- •Первіснообщинний лад на території України. Трипільська культура. Перші державні утворення.
- •Розселення слов’ян у Східній Європі. Проблема походження, соціально-політичний устрій.
- •Утворення і розвиток держави у східних слов’ян VI-X ст.
- •Розквіт Київської держави. Її соціально-економічний і політичний устрій х-хіі ст.
- •Прийняття християнства і його рол у культурному розвитку України.
- •Старокиївська держава і міжнародних контекст.
- •Поглиблення процесів феодалізації українського суспільства. Розпад Старокиївської держави.
- •Піднесення Галицько-Волинського князівства і його роль в українській історії. Формування моноетнічної державності.
- •Татаро-монгольська навала і боротьба українського народу проти золотоординського ярма. Державотворча діяльність Данила Галицького.
- •Українська державність хііі - XIV ст. У європейському політичному просторі. Перехід українських земель під владу Литовської держави.
- •Суспільно-політичні процеси в Україні у складі Великого князівства Литовського.
- •Магнати і шляхта, їх місце в державно-політичних структурах Литовської держави в контексті польсько-литовського суперництва.
- •Українські міста і магдебурзьке право. Становище селянства (XIV-XVI ст.).
- •Релігійне життя в Україні у XIV-XVI ст. Реформація і контрреформація в Європі, їх відгомін в Україні.
- •Культурно-національне піднесення наприкінці XVI - поч. XVII ст. Острозька академія. Заснування Києво-Могилянського колегіуму.
- •Виникнення козацтва. Запорізька Січ: соціальний устрій та господарство.
- •Люблінська унія. Її соціально-економічні і політичні наслідки. Формування легальної української опозиції в Речі Посполитій (княжа аристократія, православна шляхта, братства).
- •Зростання воєнно-політичної ролі козацтва. Козацтво у боротьбі з турецько-татарською агресією. Гетьман Павло Сагайдачний.
- •Козацько-селянські повстання у першій половині XVII ст.
- •Передумови національно-визвольної війни українського народу під проводом б.Хмельницького. Події 1648-1657 рр. В контексті англійської та голландської революції.
- •Утворення і розвиток української козацької держави (1648-1657).
- •Переяславська рада та її наслідки.
- •Україна в останні роки гетьманування б.Хмельницького (1654-1657).
- •Історична роль б.Хмельницького. Його оцінка в історичній літературі.
- •Гетьманування Івана Виговського. Гадяцька унія. Битва під Конотопом.
- •Юрій Хмельницький. Чуднівська кампанія. Тетеря і Брюховецький.
- •Андрусівське перемир’я 1667 р. Поділ Української Козацької держави. Державотворча діяльність Петра Дорошенка.
- •Соціально-економічний розвиток України у другій половині XVII ст.
- •Розчленування України московською державою, Польщею, Туреччиною та її наслідки.
- •Розквіт української культури у другій половині хvіі ст.
- •Діяльність Києво-Могилянської Академії. Меценатство гетьманів і козацької старшини (кінець хvіі – початок хvііі ст.)
- •Ліквідація Гетьманщини і Запорізької Січі.
- •Ліквідація політичної автономії України і проблеми її культурного розвитку.
- •Гайдамацькі рухи. Коліївщина, її наслідки, оцінка в історичній літературі.
- •Поділи Польщі і подальша доля українських земель.
- •Українська культура у XVIII ст.
- •Північна війна і боротьба України за незалежність.
- •Політичне становище українських земель на початку хіх ст.
- •Суспільно-політичні рухи в Європі і Україна. Поширення масонства, декабристський рух, вільнолюбні ідеї в освітніх закладах.
- •Кирило-Мефодіївське братство. Т.Г.Шевченко і його роль у духовному відродженні України.
- •Посилення соціального і національного гніту на Україні в умовах миколаївської реакції.
- •Кримська війна. Посилення селянського руху на Україні. Київська козаччина.
- •Український суспільно-політичний рух у другій пол. Хіх ст. (на шляху від культурництва до політичної боротьби).
- •Назрівання революційної кризи в Російській імперії і на Україні на початку хх ст.
- •Революція 1905-1907 рр. На Україні. Активізація національно-визвольного руху.
- •Соціально-економічне і політичне становище Галичини, Буковини, Закарпаття у іі пол. Хіх - поч. Хх ст.
- •Початок національного відродження у Галичині у першій пол. Хіх ст. "Руська трійця".
- •Революція 1848 р., її вплив на суспільно-політичний рух у західноукраїнських землях. Виникнення політичних партій та організацій (народовці, москвофіли, радикали).
- •Перша світова війна і українська проблема.
- •Культурно-національний рух у першій половині хіх ст. Романтичні течії в літературі і мистецтві.
- •Український культурний процес у другій пол. Хіх ст., вплив народницької естетики.
- •Повалення самодержавства в Росії і встановлення двовладдя. Утворення Центральної Ради.
- •Діяльність Центральної Ради і розгортання національно-визвольного руху. Універсали Центральної Ради.
- •Жовтневий переворот в Петрограді і ситуація в Україні.
- •Українське суспільство на шляху від автономії до незалежної держави. Українська народна Республіка.
- •Перша спроба утвердження більшовизму в Україні. Берестейській мир і вступ австро-німецький військ в Україну.
- •Поворот більшовицького режиму до нової економічної політики. "Зміна віх" і лібералізація національної політики.
- •Дисидентський рух на Україні. Репресії 60 - 80-х рр.
- •Україна і утворення Союзу рср. Національна політика більшовиків в Україні. Проблема "українізації".
- •Проведення колективізації на Україні. Голодомор 1932-1933 рр.
- •Більшовицька індустріалізація в Україні.
- •Становлення тоталітарної системи в срср і Україна.
- •Репресії 30-х років. Боротьба з "українським буржуазним націоналізмом".
- •Українські землі у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини у період між двома світовими війнами.
- •Діяльність політичних партій на західноукраїнських землях. Створення уво та оун, їх боротьба проти польських окупантів.
- •Культурно-просвітницький рух на західноукраїнських землях у 20 - 30-ті рр. Громадські установи. Греко-католицька церква.
- •Початок іі-ї світової війни. Пакт Молотова-Рібентропа. Включення західноукраїнських земель до срср.
- •Напад гітлерівської Німеччини на срср. Україна між двома тоталітарними режимами.
- •Гітлерівський окупаційний режим на Україні. Рух опору (радянські партизани, упа-оун у боротьбі проти фашистської Німеччини).
- •Відновлення радянської влади в Україні. Кінець іі світової війни.
- •Післявоєнна економіка України в умовах посилення тоталітарно-бюрократичної системи. Голод 1946-1947 рр.
- •Хрущовська "відлига" в Україні (1953-1964).
- •Радянизація Західної України у 1939 - на поч. 50-х рр.
- •Перебудовчі процеси в Україні у другій половині 80-х рр. Криза радянської системи.
- •Прийняття нової конституції України. Її основні положення.
Поворот більшовицького режиму до нової економічної політики. "Зміна віх" і лібералізація національної політики.
Понад шість років безперервних війн і революцій дорого коштували Україні. Внаслідок збройної боротьби, терору, епідемій і вимушеної еміграції вона втратила велику кількість людей. Промисловість була зруйнована, обсяг її продукції зменшився. Однак причини катастрофічного стану економіки полягали не лише у воєнній руїні. Значною мірою це був наслідок політики «воєнного комунізму», яка підірвала матеріальну заінтересованість виробників у результатах своєї праці. Україна особливо постраждала від цієї політики. Причини переходу до непу: глибока соціально-економічна і політична криза влади, масові повстання в сільській місцевості, намагання утримати владу в будь-який спосіб. Ще на початку 1921 р. більшовицьке керівництво не мало наміру відмовлятися від «воєнного комунізму». Однак московське керівництво, Ленін розуміли, що подальше здійснення політики «воєнного комунізму» може призвести до селянської війни. На X з'їзді РКП(б) в березні 1921 р. було покладено початок системі заходів, які згодом назвали новою економічною політикою (неп).
Дисидентський рух на Україні. Репресії 60 - 80-х рр.
Дисидентський рух в Україні у 60-70-х рр. викристалізувався у визвольну боротьбу за національні права України. Перші арешти його учасників мали місце у 1965 р. У січні-травні 1972 р. здійснено другу хвилю арештів діячів руху, які отримали ще суворіші вироки, ніж у 60-х рр. Серед них - В.Чорновіл, Є.Сверстюк, І.Світличний, М.Осадчий, В.Стус, І.Калинець та багато інших. Значення дисидентського руху:
· Наступ карально-репресивної системи не загальмував розвиток націонал-демократичного руху
· Свідчив про наявність кризових явищ у радянській системі. Сприяв розхитуванню радянської
тоталітарної системи, поширенню і утвердженню в народі демократичних ідеалів
· Продовжив традиції національно-визвольної боротьби. З’єднав два етапи національно-визвольного руху — середини і кінця ХХ ст.
· Відкривав Україну світові
· Досвід та ідеологічні напрацювання дисидентів були використані в період перебудови і здобуття
Україною незалежності
· Дисиденти зробили вагомий внесок у сучасну теорію і практику державного будівництва
· Із середовища дисидентів вийшла чимала когорта політиків незалежної України
Дисиденти зробили вагомий внесок у розвиток української науки і культури.
Україна і утворення Союзу рср. Національна політика більшовиків в Україні. Проблема "українізації".
Більшовики після жовтневого перевороту виношували ідею світової пролетарської революції. Важливим етапом її вони вважали централізоване об'єднання національних республік, уніфікацію їхніх державних структур та законодавства, забезпечення зверхності Росії. Процес утворення єдиної союзної держави розпочався ще під час громадянської війни. Для республік ленінські пропозиції про рівноправну федерацію були сприйнятливі. VII Всеукраїнський з'їзд рад у грудні 1922 р. схвалив ідею створення Союзу РСР. створення СРСР і входження до нього України, прийняття конституцій СРСР і УСРР зафіксували обмежений суверенітет України, який згодом трансформувався в процес фактичного перетворення України та звичайну адміністративну одиницю унітарної держави. Політика індустріалізації, яка була проголошена партією більшовиків, викликала масовий приплив селянського населення до українських міст, що суттєво змінило етнічний склад міського населення і зумовило перевагу українців, які вже не русифікувалися у таких масштабах, як раніше. Українська мова мала всі шанси стати загальновживаною мовою міст України. З посиленням українізації набувала дедалі більшого впливу в суспільному житті націонал-комуністична течія. Її представники щиро вірили у можливість поєднання доктрин більшовизму з процесами національно-культурного відродження. Поява націонал-комуністичних тенденцій була своєрідним відображенням певним послабленням тоталітарного контролю партії, що уможливило короткотривале існування різних ідеологічних течій.