8.7. Діловий комплексний аналіз (рімs)

Обґрунтованість стратегічних рішень, що ухвалюються, багато в чому визначається повнотою і достовірністю вико­ристовуваної інформації. Однією з найзмістовніших баз да­них про великі промислові фірми і дійовим інструментом стратегічного аналізу економічної інформації є проект РХМS (profit Impact of Market Strategy - вплив ринкової стратегії на прибуток). Цей проект являє собою спробу встановлення кількісних закономірностей впливу факторів виробництва і ринку на довгострокову рентабельність і прибутковість під­приємств. Проект реалізовується Інститутом стратегічного планування в Кембріджі (штат Массачусетс), який має в своєму розпорядженні великий емпіричний матеріал про до­свід функціонування понад 3000 фірм Північної Америки і Європи зі 100 стратегічних факторів. Для обробки статис­тичних даних використовуються багатофакторні регресійні моделі. Це дозволяє оцінювати відносну важливість кожно­го фактора, що спостерігається, виділяти найбільш значущі фактори що впливають на прибутковість підприємств. Ключова теоретична посилка проекту РІМ8, підтверджена про­веденими емпіричними дослідженнями, свідчить, що ефек­тивність функціонування будь-якої господарської організа­ції, незалежно від її галузевої приналежності, розміру, спе­цифіки продукції, що випускається, географічного положен­ня, визначається загальними для всіх виробництв фактора­ми. Внаслідок аналізу даних про функціонування підпри­ємств, що містяться в базі, були визначені 37 таких факто­рів, які в сукупності на 80% пояснюють відмінності в пока­зниках ефективності господарських організацій» [9, с. 108]. Найістотнішими з них є:

1. Капіталоємність. За рівних умов більш капіталоміс­ткі підприємства мають нижчий рівень довгостроко­вої рентабельності і прибутковості, ніж менш капіта­ломісткі.

2. Відносна якість продукції. Підприємства, продукцію яких споживачі оцінюють вище, ніж продукцію їхніх основних конкурентів, мають і кращі фінансові резуль­тати.

3. Продуктивність. Підприємства з вищою продуктив­ністю праці, виміряною показником чистої (доданої) продукції на кожного зайнятого, за рівних умов рентабельніші. Особливо вигідне підвищення продуктив­ності праці, якщо воно не пов'язане з додатковими ін­вестиціями.

4. Конкурентна позиція бізнесу. Як правило, вища частка ринку відносно основних конкурентів забезпечує і ви­щий відносний прибуток і потік прибутків.

5. Низькі витрати на одиницю продукції (ефект кривої досвіду).

6. Вертикальна інтеграція. Встановлено, що в умовах стабільного ринку вертикальна інтеграція позитивно впли­ває на господарську діяльність і, навпаки, за нестабіль­ного ринку (тобто за різких змін ринкової кон'юнкту­ри) підприємства з більш розвиненою вертикальною ін­теграцією виявляються менш ефективними.

7. Інновації. Збільшення вкладень в НДДКР, дослідження ринку, розвиток збутової мережі поліпшують результати господарської діяльності, тільки коли підприємство має сильну позицію на ринку. У реальній господарській практиці стратегічні фактори, як правило, взаємопов'язані, тому в проекті велика увага приділя­ється побудові емпіричної залежності, що відображає ці взає­мозв'язки. У проекті РІ1УІ8 ці взаємозв'язки подані у вигляді двомірних матриць, по осях яких відображені 3-5 рівнів (якісних характеристик) факторів, що розглядаються. Такими фактора­ми є, наприклад, ціна - якість, рівень якості - частка ринку, рі­вень якості - інтенсивність інвестицій, частка ринку - прибуток на інвестиції тощо. В клітках матриці показані відносна ціна, прогнозна частка ринку, рівень рентабельності інвестицій та інші показники, які потім можуть бути скореговані відповідно до даних підприємства в діалоговому режимі. Одна з таких мат­риць приведена в табл. 6.8.

Вважається, що СОБ, що мають більш високу частку ринку, характеризуються і більш високими прибутками (до вираху­вання податків) від інвестицій, розрахованими в грошовому або відсотковому виразі.

Вірно і зворотне твердження того, що втрата частки рин­ку призводить до скорочення прибутків від інвестицій. Однак деякі дослідники показали, що висока частка ринку не завжди забезпечує велику прибутковість. Фірми, які про­дають товари вищої якості, ніж товари конкурентів, можуть мати високі прибутки, навіть якщо вони не мають великої частки ринку. Самі творці РІМS стверджують, що найваж­ливішим фактором, який впливає на результати функціо­нування фірми, є якість товарів і послуг. Вони також вва­жають, що ринкові лідери звичайно випускають продук­цію вищої якості, ніж їхні конкуренти. Отже, до зміни част­ки ринку, як і до багатьох інших стратегічних задач, потрібно ставитись з обережністю, враховуючи її взаємозв'язок з іншими задачами. Тому часто ефективною стратегією мо­же виявитися стратегія збереження існуючої частки ринку.

Таблиця 6.8