Методичні рекомендації до виконання курсової роботи

Структура курсової роботи носить стандартизований характер і повинна містити: титульний аркуш, завдання, реферат, зміст, перелік умовних позначень, вступ, основну частину, висновки, список використаних джерел, додатки.

Завдання до курсової роботи розміщується безпосередньо після титульного аркуша.

Зміст подають після завдання до курсової роботи (додаток А).

Реферат (додаток Б) призначений для початкового ознайомлення з роботою. Він повинен бути стислим, інформативним і вміщувати відомості, які дозволяють приймати рішення про доцільність подальшого ознайомлення зі всією роботою. Він є коротким змістом курсової роботи і виконаний українською мовою. Реферат розміщують безпосередньо за завданням на курсову роботу, починаючи з нової сторінки. Обсяг реферату не повинен перевищувати 1000 знаків і вміщувався на одній сторінці формату А4. У рефераті повинні бути відображені такі реквізити:

- відомості про обсяг курсової роботи, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, кількості використаних літературних джерел;

- об’єкт дослідження чи аналізу;

- мета роботи;

- обрана методика (метод) дослідження;

- отримані результати та їх новизна;

- рекомендації щодо використання результатів роботи;

- область використання отриманих результатів;

- перелік ключових слів або словосполучень, які характеризують зміст роботи, тобто є суттєвими для розкриття змісту дипломної роботи (5-10 слів або словосполучень, написаних прописними літерами в називному відмінку в рядок через коми).

Перелік умовних позначень, одиниць, символів, скорочень і термінів (за необхідності). Якщо в курсовій роботі вжита специфічна термінологія, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом.

Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа – їх детальну розшифровку.

Якщо в курсовій роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторяються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.

У вступі необхідно обґрунтувати актуальність обраної теми, рівень роз­робки її в економічній літературі, визначити основні напрямки дослідження, сформувати мету і завдання курсової роботи, предмет, об’єкт і методи дослідження. У вступі вказують основні законодавчі і нормативні акти, прізвища вче­них-економістів, роботи яких використовувалися у процесі підготовки тео­ретичного матеріалу.

Актуальність теми – це її сучасність, злободенність, важливість для теорії й практики при вирішенні конкрет­них проблем у межах об’єкта і предмета курсового дослідження. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми або науко­вого завдання.

Мета – це кінцевий науковий результат, якого прагне досягти студент у процесі власного дослідження. А завдання – це конкретні шля­хи, засоби досягнення студентом поставленої мети. Як правило, вони формулюються у вигляді стислих і конкретних тез імперативів: визначити...; довести...; досягти...; з’ясувати...; охарактеризувати...; про­вести...; проаналізувати...; розкрити...; розробити... тощо.

Мета і завдання – це своєрідні зобов’язання, які бере на себе студент і, ним же визначені, шляхи їх вирішення. Якість виконання студентом своїх завдань є критерієм результативності дипломної робо­ти.

Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує про­блемну ситуацію, яка обрана студентом для вивчення.

Зазвичай, об’єкт дослідження є доволі широкою й розгалуженою сферою, а тому студент відокремлює в ній лише частину або певний аспект, який і стає безпосереднім об’єктом його наукового інтересу тоб­то предметом курсової роботи.

Предмет дослідження – чітко означений аспект наукового ви­вчення процесу чи явища в межах обраного об’єкта. Оскільки предмет дослідження визначає тему курсової роботи, яка визначається на титульному аркуші як її назва, то студент і спря­мовує основну увагу й пошукові зусилля саме на цьому напрямку.

Практичне значення одержаних результатів

Оскільки основним спрямуванням курсової роботи є розробка прикладного аспекту певної господарської чи наукової проблеми то в роботі мають подаватися рекомендації про можливості щодо їхнього використання.

Основна частина курсової роботи

Основна частина курсової роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Їх кількість (тобто композиційна структура) визначає особисто студент із науковим керівником.

У першому розділі розглядають питання економічної теорії за обраною темою, розкривають економічну природу досліджуваного показника в умовах реформування бухгалтер­ського обліку, проблеми, які існують, його зна­чення за сучасних умов господарювання. У даному розділі студент повинен узагальнити теоретичні положення, ви­класти логічно матеріал за темою на підставі вивчення та критичного опрацювання літературних джерел, дослідити полеміку навколо питання, проблемні аспекти щодо предмету дослідження з урахуванням його значення в господарській діяльності підприємства і визна­чити своє ставлення до нього, висловити свою точку зору на проблему. Питання класифікації показника та методика аналітичного дослідження також надаються у першому розділі.

В огляді літератури студент окреслює основні етапи розвитку нау­кової думки за своєю проблемою. Стисло, критично висвітлюючи зміст існуючих літературних джерел, студент повинен визначити ти ті питання, які, на його думку, мають вплив на об’єкт дослідження. Варто також окреслити можливості використання виявлених наукових та методичних результатів у практичній діяльності. Загальний обсяг огляду літерату­ри не повинен перевищувати 20% (10-15 стор.)обсягу основної частини курсової роботи.

У другому розділі курсової роботи бажано виокремити 3 підпункти, в яких необхідно надати стислу організаційно-економічну та технологічну характеристику базового підприємства, напрямків діяльності, галузевих особливостей виробничого процесу, що впливають на проведення аналітичного дослідження; на підставі даних бухгалтерської та фінансової звітності скласти таблицю основних техніко-економічних показників діяльності, провести скорочений аналіз результатів роботи підприємства; детально проаналізувати статистичні та аналітичні матеріали, які визначають рівень вирішення досліджуваної проблеми в цілому на підприємстві.

В другому підпункті детально аналізуються дані за обраною темою. Цей розділ залежить від теми, розробленого плану та методики, яку обрано для дослідження. Роботу виконують на засадах, які визначені у теоретичній частині роботи, використовуючи дані базового підприємства.

Кожен підрозділ розділу повинен бути написаний по такій схемі: спочатку вказати, що саме і на підставі яких джерел буде аналізуватися, потім провес­ти аналіз, оформлюючи його результати таблицями та ілюструючи графіками та діаграмами Кожен етап аналізу завершується висновками.

У розділі повинні бути наведені: оцінка відповідних показників звітного року та в динаміці; характер та розмір впливу окремих чинників на відхилен­ня від звітних (планових) показників та динамічні коливання; розкриття при­чин відхилень та відповідні висновки.

Необхідні також порівняння фактичних показників роботи підприємства з теоретично можливими даними, даними споріднених підприємств та середньо галузевими показниками з метою поглиблення аналізу та виявлення ре­зервів.

Виконуючи завдання оперативного аналізу, студентові необхідно викона­ти аналіз за нетривалі періоди (добу, тиждень, місяць).

Викладення матеріалу має бути послідовним та логічним. Спочатку розглядають загальні, підсумкові показники, потім – часткові. Цифрові дані слід наводити у вигляді аналітичних таблиць. Процес аналізу повинен бу­ти наочним, тому доцільно використовувати схеми, графіки, діаграми тощо. Всі розрахунки виконуються за даними конкретного підприємства або уста­нови.

Особливу увагу слід приділити виявленим недолікам господарської діяльності підприємства, що виявлені в процесі аналітичної роботи, охарактеризувати їх кількісний та якісний вплив (орієнтовний обсяг розділу 15-20 стор.).

На основі проведеного аналізу на базі конкретного підприємства у третьому розділі визначаються резерви виробництва і основні напрямки їх використання; містяться пропозиції щодо підвищення ефективності досліджуваного об’єкту, використання його ресурсного, науково-технічного, організаційного та інфраструктурного потенціалів; викладаються розробки і обґрунтовуються пропозиції відповідно удосконалення чинних методик аналізу та аналітичної роботи, або викладається своє бачення вирішення розглянутої проблеми для конкретних умов виробництва. Велику цінність мають самостійно розроблені програми, збалансовані плани впровадження заходів з ресурсним і фінансовим обґрунтуванням та оцінкою ефективності як окремих рекомендацій так і всього комплексу розробок курсової роботи (орієнтовний обсяг розділу – 8-10 стор.).

У кінці кожного розділу форму­люють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць. Висновки у формі окремого підрозділу оформлювати недоцільно.

Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визна­ченій автором.

У висновках необхідно навести стислі теоретичні та практичні результа­ти, одержані у роботі по вирішенню поставлених у вступі завдань; констату­вати недоліки чинної практики економічного аналізу, що виявив автор, за­пропонувати рекомендації щодо їх усунення. Викладають найбільш важливі наукові та практичні результати, одержані в курсовій роботі, які повинні містити формулювання розв’язаної наукової проблеми (задачі), її значення для науки і практики. Далі фор­мулюють висновки та рекомендації щодо наукового та практичного ви­користання здобутих результатів. У першому пункті висновки коротко оцінюють стан питання. Далі у висновках розкривають методи вирішен­ня поставленої в курсової роботи наукової проблеми (задачі), їх практичний аналіз, порівняння з відомими розв’язаннями. У висновках необхідно наголосити на якісних та кількісних показни­ках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, ви­класти рекомендації щодо їх використання.

Захист курсової роботи закінчується виставленням оцінок.

«Відмінно» виставляється за курсову роботу, яка носить дослідницький характер, має грамотно викладений теоретичний розділ, глибокий фінансовий аналіз, критичне дослідження господарсько-фінансової діяльності підприємства, методики аналізу, послідовне викладення матеріалу з відповідними висновками та ґрунтовними пропозиціями. Вона має позитивний відгук наукового керівника. При її захисті студент показує глибокі знання питань теми, вільно оперує даними досліджень, вносить обґрунтовані пропозиції з поліпшення ефективності діяльності та фінансового стану підприємства, а під час своєї доповіді використовує наочні приладдя (таблиці, схеми, графіки тощо) або роздавальний матеріал, вільно відповідає на поставлені питання.

«Добре» виставляється за курсову роботу, яка носить дослідницький характер, має грамотно викладений теоретичний розділ, в ній представлений достатньо докладний фінансовий аналіз, критичне дослідження господарсько-фінансової діяльності підприємства, методики аналізу, послідовне викладення матеріалу з відповідними висновками, проте не достатньо обґрунтованими пропозиціями. Вона має позитивний відгук наукового керівника. При її захисті студент показує знання питань теми, оперує даними дослідження, вносить пропозиції з поліпшення фінансово-господарської діяльності підприємства (організації), під час своєї доповіді використовує наочні приладдя (таблиці, схеми, графіки тощо) або роздавальний матеріал, достатньо вільно відповідає на поставлені питання.

«Задовільно» виставляється за курсову роботу, яка носить дослідницький характер, має теоретичний розділ, базується на практичному матеріалі , але має не глибокий аналіз та недостатньо критичне дослідження господарсько-фінансової діяльності підприємства (організації), в ній присутнє непослідовне викладення матеріалу, представлені необґрунтовані пропозиції. У відгуку керівника присутні значні зауваження за змістом роботи. При її захисті студент проявляє невпевненість, показує слабке знання питань теми, не дає повної аргументованої відповіді на задані питання під час своєї доповіді використовує наочні приладдя (таблиці, схеми, графіки тощо) або роздавальний матеріал, достатньо вільно відповідає на поставлені питання.

«Незадовільно» виставляється за курсову роботу, яка не носить дослідницького характеру, не має аналізу та практичного дослідження фінансово-господарської діяльності підприємства (організації), не відповідає вимогам, які викладені в методичних вказівках кафедри. У роботі немає висновків або вони носять декларативний характер. У відгуках керівника присутні критичні зауваження. При захисті курсової роботи у студента виникають певні труднощі при відповіді на поставлені питання, допускаються істотні помилки. До захисту не підготовлені наочні та роздавальні матеріали.

Тематика курсових робіт для студентів

спеціальності 6.050106 " Облік і аудит "

№ з/п	Тема
	Аналіз економічної обґрунтованості виробничої програми
	Аналіз обсягу випуску продукції
	Аналіз номенклатури та асортименту продукції
	Аналіз якості продукції
	Аналіз ритмічності виробництва
	Аналіз реалізації продукції та виконання договірних зобов’язань
	Аналіз попиту на продукцію і формування портфелю замовлень
	Аналіз ринків збуту та цінової політики підприємства
	Аналіз резервів виробництва і реалізації продукції
	Аналіз обсягу, динаміки і структури товарообігу у торгівлі
	Аналіз діяльності допоміжних підприємств
	Аналіз ефективності лізингових операцій
	Аналіз витрат від браку
	Аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами
	Аналіз використання трудових ресурсів підприємства
	Аналіз факторів і резервів росту продуктивності праці
	Аналіз ефективності використання трудових ресурсів та організації праці на підприємстві
	Аналіз використання фонду робочого часу на підприємстві
	Аналіз фонду оплати праці
	Аналіз середньорічного виробітку робітника
	Аналіз оплати праці та її роль в інтенсифікації виробництва
	Аналіз прямих витрат на оплату праці
	Аналіз відрахувань на соціальні заходи
	Аналіз забезпеченості підприємства основними фондами, їх динаміки та структури
	Аналіз технічного рівня підприємства
	Аналіз ефективності використання основних фондів
	Аналіз використання виробничих потужностей
	Аналіз якості плану матеріально-технічного забезпечення
	Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів
	Аналіз впливу факторів матеріально-технічного постачання на обсяг виробництва продукції
	Аналіз витрат на 1 гривню товарної продукції
	Аналіз собівартості порівнюваної товарної продукції
	Аналіз собівартості одиниці найважливіших видів продукції
	Аналіз собівартості товарної продукції за елементами та статтями витрат
	Визначення резервів зниження собівартості продукції
	Аналіз непрямих витрат
	Аналіз відносного рівня витрат
	Аналіз прямих матеріальних витрат виробництва
	Аналіз балансового прибутку підприємства
	Аналіз прибутку від реалізації продукції
	Аналіз валових витрат та доходів
	Аналіз фінансових результатів від іншої реалізації, позареалізаційної діяльності
	Аналіз резервів збільшення прибутку
	Аналіз розподілу та використання прибутку
	Аналіз рентабельності продукції
	Аналіз основного капіталу
	Аналіз складу, структури та динаміки оборотного капіталу
	Аналіз запасів товарно-матеріальних цінностей
	Аналіз грошових коштів
	Аналіз валютних операцій
	Аналіз складу та структури дебіторської заборгованості
	Аналіз кредиторської заборгованості
	Аналіз операцій з векселями
	Аналіз власного капіталу та розрахунків з учасниками
	Аналіз взаємовідносин підприємства з бюджетом
	Аналіз використання кредитів банку підприємством
	Аналіз поточних зобов’язань
	Аналіз довгострокових зобов’язань
	Аналіз якості оборотного капіталу
	Аналіз структури джерел коштів підприємства
	Аналіз ринкової стійкості підприємства
	Аналіз власного оборотного капіталу
	Аналіз структури позикового капіталу
	Аналіз ефективності та інтенсивності використання капіталу
	Аналіз впливу фінансового лі вереджу на результати діяльності
	Аналіз фінансової стійкості підприємства
	Аналіз рентабельності діяльності підприємства
	Аналіз фінансового стану неплатоспроможного підприємства та запобігання його банкрутству
	Аналіз основних техніко-економічних показників господарської діяльності підприємства
	Аналіз платоспроможності
	Аналіз кредитоспроможності
	Аналіз кредитного ризику
	Аналіз грошових потоків
	Аналіз інвестиційної привабливості проектів
	Аналіз ризику інвестування
	Аналіз фінансових інвестицій у цінні папери
	Аналіз фінансової діяльності малого підприємства
	Аналіз фінансової діяльності підприємства-платника єдиного податку
	Аналітична діагностика банкрутства
	Аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства
	Аналіз залежності виробництва від іноземних постачальників
	Аналіз фінансової звітності підприємства
	Аналіз динаміки і структури статей бухгалтерського балансу підприємства
	Аналіз наявності та ефективності використання виробничих запасів
	Аналіз доходів від реалізації готової продукції
	Аналіз податкових платежів та їх вплив на прибуток підприємства
	Аналіз формування фінансових результатів операційної діяльності
	Аналіз дебіторської заборгованості за розрахунками та іншої поточної дебіторської заборгованості
	Аналіз поточних зобов’язань за розрахунками та інших поточних зобов’язань
	Оцінка ділової активності підприємства