- •Затверджено
- •Загальні положення
- •Складання топографічного плану будівельного майданчика
- •2.1.Нівелювання майданчика по квадратах
- •Журнал нівелювання майданчика по квадратах
- •2.2. Визначення відміток вершин квадратів
- •2.3. Методи проектування горизонталей
- •Аналітичний спосіб
- •Графічний спосіб
- •Складання топографічного плану
- •Складання проекту вертикального планування майданчика під горизонтальну проектну площину за умови балансу земляних робіт
- •3.1.Обчислення проектної відмітки горизонтальної площини і робочих відміток вершин квадратів
- •3.2.Складання картограми земляних робіт
- •Місце розташування лінії нульових робіт
- •3.3. Обчислення об’ємів земляних робіт
- •Складання проекту вертикального планування будівельного майданчика під нахилену площину з заданим проектним ухилом в заданому напрямку при умові балансу земляних робіт
- •4.1. Визначення положення центра ваги проектного майданчика
- •4.2. Обчислення проектних і робочих позначок
- •4.3. Складання картограми земляних робіт при вертикальному плануванні майданчика нахиленою площиною
3.2.Складання картограми земляних робіт
Картограма земляних робіт є складовою проекту вертикального планування території забудови. Її використовують під час розмічування на місцевості проектних відміток і площин при вертикальному плануванні рельєфу місцевості.
На картограмі земляних робіт графічно показані ділянки насипів і виїмок (зрізання землі).
Побудову картограми починають з сітки квадратів (побудованої в масштабі 1:500) в вершинах яких виписують робочі відмітки. На план наносять лінію нульових робіт ( межа між насипом і виїмкою). Квадрати нумерують. Номер квадрата і об’єм насипів і виїмок записують в середині кожного квадрата.
Частина вершин може мати додатні робочі відмітки, друга частина – від’ємні (рис.3.1).
Рис.3.1. Картограма земляних робіт
Наприклад, на рис.3.1 вершина а1 – має додатну, а точка б1 – від’ємну робочі відмітки. Тому на стороні а1-б1 квадрата №1 буде знаходитись точка нульових робіт. Її положення на стороні а1-б1 визначають обчисленням відстані .
(3.3)
де , - робочі відмітки точок а1 і б1, взяті за модулем;
а – сторона квадрата.
Відстань відкладають в масштабі плану від точки а1 в бік точки б1.
Якщо точку нульових робіт визначають від точки б1, то відстань обчислюють за формулою:
(3.4)
Відповідно рис.3.1.
Контроль:
(3.5)
тобто відстань від попередньої вершини квадрата до точки нульових робіт плюс відстань від наступної вершини до тієї ж точки нульових робіт дорівнює довжині сторони квадрата а.
Аналогічно визначають положення точок нульових робіт на сторонах б1-б2, б2-в2, б3-в3, б3-б4, а4-б4 і а4-а5.
Таблиця 3.2
Місце розташування лінії нульових робіт
Назва сторони квадрату |
, м |
, м |
а |
Примітки |
а1 – б1 |
4.29 |
15.71 |
20.00 |
|
б1 – б2 |
13.75 |
6.25 |
20.00 |
|
б2 – в2 |
9.09 |
10.91 |
20.00 |
|
б3 – в3 |
16.55 |
3.45 |
20.00 |
|
б3 – б4 |
17.14 |
2.86 |
20.00 |
|
а4 – б4 |
17.33 |
2.67 |
20.00 |
|
а4 – а5 |
16.77 |
3.23 |
20.00 |
|
де – відстань від попередньої вершини до точки нульових робіт;
– відстань від насупної вершини до точки нульових робіт;
а – довжина сторони квадрата.
На плані точки нульових робіт об’єднують прямолінійними відрізками і одержують лінію нульових робіт, яка є межею між насипом і зрізанням (виїмкою).
Далі переходять до обчислення об’ємів земляних робіт.
3.3. Обчислення об’ємів земляних робіт
На картограмі лінії нульових робіт поділяють квадрати на дві або три фігури. В результаті в квадратах утворюються трикутники, трапеції, п’ятикутники.
Об’єми земляних робіт підраховують по кожному квадрату, окремо для насипу та зрізанню (виїмок), м3:
(3.6)
де - площа фігури, м2;
- середня робоча відмітка фігури, м.
Умови балансу земляних робіт:
, (3.7)
де , - суми обсягів земляних робіт у квадратах із насипання та зрізання.
Ця умова є водночас і умовою мінімуму земляних робіт, оскільки увесь зрізаний грунт укладається до насипу і його не потрібно транспортувати.
Обчислення об’ємів земляних робіт ведуть в журналі (табл.3.2) відповідно рис.3.1.
На картограмі лінія нульових робіт утворила фігури:
по насипу:
чисті квадрати - один квадрат №2 а2-а3-б3-б2;
п’ятикутники – в квадратах №1 і №3 відповідно а1-а2-б2-0-0, а3-а4-0-0-б3;
трапеція – в квадраті №6 - б2-б3-0-0;
трикутники – в квадратах №4, №5, №7 – а4-0-0, б2-0-0, б3-0-0.
по зрізанню:
чисті квадрати - №8, №9, №10;
п’ятикутники – в квадратах №4, №5, №7;
трапеція – в квадраті №6;
трикутники – в квадраті №3 (б4-0-0).
Таблиця 3.3
Журнал обчислення об’ємів земляних робіт
Номера квадратів |
Номера точок |
Робочі відмітки точок, , м |
Середні робочі відмітки, , м |
Площа фігури, , м2 |
Об’єм земляних робіт, , м3 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
Насип, чисті квадрати |
|||||
2 |
а2 |
|
|
|
|
|
а3 |
|
|||
|
б3 |
|
|||
|
б2 |
|
|||
Насип, змішані квадрати |
|||||
1 |
а1 |
|
|
|
|
|
а2 |
|
|||
|
б2 |
|
|||
|
0 |
0 |
|||
|
0 |
0 |
|||
3 |
а3 |
|
|
|
|
|
а4 |
|
|||
|
0 |
0 |
|||
|
0 |
0 |
|||
|
б3 |
|
|||
4 |
а4 |
|
|
|
|
|
0 |
0 |
|||
|
0 |
0 |
|||
5 |
б2 |
|
|
|
|
|
0 |
0 |
|||
|
0 |
0 |
Продовження таблиці 3.3
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
6 |
б2 |
|
|
|
|
|
б3 |
|
|||
|
0 |
0 |
|||
|
0 |
0 |
|||
7 |
б3 |
|
|
|
|
|
0 |
0 |
|||
|
0 |
0 |
|||
Об’єм земляних робіт насипання |
|||||
Зрізання, чисті квадрати |
|||||
8 |
б4 |
|
|
|
|
|
б5 |
|
|||
|
в5 |
|
|||
|
в4 |
|
|||
9 |
в1 |
|
|
|
|
|
в2 |
|
|||
|
г2 |
|
|||
|
г1 |
|
|||
10 |
в2 |
|
|
|
|
|
в3 |
|
|||
|
г3 |
|
|||
|
г2 |
|
|||
Зрізання, змішані квадрати |
|||||
1 |
б1 |
|
|
|
|
|
0 |
0 |
|||
|
0 |
0 |
|||
3 |
б4 |
|
|
|
|
|
0 |
0 |
|||
|
0 |
0 |
|||
4 |
б4 |
|
|
|
|
|
0 |
0 |
|||
|
0 |
0 |
|||
|
а5 |
|
|||
|
б5 |
|
|||
5 |
б1 |
|
|
|
|
|
0 |
0 |
|||
|
0 |
0 |
|||
|
в2 |
|
|||
|
в1 |
|
Продовження таблиці 3.3
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
6 |
в2 |
|
|
|
|
|
0 |
0 |
|||
|
0 |
0 |
|||
|
в3 |
|
|||
7 |
в3 |
|
|
|
|
|
0 |
0 |
|||
|
0 |
0 |
|||
|
б4 |
|
|||
|
в4 |
|
|||
Об’єм земляних робіт із зрізання |
Середні робочі відмітки по квадратах (табл.3.2; графа 4) обчислюють так:
У чистих квадратах.
У квадраті 2 ;
У квадраті 8 і т.д.
У змішаних квадратах.
У квадраті 1 (насип)
У квадраті 1 (зрізання)
У квадраті 6 (насип) і т.д.
Площі (графа 5) чистих квадратів обчислюють за формулою :
,
де а – сторона квадрата (20 м).
Площа у квадраті 4 із насипанням (площа трикутника):
,
де - відстань від вершини квадрата а4 до точки нульових робіт в бік вершини а5;
- відстань від вершини квадрата а4 до точки нульових робіт в бік вершини б4.
У квадраті 6 із насипання (площа трапеції):
.
У квадраті 1 насипання (площа п’ятикутника):
).
Аналогічно обчислюють площі фігур у інших квадратах.
Площі фігур округлюють до цілих (м2) і записують в графу 5. Після підраховують загальні обсяги земляних робіт по насипу і по зрізці.
Якби точно не виконувались обчислення, через похибки інтерполяції умова балансу земляних робіт майже ніколи точно не виконується. Розбіжність припускають 5%,
, тобто
.
Якщо умова виконується розпочинають вертикальне планування майданчика.