Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекція 6у.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
26.08.2019
Размер:
2.1 Mб
Скачать

Лекція 6

Ароматичні вуглеводні

1 Вступ

2 Номенклатура похідних бензену

3 Стабільність бензену

4 Фізичні властивості ароматичних вуглеводнів

5 Добування бензену

  1. Реакції бензену

1 Вступ

Бензен (бензол)

Високоненасичена сполука у вигляді шестикутного кільця з чередуванням одинарних і подвійних зв'язків між атомами вуглецю. Хімічно неактивна порівняно з алкенами.

2 Номенклатура похідних бензена

Монозаміщені бензени

Для певних монозаміщених сполук бензену замісник позначається в префіксі

Якщо алкільний замісник має більше шести атомів вуглецю, сполуку називають феніл-заміщеним алканом.

Для інших сполук бензольне кільце з замісником утворюють нову тривіальну назву

Полізаміщені бензени

Якщо сполука містить більше одного замісника і замісники ідентичні, для позначення їхнього розташування викорстовують префікси ди- (ді-), три-, тетра- і т.і.

Н азви дизаміщених бензенів утворюють також з використанням префіксів орто (o) для 1,2-дизаміщених, мета (м) для 1,3-дизаміщених, пара (п) для 1,4-дизаміщених.

Коли присутні два або більше різних замісника, їх називають в абетковому порядку.

Якщо присутній замісник, що з бензольним кільцем утворює нову тривіальну назву, він набуває позицію 1 і використовується нова тривіальна назва

3 Стабільність бензену

В 1865, Кекуле запропонував структуру бензолу:

Згідно зі структурою Кекуле повинно існувати дві різні сполуки 1,2-дибромбензолу:

Насправді існує лише одна сполука 1,2-дибромбензолу!!

Згідно зі структурою Кекуле бензен повинен легко вступати в реакції приєднання, але він легше утворює продукти заміщення ніж приєднання. Þ Структура Кекуле не може пояснити поведінку бензолу

Зміна ентальпії процесів гідрування бензолу і циклогексену

Зміна ентальпії процесу гідрування циклогексену = –119,6 кДж моль–1

Зміна ентальпії процесу гідрування циклогексадієну-1,3 очікуваано повинна бути вдвічі більша ніж відповідне значення для циклогексену

Якщо бензен має структуру циклогексатриєну-1,3,5, можна очікувати, що зміна ентальпії процесу гідрування буде втричі більша ніж у циклогексену

Бензол більш стабільний ніж структура Кекуле.

Різниця енергії на стабілізацію бензолу називається резонансною енергією бензолу

Пояснення структури бензолу явищем резонансу

Експериментально доведено, що довжина зв’язку карбон-карбон в молекулі бензолу має проміжне значення між дловжинами одинарного CC і подвійного C = C зв’язків

0.134 нм > 0.139 нм > 0.154 нм C = C звязок в бензолі CC

В бензолі всі атоми карбону знаходяться в стані sp2-гибридизації

Бічне перекривання негібридних 2p орбіталей по обидва боки циклу створює умови для делокалізації p електронних хмар над і під площиною циклу (π-π спряження)

Делокалізація p електронів робить бензол дуже стабільним та визначає його хімічні властивості

В ластивості бензолу можна пояснити резонансною теорією, як резонансний гібрид двох еквівалентних структур Кекуле:

Структурна формула бензолу

Коло позначає шість електронів, що делокалізовані між шістьома атомами карбону в бензольному кільці

Бензолароматична сполука, що має площинну циклічну будову з шістьома спряженими π електронами.

Правило Хюккеля:

Ароматична молекула має бути плоскою, циклічною, спряженою і мати 4n+2 π електронів (де n = 0, 1, 2, 3, і т.д.). Плоска, циклічна, спряжена молекула з іншою кількістю π електронів є неароматичною.

Алкілбензени – група ароматичних вуглеводнів, в яких алкільна група безпосередньо звязана з ароматичним кільцем. Інакше їх називають “арени

Будова метилбензолу

Всі C атоми в кільці знаходиться в стані sp2-гібридизації

C атом в метильній групі в стані sp3-гібридизації

Делокалізовані p електрони підвищують стабільність

Фізичні властивості ароматичних сполук:

  • мають сильний, часто приємний, запах

    • густина, головним чином, менше, ніж у води при 20°C

  • як правило не змішуються з водою

  • розчиняються в органічних розчинниках

Назва

Формула

Ткип (°C)

Тплавл (°C)

Густина 20°C (гсм–3)

Бензол

80.1

5.5

0.878

Толуол

111

95

0.867

Етилбензол

136

94

0.867

1,2-Диметилбензол

(о-Ксилол)

144

25.2

0.880

1,3-Диметилбензол

(м-Ксилол)

139

47.4

0.864

1,4-Диметилбензол

(п-Ксилол)

138

13.3

0.861