- •Скоробогатова н.Є. , Черненко н.О. Основи економічної теорії
- •1. Предмет і метод економічної теорії. Економічні потреби та інтереси суспільства
- •1.1. Основні етапи розвитку економічної теорії як науки
- •1.2. Предмет економічної теорії
- •1.3. Методи економічної теорії
- •1.4. Функції економічної теорії
- •1.5. Економічні категорії та закони. Пізнання та використання економічних законів
- •1.6. Економічні потреби та корисність
- •Види потреб:
- •1.7. Бюджетні обмеження
- •Методичні вказівки до проведення семінарських занять
- •Одноваріантні запитання до розділу 1
- •Багатоваріантні запитання до теми 1
- •Приклади розв’язання задач до розділу 1
- •Задачі для самостійного вирішення до розділу 1
- •2. Форми організації суспільного виробництва
- •2.1. Сутність і структура суспільного виробництва. Матеріальне і нематеріальне виробництво
- •2.2. Основні фактори суспільного виробництва та їх взаємозв'язок
- •Властивості ізоквант:
- •2.3. Ефективність виробництва, її сутність, економічні та соціальні показники
- •2.4. Форми організації суспільного виробництва: натуральне і товарне
- •2.5. Економічні та неекономічні блага. Товар і його властивості
- •2.6. Альтернативні теорії вартості
- •2.7. Закон вартості, його сутність та функції
- •Методичні вказівки до проведення семінарських занять
- •Одноваріантні запитання до розділу 2
- •Багатоваріантні запитання до розділу 2
- •Приклади розв’язання задач до розділу 2
- •Задачі для вирішення до розділу 2
- •3.1. Сутність та види капіталу
- •Види капіталу:
- •I. За джерелами формування:
- •II. За напрямами інвестування:
- •III. За сферами застосування:
- •IV. За роллю у відтворювальному процесі:
- •3.2. Кругообіг капіталу. Перетворення грошей у капітал
- •3.3. Амортизація та відтворення капіталу
- •3.4. Позичковий капітал і позичковий відсоток
- •3.5. Дисконтування
- •3.6. Теорія грошей і грошового обігу
- •Методичні рекомендації до проведення семінарських занять
- •Одноваріантні запитання до розділу 3
- •Багатоваріантні запитання до розділу 3
- •Приклади розв’язання задач до розділу 3
- •Задачі для вирішення до розділу 3
- •4. Підприємство як товаровиробник. Дохід, витрати, прибуток підприємства
- •4.1. Підприємство як економічний суб’єкт
- •4.2. Витрати виробництва
- •4.3. Прибуток підприємства
- •4.4. Вибір підприємством оптимального обсягу випуску продукції
- •Методичні вказівки до проведення семінарських занять
- •Одноваріантні запитання до розділу 4
- •Багатоваріантні запитання до розділу 4
- •Приклади розв’язання задач до розділу 4
- •Задачі для вирішення до розділу 4
- •5.2. Структура та інфраструктура ринку
- •5.3. Суть та механізм дії закону попиту й пропозиції
- •5.4. Еластичність попиту й пропозиції
- •2) Перехресна еластичність попиту
- •3) Еластичність попиту за доходом
- •5.5. Місце і роль конкуренції в системі ринкового механізму
- •Методичні рекомендації до проведення семінарських занять
- •Одноваріантні запитання до розділу 5
- •Багатоваріантні запитання до розділу 5
- •Приклади розв’язання задач до розділу 5
- •Задачі для вирішення до розділу 5
- •6. Національна економіка та макроекономічні показники
- •1. Предмет макроекономіки, її функції та методи
- •6.2. Модель кругових потоків
- •6.3. Система національних рахунків та макроекономічні показники
- •6.4. Номінальні та реальні величини. Цінові індекси
- •6.5. Показники використання ввп. Споживання, заощадження, інвестиції
- •Методичні вказівки до проведення семінарських занять
- •Одноваріантні запитання до розділу 6
- •Багатоваріантні запитання до розділу 6
- •Приклади розв’язання задач до розділу 6
- •Задачі для самостійного вирішення до розділу 6
- •7. Сукупна рівновага. Циклічні коливання національної економіки
- •7.1. Сукупний попит: його структура і фактори
- •7.2. Сукупна пропозиція: функція і визначальні фактори
- •7.3. Макроекономічна рівновага
- •7.4. Циклічні коливання національної економіки
- •7.5. Наслідки порушення рівноваги: інфляція і безробіття
- •Методичні вказівки для проведення семінарських занять
- •Одноваріантні запитання до розділу 7
- •Багатоваріантні запитання до розділу 7
- •Приклади розв’язання задач до розділу 7
- •Задачі для самостійного вирішення до розділу 7
- •8.2. Грошово-кредитна політика
- •8.3. Фіскальна політика держави
- •8.4. Типи та моделі економічного зростання
- •Моделі економічного зростання
- •Методичні вказівки до проведення семінарських занять
- •Одноваріантні запитання до розділу 8
- •Багатоваріантні запитання до розділу 8
- •Приклади розв’язання задач до розділу 8
- •Задачі для самостійного вирішення до розділу 8
- •9. Світова економіка
- •9.1. Світове господарство і міжнародні економічні відносини
- •9.2. Міжнародна торгівля і особливості зовнішньоторговельної політики
- •9.3. Валютний курс і встановлення рівноваги на валютному ринку
- •9.Одель платіжного балансу і рівновага у відкритій економіці
- •Методичні рекомендації для проведення семінарських занять
- •Одноваріантні запитання до розділу 9
- •Багатоваріантні запитання до розділу 9
- •Приклади розв’язання задач до розділу 9
- •Задачі для самостійного вирішення до розділу 9
- •Методичні вказівки для виконання домашньої контрольної роботи
- •Теоретична частина домашньої контрольної роботи
- •Перелік питань для теоретичної частини домашньої контрольної роботи
- •Практична (розрахункова) частина домашньої контрольної роботи «моделювання поведінки конкурентного підприємства»
- •Вихідні дані варіантів розрахункової частини роботи
- •Перелік питань до заліку
- •Рекомендована література
- •Додаток а
- •Додаток б
- •Система рейтингових (вагових) балів та критерії оцінювання
Моделі економічного зростання
Однофакторна модель зростання – модель Харрода-Домара – єдиний фактор економічного зростання лише капітал. Вихідною умовою такої посилки є те, що капітал (як фактор) наче «вбирає» в себе потенціал решти виробничих факторів. Дана модель базується на ряді припущень: передбачається, що задіяні всі фактори виробництва, зберігається рівновага попиту і пропонування та рівні їхніх приростів, залишаються постійними співвідношення між заощадженнями S та інвестиціями І. На практиці це далеко не так. Формула (рівняння) Харрода-Домара має такий вигляд:
, (8.4)
де G – темп економічного зростання;
C – відношення капіталу до випуску продукції (національного доходу), тобто коефіцієнт капіталомісткості;
S – частка заощаджень у національному доході.
Таким чином, знаючи основні економічні параметри (національний капітал, національний дохід та їх співвідношення, розміри чистих заощаджень та інвестицій), можна прогнозувати приблизні темпи зростання економіки на перспективу. Проте реальні темпи можуть відрізнятись від розрахованого середнього показника, оскільки вони ще залежать від структури інвестицій, використання технічних досягнень, фази економічного циклу та інших змінних факторів, які впливають на економічну кон’юнктуру.
Модель виробничої функції. Економічне зростання може бути забезпечено за рахунок паралельних вкладень у різні фактори, що робить їх більш високопродуктивними. Раціональне співвідношення між працею і капіталом у разі їх зміни розраховується за допомогою виробничої функції, в основі якої — найкращий варіант граничної продуктивності кожного із залучених факторів:
Q = F(L,K,N), (8.5)
де Q – обсяг виготовленої продукції (національного доходу);
L – сукупні витрати праці;
K – вкладений капітал;
N – земельні ресурси.
На основі виробничої функції американський економіст П. Дуглас і математик Х. Кобб побудували двофакторну модель зростання економіки, яка демонструє пряму залежність між обсягом (результатом) виробництва і величиною виробничих витрат:
Q = F(L,K). (8.6)
Згідно з даною формулою при збільшенні затрат праці і капіталу на х % обсяг продукції (національного доходу) зросте також на х %.
Багатофакторні моделі зростання. У подальшому були запропоновані інші моделі, які враховували умови, що впливають на ступінь взаємозамінюваності факторів та їх диференціацію, а також на економічне зростання прямо та опосередковано, тобто багатофакторні моделі.
Модель В. Леонтьєва дістала назву «витрати–випуск» – на основі аналізу системи взаємозалежностей в економіці побудовано таблицю міжгалузевого балансу. У таблиці взаємозв’язок між «витратами» (по стовпцях) і «випуском», або виготовленою продукцією (по рядках), дозволяє з’ясувати, яку кількість однієї продукції потрібно використати для виробництва іншої.
Концепція нульового зростання – в повоєнні десятиліття істотно посилились негативні наслідки швидкого економічного зростання, оскільки воно значною мірою пов’язано із залученням і переробкою дедалі більшої кількості сировинних ресурсів. Сировина стає дефіцитнішою, а потреби в ній безперервно зростають. За існуючих тенденцій залучення природних ресурсів у виробництво людство незабаром дійде до межі, за якою йому загрожує глобальна катастрофа: виснаження природних ресурсів, екологічні катастрофи та погіршання якості життя в цілому. У зв’язку з цим необхідно свідомо обмежувати темпи економічного розвитку.