Комунальні стоки

Дедалі нагальнішою екологічною проблемою міст України, особливо великих і курортних, стає очищення різних комунальних відходів — побутових і промислових — та їх переробка. Щорічно у водойми України скидається близько 4 млрд. м3 забруднених стоків. Теоретично наявні методи дають можливість очистити стічні води на 95—96 % (хоча й цього недостатньо), але на практиці очищення відбувається в кращому разі на 70—85 %. Очистка стічних вод до санітарних норм у всьому світі (а в нас тим паче) пов'язана зі значними затратами, тому чекати поліпшення стану справ у цій галузі найближчим часом не доводиться. Частково вирішити проблему можна, перейшовши до схеми замкненого водоспоживання на підприємствах. Найбільшу кількість неочищених стічних вод скидають міста Маріуполь (253,8 млн. м3), Дніпропетровськ (188 млн м3), Запоріжжя (65 млн м3), Київ (29 млн м3). Загалом усі великі міста України забруднюють водне середовище, хоча й у порівняно менших масштабах. Причини ті самі — застаріле обладнання, а то й відсутність очисних споруд, аварійні скиди (їх буває понад 250 на рік).

Альтернативны джерпела забруднення

Основою розвитку сучасної цивілізації є енергетика. Від стану енергетики залежать темпи науково-технічного прогресу, інтенсифікація виробництва і життєвий рівень людей. Темпи виробництва у світі сьогодні перевищують темпи росту населення і складають близько 3% щорічно.

Джерела енергії, що використовує людство, розділяються на дві групи: відновлювані і не відновлювані. До першого відносяться енергія Сонця, вітру, гідроенергія рік, різні види океанічної енергії ( морських хвиль, припливів, різниці температур води і т.д.), а також потенційна енергія ( внутрішнє тепло Землі). Не відновлюваними джерелами енергії є корисні копалини, ядерна енергія і термоядерна енергія. Ці дві групи розрізняються за впливом на біосферу. Відновлювані джерела енергії постійно діють у біосфері, і їхнє використання не призводить до зміни теплового балансу Земля — людина, а лише перетворює один вид енергії в інший. Наприклад, енергія Сонця, що спрямована на нагрівання Земної поверхні, перетворюється в електроенергію і лише потім трансформується в тепло. Загальна кількість тепла в біосфері не змінюється. Використання не відновлюваних джерел енергії призводить до додаткового нагрівання навколишнього середовища. Розрахунки вчених свідчать про те, що виробництво хімічної, ядерної і термоядерної енергії в кількості, що дорівнює всього 1 % тієї, котру Земля одержує від Сонця, призведе до збільшення середньої температури біосфери приблизно на 1 °С.

Таке підвищення температури небажане, тому що воно буде мати глобальні катастрофічні наслідки для клімату Землі і розподілу на ній суші і моря, а також рослинного і тваринного світу.

Теплоенергетика і її вплив на навколишнє середовище

Сьогодні близько 30% енергії, що виробляється у світі, використовується у вигляді так званого низькотемпературного тепла (100-150°С) для побутових і промислових потреб.

Виробництво електроенергії на ТЕС супроводжується виділенням великої кількості тепла, тому такі електростанції намагаються будувати біля міст і промислових центрів для їхнього тепло - і електропостачання.

Робота ТЕС заснована на використанні органічного палива (вугілля, нафти, газу, торфу, сланців). У результаті згоряння великої кількості мінерального палива відбуваються зміни навколишнього середовища (повітря, води і землі). Розглянемо головні з них.

1. Забруднення атмосфери газоподібними і пиловими викидами. У результаті роботи електростанцій на органічному паливі, а також згоряння палива в двигунах внутрішнього згоряння в атмосферу викидається вуглекислий газ, концентрація якого виростає приблизно на 0,25% зарік. У зв'язку з цим учені виражають тривогу, тому що збільшення вуглекислого газу може послужити нагріванню атмосфери за рахунок парникового ефекту. Вуглекислий газ є прозорим для сонячних променів, він вільно пропускає їх до поверхні Землі, але затримує теплові (інфрачервоні) промені, що випромінює нагріта Сонцем Земля. Температура атмосфери, таким чином, збільшується, і тим швидше, чим більше в ньому вміст вуглекислого газу.

Ще більш небезпечними є викиди з труб ТЕС в атмосферу окислів сірки й азоту. Взаємодіючи з атмосферною водою, ці гази утворюють сірчану й азотну кислоти. Випадання кислотних дощів вже сьогодні призводить до окислення ґрунтів і прісних водойм, загибелі багатьох видів фауни і флори, зниженню врожайності сільськогосподарських культур, загибелі коштовних хвойних лісів, руйнуванню архітектурних будівель і пам'ятників, і ін. Дуже небезпечними є окиси азоту для людини.