2. Зовнішня політика існує паралельно з внутрішньою, оскільки:

1. обидві функціонують в різних середовищах (одне підпорядковане владі, інше незалежне). Оскільки випливає із зовнішніх національних інтересів, не тотожних із внутрішніми. Зовнішня політика залежить від ступеню адаптації держави до середовища, в якому діють інші держави, кожна з яких керується власними національними інтересами.

Реалізують інтереси общества в цілому и його політично найбільш впливових на даний момент еліт..

2.Еднсть забезпечується тим, що в них однаково беруть, або не беруть участі одні і ті ж верстви населення чи групи еліт, політичні партії, тощо. Це надає політиці держави різних її напрямків не лише зміст, але і певний, стиль. Не випадково зовнішня і внутрішня політика держави кожної країни має свої, лише їй властиві риси, що зберігаються протягом тривалого періоду.

3. Зовнішня і внутрішня політика в своїх цілях, завданнях і практичних можливостях спираються на одну і ту ж ресурсну базу: економіку, природні багатства, матеріальний і культурний потенціал, запаси знань, технології, інформації, на спільну систему управління і склад вищої влади.

Поява внутрішніх проблем суттєво обмежує зовнішні можливості країни, навіть якщо інші країни не застосовують проти неї жодних ворожих дій. І, навпаки, внутрішня стабільність як правило полегшує проведення ефективного зовнішнього курсу, хоча і не гарантує успіху само по собі.

4. Обидві сфери політики спрямовані на виживання і розвиток одного і того ж суб’єкта Різниця лише в просторовій спрямованості, функціях та особливостях сфер, де ці функції виконуються.

3.Зовнішня політика випливає із внутрішньої і безпосередньо залежить від неї, оскільки:

Це не означає , звичайно, що держава взагалі не має можливості проводити зовнішню політику , яка відповідає їх інтересам і цілям. Навпаки , зовнішня політика держав сама впливає на функціонування і розвиток системи міждержавних відносин. Шляхом:

1. Зовнішньополітичні інтереси держави можуть змінюватися внаслідок серйозних внутрішніх змін всередині країни при цьому характер структурних зв’язків , співвідношення сил в системі міждержавних відносин можуть залишатися незмінними).

Внутрішні фактори можуть здійснити помітний вплив на систему (Акції протесту на Війну у В»єтнамі), якщо для цього є сприятливі умови в системі.(якщо вона дозволяє це зробити).

2. Будь-які значні зміни в системі йдуть в кінцевому результаті від держав, а саме через їх зовнішню політику, процес її формування і здійснення. Різні кризові явища в світових соціально-економічних відносинах (промислові, сільськогосподарські, валютні, соціальні, структурні) охоплюють одне або групу держав. Економічна або соціальна криза рано чи пізно знаходить своє відображення у зовнішній політиці держав, яких вона стосується. І зміни в їх зовнішній політиці впливають на комплекс взаємозв’язків даних держав в рамках підсистем, або всієї системи. Чим важливішу роль відіграють ці держави в структурі міждержавних відносин, тим більше коло інших держав буде охоплено відповідною кризою, тим сильнішим буде вплив на зовнішню політику інших держав системи і систему в цілому

3. Зовнішня політика теж є похідна від суверенітету суб’єкта, який її здійснює (уряд країни);

4. Її регулює внутрішнє законодавство, суть, цілі та принципи, основні напрямки зовнішньої політики формулює парламент і реалізує уряд.

5. Внутрішня політика забезпечує засоби проведення останньої. сутність яких визначається економічним базисом та інтересами правлячих класів.

6. Сама структура системи є не що інше як наслідок діяльності держав у реалізації своїх цілей, але в кожний даний момент ц результат минулої діяльності, яка набула матеріалізованої форми. Тому зовнішня політика спрямована на зміну чи збереження цих структурних відносин.

.

Отже, будь-які серйозні порушення в світових господарських зв’язках впливають перш за все на державу. Через зовнішньополітичні функції , зовнішньополітичний процес цих держав розповсюджуються на всю систему або на якусь її частину в залежності від роду і сили кризи і від місця , яке вона займає в системі розвитку держав.