14. Планування й організація матеріально-технічного забезпечення підприємств.

Матеріально-технічна база торговельного підприємства — це су­купність усіх засобів праці, які беруть участь в обслуговуванні торго­вельно-технологічного процесу, як власних, так і орендованих в інших підприємств. Основу матеріально-технічної бази складають основні фонди підприємства.

Основні виробничі фонди — це засоби праці, які беруть участь у про­цесі виробництва протягом тривалого періоду, при цьому не змінюють своєї натурально-речової форми і поступово частинами переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції, а основні невиробничі фон­ди не беруть безпосередньої участі в процесі виробництва (житлово-ко­мунальне господарство, об'єкти соціально-побутового призначення, бу­динки відпочинку, дошкільні установи тощо).

Виробнича (функціональна, технологічна) структура основних фон­дів — це співвідношення різних груп основних фондів в їх загальній вар­тості. Часто цю структуру розглядають як співвідношення активної і па­сивної частини основних фондів. Прогресивною є така структура основних фондів, де частка активної частини зростає.

Галузева структура основних фондів характеризується співвідно­шенням питомої ваги основних фондів різних галузей до їх загальної вартості.

Вікова структура основних фондів — це співвідношення різних віко­вих груп основних фондів в їх загальній вартості.

Визначення потреби в окремих видах та елементах основних фондів є завданням плану розвитку матеріально-технічної бази торговельно­го підприємства.

Основними розділами цього плану є:> план торгової площі;> план складського господарства та його розвитку;> план технічного оснащення торговельного підприємства.

Планування торгової площі визначається виходячи із необхідності, спеціалізації та розміщення підприємства (у квадратних метрах). Існують наступні методи розробки такого плану:

1. Нормативний метод, який базується на нормативах товарообігу 2. Факторно-аналітичний метод, в основі якого лежить вивчення потреби в торговій площі з врахуванням обсягу товарообігу та якості торговельного обслуговування.

Вибір земельної ділянки для будівництва підприємств продовольчої торгівлі, джерела водопостачання, системи каналізації і спуску стічних вод повинен проводитися за погодженням з установами санітарно-епіде­міологічної служби.

Земельна ділянка для підприємств продовольчої торгівлі не повин­на розташовуватися на заболочених місцях з високим рівнем стояння ґрунтових вод, поблизу від смітників, свинарних, тваринницьких ком­плексів, підприємств по переробці шкіри, кості й інших місць можливо­го забруднення.

Об'ємно-планувальні і конструктивні рішення приміщень підпри­ємств продовольчої торгівлі повинні забезпечувати прогресивні форми роботи підприємств, застосування тари-обладнання, самообслуговуван­ня, комплексної механізації навантажно-розвантажувальних робіт, ав­томатизації виробничих процесів та ін.

На підприємствах продовольчої торгівлі, розташованих у житлових будинках, необхідно передбачати віброшумозахисні заходи, що забезпе­чують належні умови праці працівників підприємств і умови проживан­ня людей.

Усі приміщення повинні розташовуватися з урахуванням потоково­сті, максимального скорочення шляхів, відсутності зустрічних потоків і перехресть сировини і готових харчових продуктів, персоналу і відвіду­вачів. Кожна група приміщень повинна поєднуватися в окремий блок: завантажувальні, складські приміщення, приміщення підготовки харчо­вих продуктів до продажу, адміністративно-побутові, підсобні, торго­вельні та ін.

Окремі групи приміщень повинні мати між собою технологічний зв'язок: завантажувальні, складські приміщення, приміщення підготов­ки харчових продуктів до продажу, торговельні зали.

Продовольчі магазини повинні мати ізольовані і спеціально облад­нані приміщення для підготовки харчових продуктів до продажу: розру-бочна для м'яса, приміщення для підготовки гастрономічних і молочно-жирових продуктів, риби, овочів та ін. Приміщення для збереження і підготовки харчових продуктів до продажу повинні бути максимально наближені до завантажувального і місць реалізації і не повинні бути прохідними.

План складського господарства визначає потребу підприємства у складських приміщеннях. Розрахунок проводиться за нормативами або на основі проведення техніко-економічних розрахунків (виходячи з вста­новлених нормативів товарних запасів, які мають зберігатися на складах підприємства; розрахункових коефіцієнтів складського об'єму, необхід­ного для зберігання одиниці товарних запасів відповідного товарного асортименту; коефіцієнта корисного використання складського об'єму).

План технічного оснащення підприємства передбачає визначення потреби в обладнанні. Суб'єкт господарської діяльності самостійно вирі­шує питання забезпечення торговельних приміщень торговельно-техно­логічним обладнанням (холодильним, піднімально-транспортним, ваго­вимірювальним, реєстратором розрахункових операцій тощо) відповідно до існуючих нормативів.