- •Київський славістичний університет Чернігівська філія Кафедра міжнародних відносин
- •Зміст державного іспиту зі спеціальності 6.030400 «міжнародна інформація» Основні поняття міжнародної інформації
- •Джерела інформації
- •Учасники інформаційних відносин, їх права та обов’язки. Принципи професійної етики в журналістиці
- •Поняття комунікації та комунікативні моделі
- •Роль змі у політичній сфері
- •Інформаційне суспільство
- •Тенденції сучасного розвитку міжнародних інформаційних відносин
- •Структура і динаміка світового інформаційного ринку
- •Формування та основні принципи нового міжнародного інформаційно-комунікаційного порядку
- •Закріплення принципу свободи слова у міжнародних правових актах
- •Роль юнеско у вирішенні світових інформаційних проблем
- •Політика Ради Європи у сфері інформації та комунікації
- •Інформаційний аспект інтеграційних процесів в Європі. Політика єс у сфері інформації та комунікації
- •Основні положення концепції побудови єдиного інформаційного простору снд
- •Діяльність неурядових організацій у сфері інформації
- •Характеристика діяльності транснаціональних корпорацій у сфері інформації та комунікації
- •Проблеми входження України у міжнародний та європейський інформаційний простір
- •Правове регулювання інформаційних відносин в Україні
- •Сучасні проблеми інформаційно-комунікативного розвитку в Україні
- •Методи та засоби інформаційних стратегій та інформаційних операцій
- •Інформаційна безпека
- •Державна інформаційна політика України
- •Інформаційна діяльність дипломатичних представництв
- •Формування зовнішньополітичного іміджу держави
- •Критерії оцінювання знань студентів
- •Словник термінів
- •Зразок екзаменаційного білету
- •Рекомендована література
Закріплення принципу свободи слова у міжнародних правових актах
Теологічний підхід до обґрунтування свободи преси. Теорія природності свободи преси. Теорія утилітаризму (корисності). Теорія досягнення істини шляхом необмеження публічних дискусій. Історія правового закріплення свободи слова і друку у Великій Британії, у конституційних актах США, Франції, Німеччини, Росії та України. Правові основи міжнародного забезпечення свободи самовираження. Загальна декларація прав людини (стаття 19) - затверджена 10 грудня 1948 року на Генеральній Асамблеї ООН; Міжнародний пакт про цивільні і політичні права (Нью-Йорк, 19 грудня 1966 р.) (стаття 19); Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод (прийнята в Римі, 4 листопада 1950 р.) (стаття 10); Хартія основних прав Європейського Союзу від 7 грудня 2000 г. Резолюція 59 (1) Генеральної Асамблеї від 14 грудня 1946 року, в якій заявлено, що свобода інформації є одним з основних прав людини. Резолюцію 45/76 А Генеральної Асамблеї від 11 грудня 1990 про інформацію на службі людства. Резолюція 25С/104, прийнята в 1989 році Генеральною конференцією ЮНЕСКО, в якій основну увагу приділено сприянню «вільному поширенню ідей словесним і образотворчим шляхом як на міжнародному, так і національному рівнях». Віндхукская декларація ООН про розвиток незалежної і плюралістичної африканської преси, прийнята 3 травня 1991 року. Окінавська хартія глобального інформаційного суспільства, прийнята 22 липня 2000 р. Декларація принципів і План дій, прийняті на першому етапі Всесвітньої зустрічі на вищому рівні з питань інформаційного суспільства, Женева, грудень 2003 року.Туніське зобов'язання, прийняте на другому етапі Всесвітньої зустрічі на вищому рівні з питань інформаційного суспільства, Туніс, 16-18 листопада 2005.
Роль юнеско у вирішенні світових інформаційних проблем
Історія становлення інформаційної політики ЮНЕСКО. Документи 1989-2011 років. Програма ЮНЕСКО “Комунікація на службі людства” (1990-1995). Середньострокові стратегії дій 1996-2001, 2002-2013. Програма ЮНЕСКО „Інформація для всіх” (2000р.) – програма побудови глобального інформаційного суспільства, орієнтованого на забезпечення загального доступу до інформації. Реалізація документів, прийнятих Генеральною конференцією ЮНЕСКО.
Міжнародна інформаційна політика ЮНЕСКО. Програмні документи і принципи ЮНЕСКО. Стратегія ЮНЕСКО по відношенню до світового інформаційного суспільства, компоненти інфраструктури. Роль ЮНЕСКО у вирішенні світових інформаційних проблем. Характеристика діяльності інформаційних підрозділів ЮНЕСКО.
Нова комунікативна стратегія ЮНЕСКО. Характерні ознаки міжурядових конференцій ЮНЕСКО. Завдання ЮНЕСКО на сучасному етапі. Проектетнічні та соціальні проблеми нового інформаційного суспільства.
Політика Ради Європи у сфері інформації та комунікації
Історія становлення політики Ради Європи у галузі комунікацій. Діяльність комітету міністрів Ради Європи з питань політики ЗМІ.
Програми Ради Європи: Декларація „Про свободу комунікацій в Інтернеті” (2003 р.), Декларація „Про свободу політичних дебатів у ЗМІ ” (2004р). Правове регулювання європейського інформаційного поля. Європейська комунікація і проблеми інтеграційних процесів у Європі. Передумови загальноєвропейської науково-технічної інтеграції.
Інформаційні програми європейських міжурядових організацій: основні положення і принципи. Програми Ради Європи «Демосфен», «Аудіовізуальна Європа», «МРПРК».
Інформаційні комунікації у Європі. Інформаційні аспекти європейських інтеграційних процесів. Європейське інформаційне суспільство. Доповідь М.Бангеманна «Європа і глобальне інформаційне суспільство: рекомендації Ради Європи» (1994). Програма Ради Європи «Інформаційне суспільство – виклик для Європи» (1997). Діяльність Ради Європи у галузі комунікації. Участь країн-членів у програмах Ради Європи та ЄС.