5 Група – „Житла китайців”

Найдавніше житло напівземлянки

Епоха Шан (Інь) будинок на глиняній платформі, яка

рятувала від затоплення

Стіни мазані глиняним розчином, зведені

каркасно-стовповим методом за

допомогою дерев’яної рами (І тис до н.е);

цегляні (епоха Хань)

Покрівлі плоскі з глини (доханьська епоха), криті

очеретом, соломою (епоха Чжоу);

з черепиці (ханський п-д); чотирисхилі

покрівлі (І ст.. н.е.)

Долівка глиняна, вкрита циновкою

Опалення переносна грубка.

6 Група – „Одяг та взуття китайців”

Одяг довгий халат з шовку чи бавовни іноді з

візерунками, підперезаний широким

поясом; з довгими рукавами, в середині

яких – кишені; шкіряний фартух до колін;

з середини ІУ ст. до н.е чоловіки стали носити штани

Взуття туфлі або сандалії на дерев’яній чи шкіряній підошві, у чоловіків – шкіряні чоботи

Головний убір шапка чи головна пов’язка

Вчитель закінчує роботу висновком про всебічний розвиток Китаю у стародавні часи, наявність природно-кліматичних умов і можливості для продуктивного розвитку землеробства, скотарства, ремесел.

2. Виникнення та розвиток давньокитайських держав

Бесіда на повторення:

1. Що таке держава?

2. Назвіть причини її появи.

3. Коли і де виникли перші держави?

4. Які, на вашу думку, причини могли призвести до появи держави в Китаї?

Розповідь вчителя про найдавніші держави у Китаї і китайське суспільство, в ході якої учні складають опорний конспект. Він може виглядати так:

ДАТА	ПОДІЯ	ЇЇ ПРИЧИНИ
ІІ тис. до н.е.	Великий Юй започаткував династію Ся		Захист Китаю від великих паводків та від зовнішніх нападів
ХІУ ст. до н.е.	У долині Хуанхе держава Шан (Інь)	Повстання проти жорстоких правителів династії Ся, прагнення об’єднати увесь Китай під єдиним керівництвом
ХІ ст. до н.е.	Династія Чжоу	Перемога племен Чжоу над іньським військом
770 р. до н.е.	Розпад держави Чжоу на кілька сотень самостійних царств	Неспроможність протистояти нападам кочових племен
У-ІІІ ст. до н.е.	Поступове виникнення „семи ворогуючих держав”	Боротьба за панування в Китаї, внутрішня боротьба за владу між представниками знатних родів; постійні напади кочовників і боротьба з ними

Характеризуючи китайське суспільство, вчитель називає основні стани, наводячи відмінності у їх станових можливостях на прикладі харчування:

ВАН – ПРАВИТЕЛЬ „єдиний серед людей”, військовий вождь і верховний жрець Їв м’ясо бика, барана, свині
ЧЖУХОУ - представники вищої китайської аристократії, сановники; утворювали раду, яка вирішувала головні питання: ведення війни, престолонаслідування У їжу вживав тільки говядину
ДАФУ - голови родів і племен, правителі областей Харчувався тільки свининою
ШІ – голови великих родів. Їли тільки рибу
ШУЖЕНЬ – прості люди. Не мали права їсти м’яса та риби

Утворення імперій Хань і Цінь виноситься на самостійне опрацювання вдома. Усна характеристика імперій здійснюється за алгоритмом:

1. Хронологічні межі імперії (роки існування);

2. Причини її утворення;

3. Засновники імперії;

4. Політичні зміни, здійснені за часів імперії;

5. Господарські реформи;

6. Повстання та виступи проти імперії;

7. Причини падіння та наслідки існування імперій.

5. Велика Китайська стіна

Вивчення питання відбувається за допомогою роботи з підручником (№ 2, & 25, с.121). Учні мають знайти в тексті відповіді на запитання і в ході подальшого обговорення в загальному колі навести їх.

1. Якою була мета спорудження Великої Китайської стіни?

(Захист від частих набігів кочових племен з півночі)

2. Які племена і чому загрожували Китаю?

(Гуни, які нападали на китайські міста з метою їх грабунку)

3. Чому китайці не могли по-іншому протистояти нападам гунів?

(У гунів була численна рухлива кіннота, крім того між царями китайських держав не було єдності і згоди у діях)

4. За якого царя споруджені раніше укріплення були об’єднані в один мур? Чому це стало можливим?

(За царя Цінь Шіхуанді, який об’єднав окремі держави в одну і укріпив її)

5. Хто був головним будівельником стіни? (Раби)

6. Скільки рабів брало участь у будівництві? ( 2 млн)

7. Для чого служили башти, скільки їх збудовано у мурі?

(Для сторожі: там цілодобово чергували дозорні, в разі потреби за допомогою вогнищ попереджуючи про небезпеку. Всього їх 60 тис.)

8. Якими були довжина, висота та ширина стіни? (Довжина – 6500 м, висота – 10 м, ширина – 5,5 м, по ній могли проїхати поруч 5 вершників)

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Закріплення вивченого і узагальнення набутих на уроці знань може проводитися у вигляді: А) „мозкового штурму” „Мої „відкриття” на сьогоднішньому уроці”, в ході якого учням необхідно перерахувати не менше 10 „відкритів” – тобто нової інформації, набутої в ході уроку; Б) „ланцюжка” – учні один за одним, не повторюючи сказане товаришами, називають свої „відкриття”

VІ. Домашнє завдання:

Прочитати & 25 (підр. № 2), дати відповіді на запитання;

за допомогою атласу виконати завдання у контурній карті;

закінчити складання порівняльної таблиці річок Янцзи та Хуанхе;

усна характеристика імперій Хань і Цінь;

творче завдання (за бажанням).