- •2. Конструктивно технологічний аналіз та розрахунки.
- •3. Конструкторсько-технологічне відпрацювання виробу на технологічність.
- •4. Розрахунок комплексного показника технологічності на пеом.
- •5. Розробка схеми збирального складу і синтез технологічного маршруту.
- •6. Встановлення послідовності технологічних операцій складання і монтажу виробу з урахуванням конструкторських, технологічних та економіко-організаційних факторів
- •7. Вибір засобів технологічного оснащення (зто) і трудове нормування технологічних операцій виготовлення еа
- •11. Аналіз можливості виготовлення виробу на підприємстві.
- •12. Розробка заходів з охорони праці і техніки безпеки.
- •13. Розробка планування дільниці складання і монтажу виробу.
Вступ
Метою курсової роботи є одержання практичних навиків самостійної розробки високотехнологічних конструкцій ПЕА, технологічних процесів їх виробництва на основі типових технологічних процесів і операцій, правильного оформлення технологічної документації на їх виконання; навчитись проведенню детального конструкторсько-технологічного аналізу виробу ПЕА, використанню довідкових матеріалів для синтезу технологічного маршруту, встановлення послідовності технологічних операцій з урахуванням конструкторських, технологічних і економіко-організаційних факторів, оцінки ефективності розробки.
Кожний виріб, який постачається в умовах жорсткої конкуренції на внутрішньому і особливо на зовнішньому ринку, повинен мати новий рівень показників і відповідати весь час зростаючим вимогам, які потенційні споживачі ставлять до функціональних, економічних, екологічних і естетичних властивостей. В значній мірі всі ці показники залежать від технічного рівня виробництва, використання найсучасніших, „високих” технологій. Технологія складання і монтажу є одним з найбільш важливих етапів виробництва побутової електронної апаратури (ПЕА).
Конструкції виробів ПЕА майже завжди відрізняються одна від другої. Тому для них практично завжди треба проектувати відповідні нові технологічні процеси складання і монтажу.
Проектування технологічного процесу складання значно полегшується, коли проведений детальний конструктивно-технологічний аналіз виробу ПЕА, кодування його складових частин та розрахунки їх технологічності. Все це дає можливість створити схему збирального складу, синтезувати структурну технологічну схему складання і монтажу, розробити необхідну технологічну документацію.
1. Аналіз завдання на проектування.
Мета курсової — отримання практичних навичок схемотехнічної розробки заданої конструкції.
Завданням для даного варіанту є складальне креслення вузла приймача. Відповідно до переліку елементів, в його склад входять:
Конденсатори – 8 шт.;
Резистори – 13 шт.;
Діоди – 2 шт.;
Світлодіоди – 2 шт.;
Перемикач– 1 шт
Мікросхеми – 3 шт.;
Перетворювач– 1 шт;
Випромінювач– 1 шт.
Згідно початкових даних заданого варіанту дано модуль другого рівня (друкована плата з встановленими та змонтованими електронними компонентами), побудований на основі змішаного монтажу на одній поверхні друкованої плати (монтаж ЕК в отвори та на поверхню друкованої плати) (рис.1.1).
Рис.1.1. Варіант конструкції приладу.
Для якісної оцінки вузла скористаємося таким показником як ступінь інтеграції по площі і об’єму:
,
де Sек - площа ЕРЕ, встановлених на плату;
S – площа плати.
,
де V – об’єм плати з вмонтованими елементами.
Розміри друкованої плати: 30 мм× 40мм ;
S=30×40=1200 .
2. Конструктивно технологічний аналіз та розрахунки.
Cлід зробити її модернізацію. По завданню треба зробити друковану плату з розташуванням штирькових елементів по-обидві сторони друкованої плати та елементами поверхневого монтажу з однієї сторони. Це не дасть ніяких конструктивних переваг. Стане більш складним технологічний процес та збільшиться об’єм вузла.
У таблиці 2.1 наведені конструкторсько-технологічні параметри ЕБ вузла.
Таблиця 2.1. Конструкторсько-технологічні параметри.
Типорозмір електрорадіо елементу |
Конструктив електрорадіоелементу та розміри |
Перетворювач МА80А4 |
|
конденсатори SMD0805 |
|
Мікросхеми KP1407УД3 |
|
Резистор 3296W |
|
Випромінювач HPM14A |
|
Світлодіоди BL - LS0603(SMD)
|
|
Роз’єм DJK-02A |
|
Діоди SOD323 |
|
Розрахуємо площу всіх елементів, розташованих на ДП даного вузла.
Дані про установчі розміри всіх елементів, їх площу наведені в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2. Установчі розміри для розрахунку площі КМП та КМО.
Найменування елементу |
Кількість |
Установчі розміри, мм |
n*S мм2 |
||
а |
b |
c |
|||
резистори 0805 (R1…R8-R10) |
5 |
2,1 |
1,3 |
0,5 |
13,65 |
резистори 3296W(R8, R11) |
2 |
9,5 |
4,8 |
7,9 |
91,2 |
конденсатои 0805 (С4…С7) |
4 |
2 |
1,25 |
1,3 |
10 |
випромінювач HPM14A |
1 |
13,8 |
13,8 |
7,5 |
190,44 |
Світлодіоди BL-LS0603(SMD) |
2 |
1,6 |
0,8 |
08 |
2,56 |
Роз’єм DJK-02A |
1 |
14,5 |
9 |
14,5 |
315 |
Діоди SOD323 |
2 |
2,4 |
1,25 |
1,25 |
6 |
Перетворювач МА80А4 |
1 |
13,8 |
13,8 |
7 |
190,4 |
Мікросхеми KP1407УД3 (DA1..DA3) |
3 |
10,5 |
7,5 |
5 |
157,5 |
Загальна площа елементів дорівнює = 1051,35 мм2.
Загальний об’єм елементів дорівнює = 12702,14 мм3.
Визначимо коефіцієнти ступеня інтеграції по площі та по об’єму:
3. Конструкторсько-технологічне відпрацювання виробу на технологічність.
Для більш високої технологічності виробу проводимо його модернізацію. Для цього, як зазначили вище, замінюємо елементи монтажу у отвори елементами монтажу на поверхню. Елементи розташовуються на друкованій платі за другим варіантом, тобто з двох сторін.
Рис.3.1. Варіант нової конструкції.
Для реалізації заданої конструкції на початку обираємо необхідний матеріал для виготовлення друкованої плати:
СТФ2 − 35Г – 1,5 ,
– тобто, склотекстоліт двохсторонній товщина фольги складає 35 мкм, загальна товщина матеріалу складає 1,5 мм.
Для того, щоб провести модернізацію, у відповідності до виданого:
1. Розподілити по типам, які елементи слід розмістити на одній стороні ДП, а які встановити на іншій;
2. Розмістити елементи.
3. Зробити монтаж елементів відповідно конструкції.
Для початку необхідно знати розміри елементів, та визначити з якої сторони слід розмістити ті чи інші елементи. Тому визначимо розміщення елементів. На верхній стороні плати розмістимо всі елементи у корпусах для елементи для монтажу у отвори (BL-LS0603(SMD)(HL1-HL2), 3296W(R8,R11), МА80А4(HA1), HPM14A(ВМ1), KP1407УД3(DA1), DJK-02A(SA1) та елементи для поверхневого монтажу 0805(R1) . З іншого боку — елементи для монтажу у отвори (KP1407УД3(DA2, DA3), та елементи для поверхневого монтажу SOD323(VD1,VD2), 0805(C1-C7).
Розрахуємо площу плати:
- площа елементів на верхній стороні: S1 = 639,74 мм2;
- площа елементів на нижній стороні: S2 = 287,05 мм2.
Ми розмістили елементи на ДП так, щоб як найменше залишилось вільного місця. Перерахуємо нові показники коефіцієнтів заповнення по площі (KS) та по
об’єму (KV).
Розміри нової ДП такі: 40*45 мм. Площа ДП дорівнює:
.
1.1. Коефіцієнт заповнення по площі
.
Висота плати дорівнює:
1.2. Коефіцієнт заповнення по об’єму
.
Як бачимо, використання конструктивних змін згідно вибраного варіанту дало негативний результат що до площі і об’єму(KS та KV зменшились, тобто розміри ДП вузла приймача збільшились що призвело в загалі до збільшення самого пристрою).