45) Cутність інновацій та інноваційної діяльності

На межі ХХ-ХХІ століть людство вступило в інноваційну добу, якахарактеризується швидким наростанням змін у всіх серах суспільного буття. Це час наукомістких технологій, прогресу фундаментальних наук, масштабних науково-технологічних проектів. За таких умов джерелом сучасного розвитку суспільства та діяльності людини стає інноваційна діяльність, а відповідно інновації стають важливим інструментом всіх радикальних змін у розвитку людини і економічної системи загалом. Кожне підприємство повинно розвиватися і вдосконалювати свою продукцію (роботи, послуги). В іншому випадку воно не буде мати конкурентної переваги, що призведе до втрати ринків збуту. З цієї причини підприємство постійно знаходиться у пошуку нових ідей, які можуть бути комерціалізовані. Нововведення, або інновації, поширюються на нові продукти, способи їх виробництва, нововведення в організаційній і фінансовій сфері.  Інновація - це удосконалення діяльності суб'єкта господарювання, що приносить позитивний економічний, соціальний чи екологічний результат. Інновація являє собою використання наукових досягнень в комерційних цілях. Інноваційна діяльність включає стратегічний аналіз ретроспективи та перспективи інновацій, розробку інноваційної політики, складання плану інновацій, матеріальне стимулювання творчості персоналу. Робота персоналу підприємства, спрямована на використання результатів наукових досліджень для розширення і відновлення номенклатури та поліпшення якості продукції, що випускається, вдосконалення техніки, технології та організації, також відноситься до інноваційної діяльності.  Вихідною позицією в інноваційній діяльності є маркетингові дослідження ринків збуту і пошук нових споживачів; інформаційне забезпечення конкуруючих фірм; пошуки новаторських ідей і партнерів для фінансування інноваційних проектів. Велике значення в організації інноваційної діяльності для підприємства має інноваційна інфраструктура:бізнес інкубатори, інноваційні центри,технопарки,консалтингові фірми та інші суб'єкти ринкової економіки. Розуміння суті інновацій і механізму інноваційної діяльності у сучасних умовах дасть змогу підприємствам роздрібної торгівлі та ресторанного господарства більш ефективно здійснювати свою діяльність, підвищувати результативність функціонування підприємства та конкурентоспроможність на ринку. Отже, у поняття "інновація" та "нововведення" є ідентичними за змістом. Проте термін "інновація" закріплений у чинному законодавстві та визнаний у міжнародних нормативно-правових актах, тому йому варто надавати перевагу. Інновація на рівні підприємницького ринкового суб'єкта господарювання є остаточним результатом інноваційної діяльності. На інноваційну діяльність підприємства впливають різноманітні чинники, які поділяють на внутрішні і зовнішні, які мають свої особливості прояву у кожній галузі національної економіки. Інновації, як результат інноваційної діяльності, з одного боку, повинні бути зорієнтовані на повніше задоволення запитів споживачів, а з іншого – на отримання конкретного економічного ефекту. Врахування на підприємстві різноманітних чинників дасть змогу підприємству підвищити конкурентоспроможність та отримати кращі результати інноваційної діяльності.

46) Класифікація інноваційних процесів за ознаками Інноваційний процес — це комплекс різних послідовних видів діяльності на основі поділу і кооперації праці — від одержання нового теоретичного знання до використання створеного на його основі товару споживачем. Розрізняють три види інноваційного процесу:

• простий внутрішньоорганізаційний (натуральна форма);

• простий міжорганізаційний (товарна форма);

• розширений.

Простий внутрішньоорганізаційний інноваційний процес передбачає створення і використання нововведення у рамках однієї організації. Нововведення при цьому не набирає безпосередньо товарної форми. У разі простого міжорганізаційного інноваційного процесу нововведення стають предметом купівлі-продажу в стосунках між виробниками та споживачами. Розширений інноваційний процес виявляється з появою нових виробників нововведення, порушуючи монополію виробника — піонера, що сприяє через конкуренцію удосконаленню властивостей нововведення.

Поширення інновації — це інформаційний процес, форма і швидкість якого залежать від комунікаційних каналів, спроможності суб'єктів господарювання сприймати цю інформацію та практично використовувати. Справа в тому, що суб'єкти господарювання, діючи в реальному економічному середовищі, виявляють неоднозначне ставлення до пошуку та впровадження нововведень.Дифузія інновацій — це процес передавання (трансферту) технологій фірмами різних країн з урахуванням часу, внаслідок чого нововведення проникають в різні галузі виробництва та знаходять усе більше споживачів. Неперервність інноваційних процесів обумовлює швидкість та межу дифузії нововведення. Згідно з теорією Й. Шумпетера, дифузія інновації — це процес кумулятивного збільшення кількості імітаторів (послідовників), які впроваджують нововведення слідом за новаторами, очікуючи більших прибутків. Слід зважувати на те, що процес дифузії інновацій може здійснюватись як по міжфірмових каналах незалежних іноземних фірм, так і через внутрішні канали транснаціональних корпорацій у разі впровадження нововведень в будь-якому з їхніх відділень, розміщених в інших країнах.Вирізняють такі форми трансферту інновацій на світовому ринку:

• передавання, продаж або надання за ліцензією всіх форм промислової власності (за винятком товарних і фірмових знаків);

• торгівля високотехнологічною продукцією;

• передавання технологічного знання, необхідного для придбання, монтажу і використання обладнання, машин, напівфабрикатів і матеріалів, одержаних за рахунок оренди, закупки, лізингу або будь-яким іншим шляхом;

• промислове і технічне співробітництво в тій частині, що стосується технічного утримання обладнання й устаткування, напівфабрикатів і матеріалів;

• надання консалтингових послуг і інжиніринг;

• передавання технологій у рамках інвестиційного співробітництва.