Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Національний лісотехнічний університет України
Кафедра соціології та культурології
Індивідуально - дослідне завдання
на тему
«Антиетикет у спілкуванні»
Виконав:
Студент групи Дт-21
Сириляк Л.О.
Перевірив:
Гонтар Т.О.
Львів-2012
Зміст
Вступ……………………………………………………………..3
Введення………………………………………………………….4
Історія розвитку та виникнення етикету………………………5
Розділ 1.Ділова етика……………………………………………..
1. Правила етикету…………………………………..
Розділ 2. Норми мовного спілкування………………………..
1 «Ти» чи «Ви» ?........................................................
2. Які правила найчастіше порушують?..................
3. Поради щодо спілкування……………………….
Висновки………………………………………………………..
Список використаної літератури…………………………………
Вступ
Подальша розбудова Української держави тісно пов’язана з розвитком національної культури, яка є вагомим чинником встановлення в країні громадянського суспільства на демократичних, соціальних і правових засадах. Питання мовленнєвої культури, пов’язане із набуттям навичок правильно розмовляти й писати, точно висловлювати свою думку, активно використовувати мовні знання та грамотно їх застосовувати.
У структурі лінгвістичних наук особливе місце посідає культура мовлення, мовленнєвий і комунікаційний етикет. Культура поведінки і мовленнєва культура становлять одне ціле і виявляються через стандартні формули етикету. Культура поведінки об’єднує внутрішню культуру людини та зовнішні прояви цієї культури: правила спілкування з людьми і поведінки в офіційній сфері спілкування, культура побуту та побудови спілкування.
У нашому суспільстві багато людей з іронією ставляться до етикетних норм поведінки, ігнорують правила мовленнєвої культури, етикету, проявляють очевидну аморальність: дозволяють розмовляти з незнайомими людьми на “ти”, у спілкуванні допускають сленги, жаргони, вважаючи, що поводяться розкуто, невимушено, але при цьому виникає мовна девіація (лат. deviation – відхилення. De – від, via – дорога).
У кожної людини є хиби у спілкуванні, порушення стандартів, але кожен повинен намагатися уникати мовленнєвих помилок, відшліфовувати рідну мову, яка є засобом розумового зростання особистості. “Чим багатша мовна особистість, тим яскравішими є засоби інтелектуального самовираження”.
У спілкуванні потрібно застосовувати правила етики та естетики, тому що саме органічне поєднання добра і краси у комунікативній взаємодії породжує мистецтво спілкування. Для того щоб бути успішним у цьому мистецтві, потрібно зумінням застосовувати його у щоденній мовній практиці, а саме, зацікавити людей при розмові, навчитись критикувати, не образивши людину, бути приємним співрозмовником, правильно володіти голосом при спілкуванні, вивчати і застосовувати на практиці чудесну науку “риторика”.
На поведінку людей не менше впливає й “антиетикет” – вульгаризми, лайки, прокльони тощо, які ображають, принижують, бажають зла. Якби таких антиетикетних одиниць не існувало в мові, то, напевно, їх не було б і в свідомості мовців.
Дуже прикро, що багатьом сучасним українцям притаманна звичка лихословити. Деякі вважають, що лихослів’я, брудна лайка допомагають зняти стрес,психічне навантаження. Але саме така “мова” має антигромадський характер, вона “забруднює” наше суспільство, має негативний вплив та аж ніяк не відповідає традиціям українського народу, його ментальності.
Кожна сучасна людина повинна дбати про свою мовленнєву культуру в будь-яких ситуаціях. Відомий оратор Сократ сказав такі мудрі слова: “Усе, про що маєш ти сказати, розглянь перше в умі своєму, бо у багатьох язик випереджає й саму думку.
Введення
«Ніщо не обходиться нам так
дешево і не цінується так дорого
як ввічливість».
Сервантес.
Історія розвитку та виникнення етикету
Етикет — явище історичне. Правила поведінки людей змінювалися із змінами умов життя речовини, конкретного соціального середовища. Етикет виник в період зародження абсолютних монархій. Дотримуватися певних правил поведінки, церемоніалу було необхідно для звеличення царствених персон: імператорів, королів, царів, князів, принців, герцогів і т.п. для закріплення ієрархії усередині самого класового суспільства. Від знання етикету, виконання його правил часто залежала не тільки кар'єра, але і життя людини. Так було в Давньому Єгипті, Китаї, Римі, Золотій Орді. Порушення етикету приводило до ворожнечі між племенами, народами і навіть до воєн.
Етикет завжди виконував і виконує певні функції. Наприклад, розділення по чинах, станах, знатності роду, званнях, майновому положенні. Особливо строго дотримувалися і дотримуються правила етикету в країнах Дальнього і Ближнього Сходу.
В Росії на початку XVIII в. став посилено упроваджуватися західний етикет. На російський грунт переносилися одяг, манера і зовнішні форми поведінки. За дотриманням цих правил боярами і дворянським станом (особливо в столичних містах) постійно і настирливо, деколи жорстоко, стежив сам цар Петро І. За їх порушення строго карали. Надалі, в царювання Єлизавети і Катерини II, відбиралися ті правила етикету, які відповідали вимогам і особливостям національної культури Росії. Росія як євразійська країна багато в чому сполучала протилежності Європи і Азії. А цих протилежностей було багато не тільки в XVIII в., але їх багато і зараз. Р. Киплінг говорив, що Захід є Захід, Схід є Схід, і не зустрітися їм ніколи. Так, в Європі траурний колір — чорний, а в Китаї — білий. Навіть у межах Російської імперії правила поведінки різних народів значно відрізнялися.
Англію і Францію називають звичайно : "класичними країнами етикету". Однак, батьківщиною етикету назвати їх ніяк не можна .Брутальність удач, неуцтво, поклоніння грубій силі і т.п. у XV сторіччі присутні в обох країнах .Про Німеччину й інші країни тодішньої Європи можна взагалі не говорити ,одна лише Італія того часу є винятком. Облагороджування вдач італійського суспільства яке починається вже в XІ столітті. Людина переходила від феодальних удач до духу нового часу і цей перехід почався в Італії раніш ніж в інших країнах. Якщо порівнювати Італію XV століття з іншими народами Європи , то відразу ж упадає в око більш високий ступінь освіченості , багатства, здатності прикрашати своє життя . А в цей же час ,Англія, закінчивши одну війну потрапляє в іншу, залишаючись до середини XVІ століття країною варварів. У Німеччині лютувала жорстока і непримиренна війна Гуситів, дворянство неосвічене,панує кулачне право, вирішення усіх суперечок силою .Франція була поневолена і спустошена англійцями, французи не визнавали ніяких заслуг , крім військових, вони не тільки не поважали науки, але навіть гребували ними і вважали усіх вчених найнікчемнішими з людей. Коротше кажучи , у той час як вся інша Європа потопала у міжусобицях , а феодальні порядки трималися ще в повній силі , Італія була країною нової культури .Ця країна і заслуговує по справедливості бути названою батьківщиною етикету.