- •Для студентів спеціальності
- •Денної та заочної форм навчання
- •Для студентів спеціальності
- •Денної та заочної форм навчання
- •К.С. Пієнко – канд. Техн. Наук, доцент
- •Розділ 1. Загальні положення з питань експлуатації систем водопостачання
- •1.1 Сучасний стан систем водопостачання
- •1.2 Задачі експлуатації систем водопостачання
- •Вирішення основних задач експлуатації досягається упровадженням наступних заходів:
- •Зберігання в повній справності споруд, мереж, обладнання і устаткування водопроводу, що забезпечує підтримання їх проектної потужності та найбільший термін використання;
- •1.3 Організація експлуатації систем водопостачання
- •1.4 Нормативна, технічна, експлуатаційна та звітна документація
- •1.5 Організація ремонтних робіт
- •Контрольні запитання до розділу 1
- •Розділ 2. Диспетчерське управління в системах водопостачання
- •2.1 Основні поняття і завдання диспетчерського управління
- •2.2 Організація диспетчерського управління
- •2.3 Автоматизовані системи диспетчерського управління
- •Контрольні запитання до розділу 2
- •Розділ 3. Експлуатація джерел водопостачання і водозабірних споруд
- •3.1 Організація й утримання зон санітарної охорони
- •3.2 Експлуатація поверхневих джерел водопостачання
- •3.3 Експлуатація водозабірних споруд поверхневих джерел
- •3.4 Експлуатація водозабірних споруд підземних джерел
- •Контрольні запитання до розділу 3
- •Розділ 4. Експлуатація зовнішніх систем подачі і розподілу води
- •4.1 Завдання і організація служби експлуатації мережі
- •4.2 Трубопроводи, обладнання і споруди на водопровідній мережі
- •4.3 Нагляд за станом водопровідної мережі, споруд, устаткування і обладнання на ній, технічне утримання мережі, ліквідація забруднень, промерзань
- •4.4 Несправності на мережах та методи їх усунення.
- •Розділ 5. Експлуатація насосних станцій
- •5.1 Організація експлуатації насосних станцій
- •5.2 Ппо і ппр устаткування насосної станції
- •Форма 1 Дефектна відомість Підприємство
- •5.3 Технічна документація
- •5.4 Обов'язки чергового і обслуговуючого персоналу станції
- •5.5 Експлуатація насосних агрегатів
- •5.6 Регулювання роботи насосних станцій (насосних агрегатів)
- •Зміна числа обертів робочого колеса. Залежність між подачею, натиском, потужністю і числом обертів. Подача насоса прямо пропорційна числу обертів робочого колеса і виражається відношенням:
- •Контрольні запитання до розділу 5
- •Розділ 6. Експлуатація станцій очищення води
- •6.1 Основні завдання та організація експлуатації станцій очищення води
- •6.2 Організація лабораторно – виробничого контролю
- •6.3 Технологічний контроль
- •6.4 Експлуатація реагентного господарства
- •6.5 Сітчасті барабанні фільтри
- •6.6 Експлуатація змішувачів
- •6.7 Експлуатація камер пластівцеутворення (реакції)
- •6.8 Експлуатація відстійників і просвітлювачів
- •6.9 Експлуатація фільтрів і контактних прояснювачів
- •Контрольні запитання до розділу 6
- •Розділ 7. Експлуатація споруд для знезараження води
- •7.1 Експлуатація споруд для знезараження води хлором
- •7.2 Озонування води
- •7.3 Експлуатація бактерицидного обладнання
- •Контрольні запитання до розділу 7
- •Розділ 8. Експлуатація регулюючих і запасних ємностей
- •8.1 Види регулюючих і запасних ємностей
- •8.2 Експлуатація резервуарів
- •8.3 Водонапірні башти
- •Контрольні запитання до розділу 8
- •Практичні заняття і самостійна робота студентів Вступ
- •Практичне заняття № 1
- •Практичне заняття №2
- •Практичне заняття №3
- •Практичне заняття №4
- •Питання до модульного контролю Модуль 1.
- •Модуль 2
- •Додаток 1 Основні види та періодичність виконання ремонтних робіт
- •Перелік використаної літератури
- •69006, М.Запоріжжя, пр. Леніна, 226, рвв
2.3 Автоматизовані системи диспетчерського управління
Автоматизовані системи управління в диспетчеризації є вищим етапом розвитку систем диспетчерського управління і призначені забезпечити оптимізацію технологічних процесів водопостачання. Основною метою управління при функціонуванні автоматизованих систем управління технологічними процесами (АСУ ТП) є забезпечення надійного водопостачання з мінімальними експлуатаційними витратами.
Частина експлуатаційних витрат залежить від режиму роботи споруд і включає в себе витрати електроенергії на насосних станціях, витоки і нераціональні витрати води, витрати хімічних реагентів. Відомо, що в міських водопроводах існують значні перевитрати електроенергії (до 10 – 15%), обумовлені надмірними тисками води, нераціональним розподілом навантаження між насосними станціями, роботою насосних агрегатів з низькими значеннями ККД. На очисних станціях нераціональні витрати хімічних реагентів складають 20 – 30%.
При упровадженні АСУ ТП за допомогою ЕОМ, телемеханічної та іншої апаратури здійснюється збирання інформації про тиски в диктуючих точках водопровідної мережі та параметри роботи насосних станцій (подача, тиск, витрати електроенергії, значення рівнів води в резервуарах), контроль витрат реагентів і роботи фільтрів, проводиться аналіз цієї інформації та виконуються розрахунки по визначенню оптимальних умов експлуатації.
АСУ ТП уявляють собою систему, в якій людина – диспетчер за допомогою різноманітних технічних засобів здійснює управління, використовуючи рекомендації по оптимальному проведенню технологічного процесу водопостачання, а ЕОМ виконує первинну обробку інформації, необхідні розрахунки і виконує функції “порадника”.
Диспетчер
Планування обсягів
та режимів водопостачання (1
раз на зміну)
Облік і реєстрація
параметрів (періодично
або
безперервно)
Оперативний контроль (періодично
або
безперервно)
Відпрацювання та
надання управлінських рішень і дій (за
необхідністю)
Об’єкт управління
Рисунок 2.3 - Взаємозв’язок задач функціонування диспетчера
Участь людини (диспетчера) в управлінні викликана складністю систем водопостачання, наявністю ряду неформалізованих чинників, що впливають на прийняття управлінських рішень, відсутністю пристроїв і приладів, необхідних для комплексної автоматизації споруд. Включення людини в контур управління потребує використання спеціальних технічних засобів відображення інформації та введення команд управління – автоматизованих робочих місць диспетчера.
АСУ ТП систем водопостачання є системою інформаційно–радницького типу. Основною характерною рисою АСУ ТП водопостачання, відрізняючої її від системи диспетчерського управління, є використання ЕОМ для розрахунків оптимальних режимів роботи водопровідних споруд.
На рис. 2.4 наведено схему алгоритму функціонування АСУ ТП водопостачання та взаємозв’язок задач.
Функції АСУ ТП:
1. Оперативний контроль об’єкту управління:
а) періодичний контроль технологічних параметрів:
якості вихідної води;
якості води на очисних спорудах;
витрат води на очисних спорудах;
витрат води на власні потреби;
витрат електроенергії НС I підйому;
стану насосних агрегатів НС I підйому;
робота фільтрів;
подача води по водогонам;
подача води по станціям;
тиск на виході станції;
рівень води в резервуарах;
витрати електроенергії станції;
стан насосних агрегатів станції;
тиск у контрольних точках мережі.
б) періодичне вимірювання технологічних параметрів і показників стану обладнання;
в) оперативне відображення показників технологічних параметрів;
г) виявлення, оперативне відображення і сигналізація відхилень технологічних параметрів від встановлених;
д) виявлення, оперативне відображення і сигналізація змін показників стану обладнання.
Рисунок 2.4 – Схема алгоритму функціонування АСУ ТП
2. Облік і реєстрація параметрів:
періодична реєстрація значень технологічних параметрів і стану обладнання;
періодична реєстрація відхилень значень технологічних параметрів;
реєстрація результатів математичних розрахунків і логічних операцій;
облік витрат реагентів;
подача води очисними спорудами;
витрати води на власні потреби;
витрати електроенергії насосними станціями і спорудами;
час роботи обладнання;
подача води по водогонам і по мережі в цілому;
запас води в резервуарах.
3. Розрахунок техніко – економічних показників:
технологічна собівартість води по очисним спорудам;
питомі витрати реагентів;
питомі витрати електроенергії.
В умовах функціонування АСУ ТП управління процесами підйому, очищення, подачі і розподілу води проводиться за принципом “оптимізації прогнозу”. Це означає, що ЕОМ проводить розрахунок прогнозного оптимального режиму роботи споруд на майбутній період (як правило, на 24 год), а потім оперативно контролює тиск в мережі, корегуючи при необхідності розрахунковий режим.
В аварійних ситуаціях, при виході із ладу насосних станцій або розриву труб диспетчер за допомогою ЕОМ вибирає найбільш ефективний варіант дії по локалізації аварії.