles/article.php?storyid=68&storypage=11

Тема 4

Комунікатор – ініціатор комунікаційного процесу. Особа чи група осіб, які формують і передають повідомлення.

Комунікант – це той, хто ініціює процес взаємодії, формує та надсилає повідомлення.

Комунікат – це той, на кого направлений вплив, кому призначене повідомлення, і у відповідь він певним чином реагує на нього.

Професійний комунікант – це той комунікатор, який усвідомлює власні процеси сприймання та передачі інформації, керує ними, удосконалює свої уміння і навички, професіонально (майстерно) організовує процес передачі або переробки інформації. Ці якості комунікатора формуються на основі усвідомлення процесів породження висловлювань, механізмів виникнення повідомлення.

Професійні мовці - це такі професійні комуні канти, які для спілкування використовують мову або знакові системи на основі мови, тобто письмо.

Професійними співбесідниками можуть бути читачі, глядачі, слухачі, які виступають у ролі аналітиків та інтерпретаторів мовлення.

Агітатор - людина, що спонукає членів соціуму виконувати чи не виконуватибудь-які дії.

Пропагандист особа, подає інформацію в такий спосіб, який поєднує правду та брехню та впливає на поведінку і формування визначених поглядів тієї або іншої групи. Пропагандист передбачає заплановане використання будь-яких форм комунікацій, створених для впливу на розум, емоції і дії групи з визначеною метою. 

Журналіст (новинар) — особа, яка займається збором, створенням, редагуванням, підготовкою та оформленням інформації дляредакції зареєстрованого засобу масової інформації, що пов'язане з нею трудовими чи іншими договірними відносинами, — або займається такою діяльністю за власною ініціативою

Іміджмейкер -> фахівець, що володіє одночасно знаннями стиліста, дизайнера, візажиста і психолога. Його основна функція - розробка рекомендацій кожному співробітнику, особливо керівному складу, щодо їх індивідуального образу, який буде органічно сприйматися як товаришами по службі, так і партнерами по бізнесу. Причому робота іміджмейкера не обмежується тільки підбором комплекту одягу.Відпрацьовується уміння триматися в різних ситуаціях, не відволікатися насторонні теми, володіння правилами етикету, здатність збирати різну інформацію і вчасно використовувати її.

Піарник - Спеціаліст із зв'язків з громадськістю PR — особлива функція управління, яка сприяє встановленню і підтримці спілкування, взаєморозуміння та співпраці між організацією і громадськістю; вирішенню різних проблем і завдань; допомагає керівництву організації бути поінформованим про громадську думку і вчасно реагувати на нього; визначає і акцентує на головному завданні керівництва компанії — слугувати інтересам громадськості; дає змогу керівництву бути готовим до будь-яких змін і використовувати їх найефективніше, виконуючи роль «системи раннього сповіщення» про небезпеку і допомагаючи впоратися з небажаними тенденціями, і використовує дослідження і відкрите, засноване на етичних нормах спілкування як основні засоби діяльності. Отже, основним завданням фахівця з PR є досягнення взаєморозуміння між тією компанією, на яку він працює, і її клієнтами, партнерами, владою усіх рівнів, журналістами, населенням і тощо. Інколи PR-фахівців називають «архітекторами згоди». Окрім зовнішніх контактів, до сфери діяльності PR входить і робота усередині компанії: розробка принципів кадрової політики підприємства, взаємин керівника і підлеглих, внутрішнє опитування громадської думки, збір інформації про потреби, настрій працівників, створення сприятливої атмосфери в колективі, яка сприяє повній реалізації можливостей та ініціативи кожного працівника, запобігання і своєчасне вирішення ділових конфліктів. Щоб справлятися з таким широким колом різносторонніх обов'язків, фахівцеві з PR необхідно професійно володіти ораторським мистецтвом, знати психологічні закони поведінки людини, методики проведення соціологічних досліджень тощо.

Тема 5

http://journlib.univ.kiev.ua/ChetvertaLekciya.pdf

Вплив - процес і результат зміни індивідом поведінки іншої людини (об'єкта впливу), його установок, намірів, уявлень і оцінок в ході взаємодії з ним. Розрізняють спрямований і ненаправлений вплив. ( Дія, яку певна особистість, чи предмет , або явище виявляє стосовно іншої особи або предмета.

Масовий вплив - така дія, яку певна особа, найчастіше фахівець у галузі масової комунікації, виявляє стосовно інших осіб, викликаючи викликаючи в них однакові настрої та формуючи однакові думки, й на основі сформованої масової свідомості об’єднує тих осіб у масу (публіку або натовп), в якій кожна людина здатна виявити передбачувані або й не передбачувані фахівцем однакові емоційно-вольові, інтелектуальні або фізичні реакції.

Маси - це скупчення неорганізованих людей, стурбованих фактором зовнішньої провокації, тимчасове об´єднання великої кількості людей, що мають безпосередній контакт між собою та майже ідентично реагують на певні стимули.

Масовокомунікаційне зараження (масовокомунікаційне запалення) під час масової

комунікації — передача емоційно-збудливих станів від комуніканта до членів маси, яка

відбувається на психофізіологічному рівні контактів поза поняттєвим впливом або

паралельно з ним. Члени маси теж можуть запалювати одне одного.

Зараження має характер неусвідомлюваної, автоматичної імітації, а також може

наростати в результаті взаємної емоційної індукції (розпалювання одне одного).

Зараження розглядається і як процес впливу, і як його результат. Через те воно може бути

подібним і до навіювання, маніпуляції, і до наслідування, але ототожнювати їх ні в якому

разі не можна. Зараження належить до основних механізмів психології мас.

Масовокомунікаційне навіювання (масова сугестія, вербальна, зображальна,

жестово-рухова) — психічний вплив комуніканта на членів маси у вигляді прохання,

наказу, переконування, демонстрування тощо, метою якого є поширення масових

настроїв, формування громадської думки, її корекція серед членів маси. Масове

навіювання також пов’язане з актуалізацією, передачею чи зміною установок, ціннісних

орієнтацій, соціальних норм у членів маси. Ефективність навіювання визначається

ступенем або несвідомого наслідування, або рефлексії й саморегуляції членів маси на

основі свідомого наслідування керівника маси чи одне одного в масі.

Масове наслідування під час масової комунікації — особлива форма поведінки

членів маси, пов’язана зі свідомим або несвідомим відтворенням тих дій, стилю, рис

характеру, ідеалів, соціальних норм, ритуалів, звичаїв, правил поведінки і т. п., носіями

яких є або члени маси, або її творці чи лідери. Наслідування належить до основних

механізмів психології мас.

Масовокомунікаційна маніпуляція — прихований вербальний, зображальний,

жестово-руховий вплив на членів маси, метою якого є поширення масових настроїв,

формування громадської думки, її корекція серед членів маси. Масова маніпуляція також

пов’язана з прихованою для членів маси актуалізацією чи зміною їхніх установок,

ціннісних орієнтацій або вчинків. Ефективність маніпуляції визначається ступенем або

несвідомого наслідування, або рефлексії й саморегуляції членів маси на основі оманливих

уявлень про причини й наслідки того, що відбувається. Велике значення для ефективної

масової маніпуляції має масове зараження, яке передує маніпуляції або відбувається

паралельно з нею.

Масова рефлексія в умовах масового спілкування — неадекватна задуму

комуніканта поведінка маси, яка є результатом самоаналізу, що здійснили індивіди

всупереч масифікації і масовій свідомості. Рефлексія сприяє розпаду маси і виходу

індивідів з маси. Завданням масифікаторів є гальмування рефлексії у людини.

Масовокомунікаційна регуляція — комунікаційний вплив на людей з метою їх

масифікації та регулювання їхньої поведінки. Регуляція здійснюється шляхом навіювання,

маніпуляції, зараження. Окільки масова комунікація є формою насамперед соціального

регулювання, пов’язаного з дією на особливий соціальний суб’єкт суспільної поведінки —

маси, через те масовокомунікаційне регулювання слід розглядати як форму особливої дії,

спрямованої професійним комунікантом “на народ”.

Масова саморегуляція в умовах масового спілкування — неадекватна задуму

комуніканта поведінка маси, яка є результатом самокерування, що здійснили індивіди

всупереч масифікації і масовій свідомості на основі сприймання й усвідомлення актів

своєї поведінки та власних психічних процесів. Саморегуляція сприяє розпаду маси і

виходу індивідів з маси. Але саморегуляція в масі може бути і результатом самозараження

(зараження одне одного в масі) та самонавіювання (навіювання, яке здійснюють члени

маси по відношенню одне до одного в стихійних, неорганізованих масах) та наслідування

одне одного. Така саморегуляція властива для неорганізованих, стихійних мас.

Завданням масифікаторів є гальмування саморегуляції у людини.

Масова комунікація є різновидом соціальної комунікації, її об’єктом є не

організовані, структуровані, діяльні спільноти, а маси — такий суб’єкт соціальної

поведінки, який, як спільнота, є неорганізованим або малоорганізованим,

неструктурованим, аморфним утворенням, поведінка якого існує у формі стихійної або

керованої лідерами, вожаками активності

циркулярная реакция – это взаимное заражение, т.е. передача эмоционального состояния на психофизиологическом уровне контакта между организмами. 

Циркулярна реакція або емоційне кружляння - це процес обопільного зараження, у міру інтенсивності якого взаємодія між індивідами опускається з семантичного (комунікаційного) на психофізіологічний рівень http://journlib.univ.kiev.ua/ChetvertaLekciya.pdf

Тема 6

Реклама — це друковане, рукописне, усне або графічне повідомлення про

особу, товари, послуги або суспільний рух, відкрито опубліковане

рекламодавцем й оплачене з метою збільшення обсягів збуту, розширення

клієнтури, одержання голосів або суспільної підтримки.

Рекламування — це створення такого рекламного продукту, доведення його до потенційних покупців у такий спосіб, щоб вони зрозуміли, чим саме товар, продукт, послуга або ідея позитивно відрізняються від подібних до них, а виробник зміг перетворити цю перевагу (новацію) на капітал. 

Рекламная коммуникация - это особый инструмент социокультурного формирования предпочтений, стандартов, определяющий нормы и стили социального поведения людей, а также сущностно затрагивающий ценностно-смысловые аспекты их общественного бытия, включая эстетические, художественно-творческие предпочтения.

рекламная деятельность — это вид бизнеса,  целью которого является разработка и производство различных видов рекламной продукции, которые продается, как и любой другой товар или услуга. это вид рыночной деятельности, результатом которой выступает рекламный товар, распространяемый через оплаченные рекламодателем услуги рекламоизготовителя и рекламораспространителя таким образом, чтобы вызвать требуемую реакцию спроса целевого потребителя

відправник – особа, яка генерує інформацію, що призначена для передачі;

одержувач – особа, для якої призначена інформація, що передається;

Кодування – процес перетворення концепції комунікації у повідомлення за допомогою слів, інтонацій голосу, рисунків, жестів, виразів обличчя тощо.

Фільтр – обмеження непотрібної, зайвої інформації.

Декодування означає переклад отриманого повідомлення у форму, зрозумілу для одержувача. Коли символи, обрані відправником, мають одне і те саме значення для одержувача повідомлення, останній зрозуміє, що мав на увазі відправник.

Зворотній зв’язок - процес, в якому відправник і одержувач міняються місцями (одержувач повідомляє відправника про те, як він зрозумів зміст повідомлення)Таке повідомлення містить інформацію про ступінь сприйняття й зрозумілості отриманого повідомлення.

Зв'язки з громадськістю англ. public relations, PR — мистецтво досягнення взаємопорозуміння та згоди між людьми, соціальними групами, класами, націями, державами на основі цілеспрямованого формування громадської думки та управління нею. Це одна з основних функцій управління, яка забезпечує встановлення, підтримку та безперервне здійснення спілкування між організацією та її громадськістю, взаєморозуміння та співпрацю між ними

Паблік (англ. public — публічний, суспільний) рілейшнз (англ. relation — відношення, зв´язок) — різновид соціально-психологічного менеджменту, в якому на основі точної і вичерпної інформації, отриманої у результаті аналізу тенденцій політичного, соціально-економічного, психологічного розвитку країни (регіону, галузей економіки, сфер діяльності, фірм (організацій) та ін.), дотримання етичних норм і громадських інтересів планомірно реалізують соціально-технологічні та інформаційні заходи зі встановлення усвідомлених, гармонійних і взаємовигідних зв´язків між суб´єктами соціальної діяльності, між ними і громадськістю (її групами), владою задля впливу на громадську думку та прийняття рішень в процесі соціального управління і досягнення обопільної довіри і вигоди.

Громадська думка — тимчасовий стан суспільної свідомості, що виявляється як сукупність оцінних суджень різноманітних груп і верств населення, індивідуальних думок із певної проблеми, яка стосується групи людей.

Громадська думка – це рівень і стан масової свідомості, яка містить певне ставлення до подій, різних соціальних груп, особистостей, державних і громадських організацій, фірм, засобів масової інформації. В економічній (комерційній) діяльності служб громадської думки може бути досягнуто консенсусу.http://www.bank-referatov.info/info.php?id=131

Громадськість – це певна група людей, які виражають свою думку з тієї чи з іншої проблеми, а також реагують на певні події та ситуації.

Комунікативна система – у це комплексна діяльність учасників ринкових відносин або політичного процесу, яка включає в себе всю сукупність операцій, пов’язану з підготовкою, збиранням, накопиченням, перерозподілом та використанням інформації, а також встановлення міжособистісних зв’язків, контактів безпосередньо між суб’єктами ринку або політичної діяльності. Імідж – цілеспрямовано сформований образ, покликаний емоційно-психологічно впливати на будь-кого з метою популяризації або реклами. 

Стратегічна комунікація – це системна комунікація, орієнтована на встановлення

довгострокових взаємозв’язків між організацією, її зовнішніми і внутрішніми аудиторіями, які

допомагають досягати організаційних цілей. Стратегічна комунікація орієнтована не стільки

на короткочасні потреби/бажання цільових аудиторій скільки на їх цінності. Стратегічна

комунікація нерозривно пов’язана з управлінськими процесами: планування, регулювання,

контролю. Очевидно, що її успіх залежить не лише від ефективності комунікації, але й від

ефективності основної діяльності організації. Стратегічну комунікацію можна описати як застосовування наукового підходу до комунікації: аналіз комунікативної проблеми, цілей, цільових груп, стратегій, методів, сфер і каналів. Складовими процесу також мають бути моніторинг та подальша оцінка результатів

PR-деятельность происходит от англ. public relations (паблик рилейшнз), что буквально означает рассказ для публики, отношение к публике, взаимоотношения с публикой (слово публика обычно заменяют словом общественность) — это управленческая деятельность, направленная на установление взаимовыгодных отношений между организацией и общественностью, от которой зависит успех этой организации. PR-деятельность - это продуманная система коммуникаций, система взаимосвязанных рекламных и PR-акций, формирование и поддержание необходимого имиджа и общественного мнения.

Тема 7

Інтернет це глобальна соціально-комунікативна комп’ютерна мережа, призначена для задоволення особистісних та групових комунікативних потреб за рахунок використання телекомунікативних технологій.

Конвергенция телекоммуникационных сетей (роцесс сближения, схождения (в разном смысле), компромисса, стабилизации) — объединение нескольких, бывших ранее раздельными, услуг в рамках одной услуги. Например, Triple Play — объединение телефонии, интернета, телевидения в одном кабельном интернет-подключении.

Глобальна мережа (англ. Wide Area Network, WAN) — комп'ютерна мережа, що охоплює величезні території (тобто будь-яка мережа, чиї комунікації поєднують цілі мегаполіси, області або навіть держави і включають в себе десятки, сотні а то і мільйони комп'ютерів).

Комунікаці́йна мере́жа — система фізичних каналів зв'язку і комутаційного устаткування, що реалізовує той або інший низькорівневий протокол передачі даних. це система зв'язку через кабельне чи повітряне середовище, самі комп'ютери різного функціонального призначення і мережеве обладнання. Для передачі інформації можуть бути використані різні фізичні явища, як правило — різні види електричних сигналів чи електромагнітного випромінювання. Середовищами передавання у комп'ютерних мережах можуть бути телефонні кабелі, та спеціальні мережеві кабелі: коаксіальні кабелі, виті пари, волоконно-оптичні кабелі, радіохвилі, світлові сигнали.

Веб-сторінка (англ. Web-page) — інформаційний ресурс доступний в мережі World Wide Web(Всесвітня павутина), який можна переглянути у веб-браузері зазвичай, ця інформація записана в форматі HTML або XHTML, і може містити гіпертекст з навігаційними гіперпосиланнями на інші веб-сторінки.

Веб-сайт (англ. website, місце, майданчик в інтернеті), також сайт (англ. site, місце, майданчик) — сукупність веб-сторінок, доступних у Міжмережжі (Інтернеті), які об'єднані як за змістом, так і навігаційно. Фізично сайт може розміщуватися як на одному, так і на кількохсерверах. Сайтом також називають вузол мережі Інтернет, комп'ютер, за яким закріплена унікальна ІР-адреса, і взагалі будь-який об'єкт в Інтернеті, за яким закріплена адреса, що ідентифікує його в мережі

Пошуко́ва систе́ма — онлайн-служба (сайти)(програмно-апаратний комплекс з веб-інтерфейсом), що надає можливість пошуку інформації в Інтернеті. (бібліотечні картотеки)

Інтернет-портал (від англ. portal «головний вхід; ворота») (або портал, інформаційний портал) — сайт, що надає користувачеві Інтернету різні інтерактивні сервіси (Інтернет-сервіси), які працюють у рамках єдиного сайту.

Тема 8

Інформаці́йна війна́ (англ. Information War) — використання і управління інформацією з метою набуття конкурентоздатної переваги над супротивником. Інформаційна війнаⁱ - дії, початі для досягнення інформаційної переваги шляхом завдання шкоди інформації, процесам, що базуються на інформації і інформаційних системах супротивника при одночасному захисті власної інформації, процесів, що базуються на інформації і інформаційних системах. Основні методи інформаційної вийни - бокування або спотворення інформацийних потоків та процесів прийняття ришень супротивника.

Інформаційна зброяⁱ - сукупність спеціалізованих (фізичних, інформаційних, програмних, радіоелектронних) методів і засобів тимчасового або безповоротного виводу з ладу функцій або служб інформаційної інфраструктури в цілому або окремих її елементів. Основна дія інформаційної зброї - бокування або спотворення інформацийних потокив та процесів прийняття рішень супротивника. Під інформаційно-психологічною зброєю (ІПЗ) слід розуміти сукупність спеціальних засобів і технологій, що використовуються для насильницького викривлення інформаційно-психологічного простору супротивника спеціально для ураження індивідуальної і масової свідомості. 

Психологічна війна (англ. Psychological warfare (PSYWAR)) — сукупність різних форм, методів і засобів впливу на людину з ціллю зміни в бажаному напрямку їїпсихологічних характеристик (поглядів, думок, цінностних орієнтацій, настроїв, установок, мотивів, стереотипів поведінки), а також групових норм, масових настроїв, суспільної свідомості в цілому

Інформаці́йні ресу́рси (Information resources) — документи і масиви документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, фондах, банках даних, депозитаріях, музейних сховищах і т.і.). Розрізняють інформаційні ресурси державні та недержавні.

Інформаці́йний про́стір (англ. Information space) —

1. Інтегральний електронний інформаційний простір, що створюється при використанні електронних мереж.

2. Сфери в сучасному суспільному житті світу, в яких інформаційні комунікації відіграють провідну роль. У цьому значенні поняття інформаційного простору зближується з поняттям інформаційного середовища сукупність територій, охопле них засобами масової інформації певної категорії (регіональними, національними, світовими). 

Інформаційно-психологічні операції (ІПО) – сукупність узгоджених за метою, завданням, часом, об’єктами форм, методів і засобів інформаційно-психологічних впливів на структуру і процес прийняття рішень.

Інформаційно-психологічну війну можна визначити як спосіб відстоювання особистих інтересів через збереження власних ресурсів чи здобуття додаткових, шляхом насильницького викривлення інформаційного простору з метою перерозподілу ролей, місця і функцій суб’єктів інформаційного простору для досягнення переваг у політичній, соціальній, економічній, культурній, релігійній та інших сферах. І

Пропаганда (від лат. Propaganda - поширення) - позитивне повідомлення про неконкретно об'єкті для максимально широкої аудиторії.  Пропаганда одночасно діяльність, спрямована на популяризацію і поширення ідей у ​​суспільній свідомості. Пропагувати - поширюється усно, через радіо, телебачення, друковані засоби масової інформації або за допомогою інших засобів, поширюється інформація у вигляді ідей, теоретичних знань, поглядів, переконання і т.п

Агітація - це вплив на свідомість людей шляхом поширення окремих ідей і гасел з метою мобілізації їх на виконання поставлених завдань.  http://ua-referat.com/Пропаганда_як_засіб_політичної_комунікації

Дезінформація (обман). Дезінформація - це спосіб психологічного впливу, який полягає в навмисному наданні суперникам або електорату такої інформації, що вводить їх в оману щодо дійсного стану справ. Дезінформація містить у собі використання свідомо помилкових даних і повідомлень.

Маніпулювання - це спосіб психологічного впливу, спрямований на зміну напряму активності електорату, його ідей, думок, поглядів та іншого, який здійснюється настільки мистецьки, що залишається непоміченим ним.

Символіза́ція (англ. symbolization, фр. symbolisation) — зображення, позначення чого-небудь за допомогою символів.^[1] використання символів з метою передачі значення, змісту; видиме, що щляхом асоціації чи конвенції відображає дещо інше, що є невидимим (наприклад, орел — символ Сполучених Штатів Америки). Під симполізацією може розумітись практика подання речей із символічним значенням.

Інформаційна безпека — стан захищеності життєво важливих інтересів людини, суспільства і держави, при якому запобігається нанесення шкоди через: неповноту, невчасність та невірогідність інформації, що використовується; негативний інформаційний вплив; негативні наслідки застосування інформаційних технологій; несанкціоноване розповсюдження, використання і порушення цілісності, конфіденційності та доступності інформації

Інформаційна безпека (information security) — збереження конфіденційності, цілісності та доступності інформації; крім того, можуть враховуватися інші властивості, такі, якавтентичність, відстежуваність, неспростовність та надійність

Інформаційна безпека суспільства – можливість безперешкодної реалізації суспільством та окремими його членами своїх конституційних прав, пов’язаних з можливістю вільного одержання, створення й поширення інформації, а також ступінь їхього захисту від деструктивного інформаційного впливу.http://justinian.com.ua/article.php?id=3222

Інформаційна загроза - це сукупність факторів, які створюють небезпеку для конституційних прав і свобод особистості, державної таємниці, зберігання цінної для суспільства інформації, від несанкціонованого доступу і розповсюдження.

Інформаційний суверенітет держави - здатність держави контролювати і регулювати потоки інформації з-поза меж держави з метою додержання законів України, прав і свобод громадян, гарантування національної безпеки держави;

Информационный конфликт может вызываться любой некачественной информацией; с точки зрения психолога, любая информация может субъективно восприниматься человеком как некачественная. По оценкам психологов, именно информационные конфликты составляют большую часть (до 60%) всех конфликтов в организации. Каковы же их причины ? Во-первых, это перегрузка информационных каналов. Переизбыток информации вызывает типичные ошибки в ее передаче: - искажение информации; - дополнение своей информацией; - потеря информации. Ошибки могут возникать при передаче информации как сверху вниз (от менеджмента высшего уровня к низшим структурам) , так и наоборот. Это, в частности, хорошо видно на совещаниях. Во-вторых, это отсутствие зон гласности. Например, в компании IBM не обнародовали информацию о распределении денег по отделам, что приводило к конфликтам. Конфликтологи предложили следующее решение: провести общее собрание сотрудников и опубликовать все данные.

Інформаційна революція (Information Revolution) — метафора, яка відображає революційний вплив ІТ на всі сфери життя суспільства в останній чверті ХХ сторіччя. Це явище інтегрує ефекти попередніх революційних винаходів в інформаційній сфері (книгодрукування, телефонія, радіозв’язок, персональний комп’ютер), оскільки створює технологічну основу для подолання будь-яких відстаней при передачі інформації, що сприяє об’єднанню інтелектуальних здібностей і духовних сил людства.

Інформаці́йні револю́ції Формування сучасного інформаційного суспільства стало результатом кількох інформаційних революцій, які відбулись в історії розвитку людської цивілізації, і які не лише кардинально змінювали способи обробки інформації, але й спосіб виробництва, стиль життя, системи цінностей:

• перша інформаційна революція пов'язана з появою писемності, уможливила передачу інформації, знань від покоління до покоління через її фіксацію в знаках та зруйнувала монополію вузького кола людей на знання;

• друга інформаційна революція була викликана винаходом та поширенням книгодрукування в XV ст. і розширила доступ до інформації широким верствам населення завдяки тиражуванню знань;

• третя інформаційна революція (кінець ХІХ — початок ХХ ст.) пов'язана з винаходом телеграфу, телефону, радіо, телебачення, що дозволяло оперативно, у великих обсягах передавати і накопичувати інформацію, передавати звукові та візуальні образи на великі віддалі. Останнє створило передумови ефекту «стискання простору»;

• четверта інформаційна революція (70-ті роки ХХ ст.) зумовлена винаходом мікропроцесорної технології і персонального комп'ютера. Вона характеризується переходом від механічних, електричних засобів перетворення інформації до електронних та створення програмного забезпечення цього процесу. «Вінцем» цієї революції є поява всесвітньої мережі Інтернет, що уможливило інформаційний обмін в глобальних масштабах.

Під програмним вірусом розуміють автономно функціонуючу програму, яка володіє властивістю до самовключення в тіла інших програм з наступним самовідтворенням і саморозповсюдженням в інформаційно-обчислювальних мережах і окремих ЕОМ. Програмні віруси є дуже ефективним засобом реалізації практично всіх загроз безпеці локальної обчислювальної мережі. 

Тема 9

Глобалізація процес трансформації комунікаційної системи, такої трансформації, якапов'язана з утворенням більш широкої мережі комунікаторів, обслуговуютьсяй покриваються на великому інформаційному просторі єдиною, алерозгалуженою системою засобів масової комунікації та контролюються більш організованою спілкою їх виробників.

Інформаці́йні проце́си (англ. Information processes) — послідовна зміна стану та (або) уявлення про інформацію в результаті дій, які з нею можна виконувати. Такими діями є — створення, збирання, зберігання, обробка, відображення, передавання, розповсюдження, використання і захист інформації. Під час інформаційного процесу дані перетворюються з одного виду в інший за допомогою певних методів.

Інформаційний потік — стабільний рух інформації, спрямований від джерела інформації до отримувача, визначений функціональними зв’язками між ними.

комунікаційний хардвер конструктивная, материальная часть компьютера, «железо» (супутники, ретрансляційні станції тощо)

комунікаційний софтвер (змістовне наповнення програм).компьютерная программа, в которой реализуется алгоритм действий оператора ЭВМ, в противоположность его конструкции, материальной части - хардвера.

Інтернаціоналізація (англ. internationalization) — процес адаптації продукту, такого як програмне або апаратне забезпечення, до мовних і культурних особливостей регіону (регіонів), відмінного від того, в якому розроблявся продукт. це адаптація продукту для потенційного використання практично в будь-якому місці,

Транснаціоналіза́ція — процес посилення світової інтеграції у результаті глобальних операцій ТНК.

Транснаціоналізація — це якісно новий етап інтернаціоналізації господарського життя, який характеризується різким зростанням ролі зовнішніх факторів розвитку всіх держав і створення транснаціонального капіталу.

Цей об'єктивний про цес, зумовлений міжнародним одиничним поділом праці, по роджує транснаціональні форми кооперації..

Диджиталізація інформації - це запис, обробка та передача інформації за допомогою бінарнокодованих знаків, що використовуються у комп’ютерній техніці. Диджитальна техніка сприяла виникненню транснаціональних медіа-корпорацій, або мультимедіа-імперій: Time Warner, Sony, Matsushita, Microsoft, Walt Disney та ін. За цими медіа-конгломератами стоять імена: Руперт Мердок, Сільвіо Берлусконі, Біл Гейтс, Тед Тернер та ін.

Медиамагна́т — персона, контролирующая значительные (влиятельные) медиаресурсы. В своё время словосочетание четвёртая власть появилось именно для отражения роли в социуме медийных конгломератов. Термин употребляется для обозначения владельцев СМИ. В отечественной практике так принято иногда называть не только собственников, но и управленцев крупных медиахолдингов, если речь идёт о менеджерах с расширенными полномочиями, что не вполне адекватно оригинальной терминологии.

Медиапродукт — это результат учебной или любительскоймедиатворческой деятельности человека, доносящий определенную информацию до целевой аудитории, отличающийся наличием идеи, единством формы и содержания, целостностью, завершенностью, обладающий ярким эмоциональным началом

Новости как медиапродукт — это товар, который должен производиться с определенной периодичностью, независимо от того, есть ли для этого «стoящие», значимые изменения.

Медіа-простір (англ. Media space) — це «електронні умови, в яких групи людей можуть працювати разом, навіть якщо вони не знаходяться в одному й тому ж місці в той же час. В медіа-просторі, люди можуть створювати в реальному часі візуальні та звукові середовища, які охоплюють фізично розподілені площі. Вони також можуть контролювати запис, доступ та відтворення зображень і звуків з цих середовищах»

Конгломерація - це процес, внаслідок якого компанії комунікаційного сектору утворюють єдину компанію-конгломерат і стають її частинами, зберігаючи при цьому свої риси й властивості. Медіа-конгломерати виникають в результаті інтеграції й концентрації фірм, компаній. Конгломерация медиа – процесс слияния и приобретения нескольких видов средств массовой информации и концентрация большинства из них в руках небольшого количества владельцев. Безусловно, это приносит высокий доход владельцам, так как тиражирование информационного продукта происходит сразу по нескольким каналам.