Тема 13. Показники ефективності споживання ресурсів підприємства

13.1. Продуктивність праці

Продуктивність праці - це її ефективність, результативність.

Для виміру продуктивності праці використовуються два показники: виробіток і трудомісткість. 

Виробіток - це кількість продукції, яка вироблена в одиницю робочого часу чи яка приходиться на одного середньоспискового працівника в рік (квартал, місяць).

Трудомісткість характеризує затрати робочого часу на виробництво одиниці продукції. 

Виробіток - найбільш поширений і універсальний показник рівня використання працівників. Для його виміру використовують натуральні, умовно-натуральні і вартісні (грошові) одиниці виміру.

Одиницею трудомісткості є час. Праця, затрачена на виробництво продукції, може бути виражена у людино-годинах, людино-днях або середньосписковій чисельності працівників. 

У залежності від способу вираження обсягу продукції розрізняють три основних методи виміру продуктивності праці: натуральний, трудовий і вартісний. 

При натуральному методі рівень продуктивності праці обчислюється як відношення обсягу продукції у фізичних (натуральних) одиницях виміру до середньострокової чисельності ПВП. 

При трудовому методі обсяг продукції обчислюється в годинах. 

Рівень продуктивності праці при вартісному методі визначається відношенням обсягу продукції в грошовому вираженні на середньоспискову чисельність ПВП. 

У залежності від складу затрат, що включаються в трудомісткість продукції, розрізняють наступні її види:

• технологічна трудомісткість (затрати праці основних робітників); 

• трудомісткість обслуговування виробництва (затрати праці допоміжних робітників);

• виробнича трудомісткість (затрати праці основних і допоміжних робітників); 

• трудомісткість управління виробництвом (затрати праці керівників, фахівців і службовців);

• повна трудомісткість (затрати праці всього промислово-виробничого персоналу). 

13.2. Використання основних засобів і виробничих потужностей

Основними показниками використання основних засобів є:

1. коефіцієнт екстенсивного використання обладнання - визначається відношенням фактичної кількості годин роботи обладнання до кількості годин його роботи з плану;

2. коефіцієнт змінності роботи обладнання - відношення загальної кількості відпрацьованих машино-днів за добу до числа встановленого обладнання; 

3. коефіцієнт інтенсивного використання обладнання визначається відношенням фактичної продуктивності обладнання до його технічного (паспортної) продуктивності;

4. коефіцієнт інтегрального використання обладнання дорівнює добуткові коефіцієнтів інтенсивного й екстенсивного використання обладнання і комплексно характеризує експлуатацію його за часом і продуктивністю;

5. фондовіддача - показник випуску продукції, що приходиться на одну гривню середньорічної вартості основних засобів;

6. фондомісткість - величина, зворотна фондовіддачі. Вона показує частку вартості основних засобів, що приходиться на кожну гривню виробленої продукції. Фондовіддача повинна мати тенденцію до збільшення, а фондомісткість - до зниження;

7. фондоозброєність праці визначається відношенням середньорічної вартості основних засобів до середньоспискової чисельності промислово-виробничого персоналу підприємства за рік. 

На підприємстві розраховують також коефіцієнт освоєння проектної потужності і коефіцієнт використання поточної потужності. 

Основні напрямки поліпшення використання основних засобів і виробничих потужностей: скорочення простоїв обладнання і підвищення коефіцієнта його змінності; заміна і модернізація зношеного і застарілого обладнання; впровадження новітньої технології й інтенсифікація виробничих процесів; швидше освоєння потужностей, що знову вводяться; стимулювання ефективного використання основних засобів і виробничих потужностей; розвиток акціонерної форми господарювання і приватизація підприємств і ін.