- •Об’єкти судово-бухгалтерської експертизи адміністративних витрат суб’єкта господарювання
- •Склад процесу судово-бухгалтерської експертизи
- •Відмінність судово-бухгалтерської експертизи від аудиту
- •Прийоми документального контролю в складі методу сбе
- •Нормативно-правове регламентування судово-експертної діяльності в Україні
- •Атестація експертів-бухгалтерів: умови, форма та результати:
- •Склад дослідної стадії ед та особливості її проведення
- •Спеціальні бухгалтерські знання у судово-бухгалтерській експертизі
- •Використання спеціальних бухгалтерських знань засвідчуює застосування метод.-х прийомів бо, що входять до складу методу сбе:
- •Об’єкти судово-бухгалтерської експертизи відображення короткострокових позик
- •Склад зовнішнього та внутрішнього забезпечення експертного дослідження втрат від операцій з запасами
- •Склад організаційно-методичної стадії проведення судово-бухгалтерської експертизи
- •Зміст дослідної стадії судово-бухгалтерської експертизи.
- •Порядок призначення та проведення повторної судово-бухгалтерської експертизи
- •За послідовністю проведення розрізняють:
- •Серед основних завдань, що розв’язуються експертами-бухгалтерами можна виділити наступні класи завдань:
- •Завдання, що формулюються у вигляді питань спрямовані на:
- •Під час проведення сбе такими об’єктами є:
- •Сбе призначається:
- •Експерт, його права, обов’язки та відповідальність
- •Об'єкти експертного дослідження операцій з матеріальними запасами
- •Відмінності судово-бухгалтерської експертизи від інспектування (ревізії
- •За суб’єктом
- •Інформаційне забезпечення проведення судово-бухгалтерської експертизи операцій з грошовими коштами
- •Гарантії незалежності та відповідальність експерта-бухгалтера
- •Відповідальність:
- •Сбе призначається:
- •Зміст та структура методики експертного дослідження
Об’єкти судово-бухгалтерської експертизи адміністративних витрат суб’єкта господарювання
- акти про виконані роботи
- запрошення, накази про відрядження, авансові звіти
- договори, акти, розрахунки амортизації, платіжні доручення, виписки банку
- договори, акти, аудиторський висновок, аудиторський звіт, висновок про оцінку майна, платіжні доручення, виписки банку.
- договори про надання послуг, акт про надані послуги, платіжне доручення, виписки банку.
- акт введення в експлуатацію, розрахунок амортизації, інвентаризаційний опис, інвентарна картка.
- позовні заяви, рішення суду, платіжне доручення, виписка банку
- розрахунок податків, зборів та платежів, платіжне доручення, вииска банку, податкова звітність.
- договір про касове обслуговування, платіжне доручення, виписка банку.
Склад процесу судово-бухгалтерської експертизи
Процес проведення судово-бухгалтерської експертизи складається з:
Підготовчої
Організаційно-методичної
Дослідної
Стадії узагальнення, оцінки і реалізації результатів
На підготовчій стадії здійснюється:
Обрання експертів
Складання завдання на проведення експертизи
Підбір нормативно-правових актів за досліджуваними питаннями
На організаційно-методичній стадії здійснюється:
Дослідження змісту і повноти надання для експертизи матеріалів
Розробка методики проведення експертизи
Складання календарного плану графіку проведення експертизи
На дослідній стадії виконуються конкретні процедури дослідження
На стадії узагальнення, оцінки і реалізації результатів:
в межах узагальнення результатів:
Групування встановлених недоліків за економічною та хронологічною послідовністю
Систематизація результатів дослідження
Складання експертного висновку та розробка пропозиції з профілактики порушень
В межах реалізації результатів:
Вручення експертного висновку органу, що призначив експертизу
Оцінка висновку слідчим, адвокатом або судом
Допит експерта на досудовому слідстві або під час судового розгляду
Направлення підприємствам і органам управління пропозицій з профілактики порушень
Відмінність судово-бухгалтерської експертизи від аудиту
Мета призначення експерта-бухгалтера — зафіксувати стан справ на підприємстві, який є предметом судового розгляду, або підтвердити правильність поданих документів, або заперечити їх, а призначення аудитора — проаналізувати фінансово-господарську діяльність підприємства, указати на можливі порушення і підказати методи і способи їх вирішення.
В умовах ринкових відносин значно зростає потреба в конкретній і достовірній економічній інформації, необхідній для прийняття оптимальних управлінських рішень. Це викликає необхідність ведення бухгалтерського обліку й організації аудиту на сучасному рівні. У той час як бухгалтерський облік є економічною інформацією, яка відображається у формах звітності, що надається, аудитор установлює достовірність цих даних за допомогою незалежних перевірок.
Аудит як вид підприємницької діяльності відносять до інтелектуальної діяльності, яка передбачає дослідження фінансово-господарської діяльності на підставі аналізу та перевірки бухгалтерських документів, звітів, балансу, розрахунків, інших документів суб’єкта господарювання.
Кінцевим результатом аудиторської діяльності є висновки аудитора про правильність і достовірність звітності підприємств і організацій, її відповідність чинному законодавству і встановленим нормам.
У разі виявлення в ході аудиторської перевірки корисливих зловживань з боку службових осіб суб’єктів підприємницької діяльності аудитор зобов’язаний повідомити про це відповідні правоохоронні органи і надіслати їм матеріали, які свідчать про скоєння злочину. Що стосується працівників органів дізнання і попереднього слідства, то вони у межах своєї компетенції можуть вимагати від аудиторів і аудиторських фірм матеріали, які дають можливість пересвідчитись у скоєнні корисливих злочинів.
Отже, найсуттєвіша відмінність судово-бухгалтерської експертизи від аудиту полягає в тому, що параметри її дослідження обмежені колом питань, поставлених перед нею правоохоронними органами, а також цільовим використанням висновків експертизи в системі доказів правовідносин.
Зміст резолютивної частини постанови (ухвали) про проведення судової експертизи
3.Резолютивна частина. В ній зазначається тип та вид експертизи, формулюються запитання, що виносяться до вирішення їх експертом, також призначається експерт або судово-експертна установа та наводиться перелік матеріалів, які надаються експерту.
Зміст описової частини постанови (ухвали) про проведення експертизи
2.Описова частина. В ній викладається фабула справи і обставини, у зв`язку з якими виникла необхідність у спеціальних бухгалтерських знаннях, а також особливості об’єкта дослідження, які можуть мати значення для надання висновку.
Державні спеціалізовані установи та відомчі служби, що мають право проводити судову експертизу
Судово-експертну діяльність в Україні здійснюють державні спеціалізовані установи та відомчі служби: науково-дослідні та інші установи судових експертиз Мініс-терства юстиції України і Міністерства охорони здоров’я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ, Міністер-ства оборони та Служби безпеки України. Координацію організації судово-експертної діяльності в Україні здійснює Міністерство юстиції України. Одними з основних завдань Міністерства юстиції є організація експертного забезпечення правосуддя, формування державного замовлення на науково-дослідні роботи в галузі судової експер-тизи, контроль за діяльністю підвідомчих науково-дослідних ін-ститутів судових експертиз, координація роботи відповідних державних органів з питань розвитку судової експертизи, контроль за судово-експертною діяльністю, атестація судових експертів. У системі Міністерства юстиції діють Київський, Харківський, Львівський, Одеський та Донецький науково-дослідні інститути судових експертиз, які мають філії у Вінниці, Дніпропетровську, Тернополі, Чернігові, Симферополі, Севастополі, Херсоні, Черкасах. Експертні установи Міністерства охорони здоров’я України складаються із судово-медичних бюро та судово-психіатричних відділень, які є майже в кожному обласному центрі. У системі Міністерства внутрішніх справ України для проведення судових експертиз створено криміналістичний центр, який має обласні філії. Крім того, судово-експертна діяльність може здійснюватись на підприємницьких засадах на підставі спеціальних дозволів (ліцензій), а також окремими громадянами на підставі разових договорів. Міністерство юстиції України веде Реєстр атестованих експертів державних і підприємницьких структур та громадян. Органи дізнання, попереднього слідства та суди зобов’язані доручати проведення судових експертиз здебільшого спеціалістам, внесеним до цього Реєстру. Організація науково-методичного забезпечення судово-експертної діяльності покладається на ті міністерства та відомства, до складу яких входять відповідні спеціалізовані установи та заклади, що здійснюють відповідний вид судової експертизи, у тому числі й судово-бухгалтерську