- •1,5 Сутність економічного мислення. Економічне мислення і економічна практика
- •3. Типи економічного мислення: стандартний, творчий
- •4. Сучасне економічне мислення
- •7. Економіка як обєкт наукового дослідження
- •8. Економічна діяльність – предмет економічної науки
- •9. Функції економічної науки: теоретична, практична, світоглядна, ідеологічна.
- •10. Етапи розвитку економічної науки
- •11. Сучасна структуризація економічної науки та диверсифікації її предмету
- •12. Принципи, категорії і закони економічної науки
- •14. Критерії і показники розвитку економіки та їх інтернаціональний характер
- •13. Методи економічного аналізу та їх класифікація
- •15. Економічні потреби
- •16. Ієрархія потреб
- •17,18. Економічні інтереси. Взаємозв’язок потреб та інтересів.
- •19. Мотиви та стимули.
- •20. Економічна поведінка
- •22. Національні та глобальні економічні інтереси.
- •23. Сутність та структура економічної системи
- •24. Відносини власності
- •25. Домогосподарства, підприємства (фірми), сектори економіки
- •26. Кластери, внутрішні регіони, регулятивні інститути
- •27. Типи і моделі економічних систем та їх еволюція
- •28. Національні та міжнародна економічні системи
- •29. Формування глобальної економічної системи
- •30. Сутність та види економічної діяльності
- •31. Суспільний поділ праці
- •32.Виробнича діяльність
- •33. Науково-дослідна і проектно-конструкторна діяльність
- •34. Інвестиційна діяльність
- •35. Інноваційна діяльність
- •36.Торгово-маркетингова діяльність
- •37. Міжнародний поділ праці та міжнародна економічна діяльність
- •103. Інфляція
- •38.Сутність підприємництва та його організаційно-економічні форми
- •107. Інтернаціоналізація та глобалізація відтворювальних процесів
- •39. Витрати та результати підприємницької діяльності.
- •40. Продуктивність праці
- •41. Прибуток та рентабельність
- •42. Економічна рента та її види
- •106. Держава в системі суспільного відтворення
- •44. Міжнародна підприємницька діяльність
- •45. Економічний розвиток, його сутність, цілі та принципи
- •46. Динаміка економічного розвитку та його чинники
- •47. Економічне зростання, його критерії та показники
- •48. Ресурси економічного зростання
- •49. Типи та моделі економічного розвитку
- •50. Сталий економічний розвиток
- •51. Циклічний характер економічного розвитку
- •52. Економічні кризи
- •53. Цивілізаційний вимір економічного розвитку
- •54. Еволюція та сучасний зміст категорії капітал
- •55. Основні функції капіталу
- •56. Капітал і наймана праця
- •57. Людський капітал
- •58. Інтелектуальний капітал
- •59. Інформаційний капітал
- •60. Виробничий капітал
- •61. Підприємницький капітал
- •62. Фінансовий капітал
- •63. Кругообіг капіталу та його стадії
- •64. Ефективність оборотного капіталу
- •65. Міжнародний рух капіталу
- •105. Відтворення людського ресурсу
- •66. Праця і людський ресурс
- •67. Вартість і оплата праці
- •68. Заробітня плата
- •69. Інвестиції в людський ресурс
- •70. Освіта та професійна компетенція працівника
- •71. Інтелектуалізація праці
- •72. Трудові відносини, зайнятість, безробіття
- •73. Дискримінація праці
- •76. Міжнародна міграція людського ресурсу
- •77. Економічні блага
- •78. Товар і його характеристики
- •83. Попит і пропозиція
- •84. Ринкове ціноутворення
- •85. Конкуренція,монополія,олігополія
- •104. Соціальна політика
- •86. Ринок і держава
- •87. Сегментація ринку
- •88. Ринок землі та нерухомості
- •89. Ринок товарів і послуг
- •90. Ринок капіталу
- •91. Ринок людського ресурсу
- •92. Ринок інновацій
- •93 Міжнародний ринок
- •94. Становлення глобального ринку
- •95. Суспільне відтворення, його типи і показники
- •96. Національний дохід
- •97. Валовий внутрішній продукт
- •98. Споживання і заощадження
- •99. Національне багатство, сутність, структура
- •100. Доходи населення
98. Споживання і заощадження
Споживання домогосподарств (див. тему 3) − це видатки на придбання товарів та послуг для задоволення потреб. Основними компонентами споживання є такі статті, як продовольство, житло, транспортні засоби, освіта, медичні послуги. Ці компоненти поділяються на три основних групи: товари тривалого користування, поточного користування і послуги. Зв’язок між споживанням та доходом називають функцією споживання. Гранична схильність до споживання − це величина додаткового споживання, яку спричиняє одна додаткова гривня доходу. . Поточний дохід характеризує тісний зв’язок споживання з поточним використанням доходу. Дохід у тривалій перспективі слугує людям для обґрунтування своїх споживчих видатків не тільки через поточний дохід, а й через довгострокові тенденції доходу. Заощадження − це частина доходу, що не споживається. . Функція заощадження показує зв’язок між розміром заощаджень та доходом.Гранична схильність до заощадження (ГСЗ) визначається як частка кожної додаткової гривні доходу, що йде на додаткове заощадження Національні заощадження − це та частина національного доходу, яка не використовується на споживання, тому що має бути спрямована на нагромадження капіталу і багатства країни. Заощадження, здійснювані за рахунок національного доходу, називаються чистими заощадженнями.
99. Національне багатство, сутність, структура
Національне багатство — це сукупність матеріальних благ, нагромаджених суспільством за всю його історію. Нематеріальне багатство суспільства − це ті його елементи, що перш за все визначають якість робочої сили − науково-технічний, освітній, культурний потенціал. Основними елементами матеріальної форми національного багатства є: виробничий капітал, у структурі якого виділяють основний і оборотний капітал; основний капітал сфери нематеріального виробництва (школи, лікарні, культурно-освітні і спортивні об’єкти, житлові будинки); резерви капітальних благ (законсервовані запаси основного капіталу); майно домашніх господарств (індивідуальне житло, засоби праці і предмети тривалого використання − автомобілі, меблі, побутова техніка тощо), а також запаси і резерви споживчих благ. Розрізняють відтворювані і невідтворювані природні ресурси. Основними елементами нематеріальної форми національного багатства є духовні і культурні цінності (нагромаджений виробничий досвід, освітній потенціал нації, досягнення науково-технічної думки, інформаційні ресурси, інтелектуальний рівень та ін.). Важливу роль у зростанні національного багатства відіграють природні ресурси. Величина національного багатства, як правило, зростає в нормальних мирних умовах і зменшується під час війн, смут, потрясінь.
100. Доходи населення
На основі показника національного доходу визначають особисті доходи (ОД). Якщо від суми національного доходу відняти внески (податки) на соціальне страхування, податок на доходи підприємств, а також прибуток, що використовується для розширення виробництва (нерозподілений прибуток підприємств), і додати трансфертні платежі, які включають виплати соціального страхування по старості, від нещасних випадків, допомогу і виплати по безробіттю, різноманітні виплати малозабезпеченим і непрацездатним тощо (трансфертні виплати − виплати, які не пов’язані з трудовою діяльністю, тобто не зароблені, а одержані), то отримаємо суму так званого особистого доходу. Особистий дохід − це одержаний дохід, Нарешті, якщо від суми особистого доходу відняти всі індивідуальні податки, то одержимо так званий дохід в особистому розпорядженні домогосподарств − кінцевий показник системи національного рахівництва. Цей дохід використовується на споживання та заощадження.
101-102. Державний бюджет. Податки
Державний бюджет. У спільному відтворенні значну роль відіграє державний бюджет. Він представляє собою кошторис щорічних доходів і видатків, заздалегідь розроблений урядом і затверджений законом. Сутність бюджету кожної країни визначається соціально–економічним устроєм суспільства, рівнем розвитку продуктивних сил, природою історичних форм власності, виконуваних державою функцій та іншими чинниками. . Податки – це частина національного доходу, що вилучається державою у населення через позаекономічний та економічний примус здебільшого на еквівалентній основі з метою виконання її соціально – економічних, політичних, правових функцій та досягнення військових цілей. Податки – давня категорія, вони виникли в часи розпаду первісного ладу, появи приватної власності, зосередження влади і певної частки власності общини в руках вождів, старійшин, виникнення держави і права. Розглянемо основні функції податків. Їх три: фіскальна ( фіск- державна скарбниця), регулююча і стимулююча. Фіскальна означає збір грошових коштів з населення, підприємств і організацій, регулююча – забезпечує регулювання грошових доходів, процесу нагромадження, перерозподілу значної частини національного доходу, Стимулююча функція податків полягає у впливі на інвестиційний процес (наприклад, у разі зниження ставок оподаткування ), на проведення науково – дослідних робіт, на прискорення темпів економічного зростання, на інноваційні процеси. Регулююча і стимулююча функції податків тісно пов’язані, тому виконання однієї з них може поєднуватись з процесом реалізації іншої функції. Основними видами податків у розвинутих країнах є особистий подохідний податок і податок на додану вартість (ПДВ).