- •1. Вступ
- •2. Організація представницької діяльності прокурора щодо стягнення сум до державного бюджету
- •2.1. Нормативно – правова база, яка регулює питання здійснення прокурором представницької діяльності щодо стягнення сум до державного бюджету, підстави для представництва
- •2.2. Основні принципи побудови бюджетної системи України
- •2.3. Інформаційне забезпечення і взаємодія з контролюючими органами та судами, використання отриманих даних
- •2) Повідомлень засобів масової інформації (телебачення, радіо, друковані змі та інтернет).
- •3. Організація роботи прокурора при пред'явленні актуальних категорій позовів про стягнення коштів до бюджету:
- •3.1. Порядок стягнення до бюджету податків та інших платежів за Податковим кодексом України
- •3.2. Позови про визнання правочинів (господарських зобов'язань) недійсними
- •3.3. Визнання установчих (реєстраційних), первинних документів недійсними, припинення юридичних осіб
- •Інші види позовів про стягнення коштів до бюджету, особливості їх внесення
- •Участь у справах, ініціювання перегляду незаконних судових рішень та притягнення суддів до відповідальності
- •Перелік рекомендованих для використання нормативно-правових актів та інших джерел:
- •Адміністративний позов (в порядку ст.Ст. 51, 60 кас України)
2) Повідомлень засобів масової інформації (телебачення, радіо, друковані змі та інтернет).
Оцінку діяльності прокурора щодо забезпечення законності у відповідному регіоні неможливо дати без ретельного аналізу стану законності у цьому регіоні. У даному випадку основним критерієм для визначення стану законності в регіоні є сума заборгованості зі сплати коштів до бюджету за відповідний період, яка є різницею між сумою коштів, які повинні надійти до державного бюджету за звітний період, та сумою коштів, які фактично надійшли до бюджету за звітний період.
Висновок про необхідність вжиття представницьких заходів прокурорами, доцільні обсяги таких заходів слід робити виходячи із зазначених основних критеріїв. При цьому слід ураховувати результати відшкодування коштів до бюджету за допомогою інших заходів прокурорського реагування (правозахисна діяльність, відшкодування збитків за кримінальними справами тощо) та повноту заходів, вжитих контролюючими органами.
Робота з витребування вищевказаної інформації з органів державної влади, передусім з органів контролю, повинна проводитися систематично. При цьому слід брати до уваги періодичність формування статистичної звітності кожним із органів (місяць, квартал, півріччя, рік).
При здійсненні представницької діяльності необхідно використовувати матеріали ревізій органів Державної фінансової інспекції України (колишнє КРУ), які надсилаються до прокуратури для прийняття відповідних процесуальних рішень. Зокрема, на виконання п.п. 5.3 - 5.4 Порядку взаємодії між органами державної контрольно-ревізійної служби та органами прокуратури, внутрішніх справ і Служби безпеки України, затвердженого спільним наказом від 19.10.2006 за №346/1025/685/53 (далі – Порядок взаємодії), у випадках, коли підстави для порушення кримінальної справи відсутні, прокурор лише інформується про наявність фінансових порушень, суму збитків, заподіяних державі. Якщо з таких інформацій вбачається необхідність застосування цивільно-правових заходів, для більш ретельної перевірки даного питання необхідно витребовувати копії усіх матеріалів перевірки (акт ревізії, заперечення на нього посадових осіб суб'єкта господарювання, який перевірявся, та висновки органів Державної фінансової інспекції України до них тощо).
Крім того, Генеральним прокурором України 05.04.2011 видано вказівку № 42 "Про забезпечення законності при прийнятті рішень за матеріалами ревізій органів Державної фінансової інспекції України". Відповідно до п. 1.3 вказівки прокурорів зобов'язано за результатами перевірок приймати рішення про внесення документів прокурорського реагування в порядку статті 20 Закону України "Про прокуратуру", до яких належить і звернення прокурора до суду із позовною заявою.
При організації взаємодії з органами фінансової інспекції слід мати на увазі, що згідно з указаним вище Порядком взаємодії та вказівкою посадові особи цих органів на практиці взаємодіють безпосередньо із підрозділами чи із працівниками прокуратури, відповідальними за правозахисну діяльність, а тому інформація, у тому числі акти взаємозвірки, як правило, проходить повз підрозділи представництва. Ураховуючи викладене, а також масштабність порушень бюджетного законодавства, що виявляється фінансовою інспекцією, слід налагодити тісну взаємодію із цього питання з підрозділами, які здійснюють правозахисну діяльність.
Крім того, необхідно брати до уваги, що органи фінансової інспекції згідно з положеннями п.п. 8, 10 ст. 10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" мають право у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, одержані підконтрольними установами, за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства, а також звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів. При здійсненні аналізу стану законності в регіоні слід ураховувати і результати позовної роботи цих органів, з'ясовувати її повноту та своєчасність, реагування на незаконні судові рішення.
Отримана інформація про стан законності підлягає ретельному аналізу з точки зору тяжкості та суспільної небезпечності правопорушень, шкоди, завданої інтересам держави у сфері бюджетних відносин.
З метою вибору способу захисту порушеного права необхідно систематизувати інформацію. Наприклад, за видами доходів державного бюджету, за якими утворилась заборгованість (податки та збори, кредити), характером правопорушень, що призвели до виникнення боргу (нецільове використання бюджетних коштів, розкрадання, несплата податків та зборів, неповернення кредитів, розтрата тощо).
За наслідками систематизації та аналізу стану законності, узагальнення матеріалів перевірок спеціалістів, правоохоронних органів та прокуратури з питань додержання бюджетного законодавства, потреб укріплення законності в регіоні, а також іншої інформації про правопорушення в цій сфері правовідносин прокурор вживає заходів представницького характеру.