- •Лекція №2. Цивільні правовідносини у сфері інтелектуальної власності. План
- •1. Об'єкти права інтелектуальної власності.
- •1.1. Класифікація об'єктів права інтелектуальної власності.
- •Згідно статті 420 цк до об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать:
- •1.2. Об'єкти авторського права і суміжних прав.
- •1.3. Об'єкти промислової власності
- •1.4. Нетрадиційні об'єкти інтелектуальної власності.
- •2. Суб'єкти права інтелектуальної власності.
- •3. Система законодавства України про інтелектуальну власність.
- •4. Державна система правової охорони інтелектуальної власності.
- •5. Міжнародна система інтелектуальної власності.
1.2. Об'єкти авторського права і суміжних прав.
Ці об'єкти права інтелектуальної власності, у свою чергу, поділяються на дві групи – власне об'єкти авторського права: твори літератури і мистецтва, комп'ютерні програми, компіляції даних (бази даних) і об'єкти, суміжні з авторськими правами, до яких відносяться виконання творів, фонограми і відеограми, програми (передачі) організацій мовлення.
В англійській мові замість словосполучення "авторське право" використовують термін "копірайт", що позначає дію, що може робитися тільки автором того або іншого твору літератури або мистецтва або з дозволу автора. Така дія може полягати у виготовленні копії твору: книги, картини, фотографії, кінофільму й ін.
Авторським правом, або копірайтом, охороняється вираження авторської ідеї, а не сама ідея. Так, якщо автор привселюдно висловлює ідею, що стосується побудови комп’ютерної програми, копірайт, що виникає при публікації цієї ідеї у формі статті, не буде перешкоджати використанню даної ідеї третьою стороною для розробки комп’ютерної програми. Однак, він буде захищати її автора від виготовлення копій його статті без його згоди. Розроблена ж комп’ютерна програма може одержати охорону, як окремий ОІВ, у встановленому порядку.
Об’єкти авторського права, у свою чергу, можуть бути поділені на дві групи. До першої групи відносять літературні, художні твори і наукові праці, що охороняються авторським правом. До другої групи відносять такі об’єкти як: виконавська діяльність артистів, фонограми і радіопередачі, що охороняються так званими суміжними правами, тобто правами суміжними з авторським правом.
Законом України " Про авторське право і суміжні права" та ст. 433 охороняються такі об’єкти:
- літературні письмові твори белетристичного, наукового і технічного або практичного характеру (книги, брошури, статті, комп’ютерні програми тощо.);
- виступи, лекції, промови, проповіді й інші усні твори;
- музичні твори з текстом і без тексту;
- драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні й інші твори, створені для сценічного показу;
- аудіовізуальні твори;
- скульптури, картини, малюнки, гравюри, літографії й інші твори образотворчого мистецтва;
- твори архітектури;
- фотографії;
- твори прикладного мистецтва, якщо вони не охороняються спеціальним законом про промислову власність;
- ілюстрації, карти, плани, ескізи, пластичні твори, що відносяться до географії, геології, топографії, архітектури й інших областей науки;
- сценічні обробки літературних творів і обробки фольклору, придатні для сценічного показу;
- переклади, адаптації, аранжування, інші обробки творів і обробки фольклору (похідні твори) без заподіяння збитку охороні оригінальних творів, на основі яких створені похідні твори;
- збірники творів, збірники обробок фольклору, енциклопедії й антології, збірники звичайних даних, включаючи бази даних, інші твори за умови, що вони є результатом творчої роботи з підбору, координації або впорядкування змісту без заподіяння збитку охороні похідних від них добутків;
- інші твори.
Підлягають охороні як оприлюднені, так і не оприлюднені твори в області науки, літератури і мистецтва, незалежно від їхнього призначення, жанру, обсягу, мети, а також способу відтворення.
Частина твору, що може використовуватися самостійно, включаючи й оригінальні назви, розглядається як твір і охороняється законом.
Особливим видом ОІВ є наукові відкриття. У Женевському договорі про міжнародну реєстрацію наукових відкриттів (1978 р.) наукове відкриття визначається як "визнання явищ, властивостей або законів матеріального світу, що дотепер не були пізнані і не допускали перевірки". Хоча відкриття є одним з найбільш вагомих результатів творчості, більшістю національних законодавств не надається право власності на нього. Імовірно, це пов’язано з тим, що визнання таких прав створить занадто широку монополію для автора, що може привести до гальмування розвитку цілих напрямків науки, техніки тощо.
Перелік об'єктів права інтелектуальної власності, наведений на рис. 2, не є вичерпним. З розвитком людської цивілізації будуть з'являтися все нові й нові об'єкти права інтелектуальної власності, насамперед у галузі інформаційних технологій, генної інженерії тощо.