- •Що вивчає релігієзнавство?
- •Релігієзнавство та богослов’я. Релігієзнавстов та атеїзм
- •Філософія релігії. Релігійна філософія.
- •Основні структурні розділи релігієзнавства
- •5 Дайте характеристику структурних елементів релігії.
- •6 Охарактеризуйте основні форми первісних релігій.
- •7 Які елементи первісних релігій стали складовою християнства?
- •8 З якими “побутовими” проявами первісних культів ми стикаємося у повсякденному житті?
- •12. У чому полягають відмінності віровчення хінаяни та махаяни?
- •13 У чому полягає своєрідність ламаїзму порівняно з іншими напрямами буддизму?
- •14 Назвіть соціально-економічні, політичні, релігійні передумови виникнення ісламу.
- •15 Охарактеризуйте стовпи ісламу. Це правила віровчення чи культу?
- •16 Порівняйте основні догмати іудаїзму, християнства та ісламу. Що в них спільного і що відмінного?
- •18 Порівняйте етичне вчення буддизму та ісламу
- •19 Назвіть суспільно–історичні умови й ідейні джерела християнства.
- •9. Які основні ідеї первісного християнства?
- •10. З яких частин складається Біблія? Коли вони написані?
- •11. Назвіть основні християнські догмати та таїнства.
- •24 Які догматичні та обрядові відмінності існують між православ’ям і католицизмом?
- •25 В чому полягають особливості віровчення та культу православ’я?
- •27 .Назвіть причини Реформації.
- •28 В чому полягають особливості віровчення протестантизму?
- •29 Які специфічні риси розвитку людства у XX ст. Стали причиною виникнення неорелігій?
- •32 Назвіть причини утворення угкц.
- •33 Які етапи можна виділити в історії православної церкви в Україні?
- •34 Які неорелігії існують в наш час в Україні?
- •35 На якій ідейній основі будується вчення про свободу совісті?
- •36 Що таке толерантність та які історичні умови її появи?
- •37 Як відрізняються поняття свободи релігії і свободи віросповідання?
Філософія релігії. Релігійна філософія.
Філософія релігії виникла в XVII — XVIII ст . Під терміном "філософія релігії" слід розуміти або мислення, для якого релігія є джерелом і базою побудов, або мислення, яке бере релігію своїм об'єктом. Мислення, яке випливає з релігії, само належить до об'єкта філософії релігії, і тому не повинно називатися цим іменем. Філософія релігії не повинна виходити з якоїсь готової філософської системи. Усяке мислення повинно бути систематичним, нашим думкам пред'являється невблаганна вимога, щоб вони були між собою у злагоді. Внутрішній зв'язок і внутрішня послідовність служать кінцевою ознакою істини у всіх галузях, серед яких галузь філософії релігії повинна також відповідати цьому критерію. Робота філософії релігії виявляється найбільш плідною тоді, коли релігія та її явища не будуть приводитися у відповідність із закінченим філософським світоглядом, а будуть отримувати своє висвітлення від філософського дослідження, що саме і ставив своєю метою пояснити можливий в певній галузі кінцевий результат. Задача полягає у тому, щоб досліджувати співвідношення між релігією та життям духа в цілому. Релігія сама є формою духовного життя, і тому вірну оцінку вона може отримати лише тоді, коли розглядається у зв'язку з іншими видами і формами цього життя. Задача філософії релігії полягає у тому, щоб знайти засоби для пояснення, наскільки релігія за даних умов нашої культури здатна до виконання вказаної ролі.
Релігійна філософія: Релігійною називається філософія, основоположні ідеї якої визначені релігійним світорозумінням. Це насамперед ідея Бога як надприродної особи, яка створила світ і людину, володарює над ними. Ця ідея розробляється і конкретизується в таких вченнях як креаціонізм (лат. сгеаге — творити), тобто вчення про божественне творення, провіденціалізм (лат. providentia — передбачення) — вчення про те, що Бог передбачає і передвизначає перебігусіх подій у світі, в людській історії та в житті кожної окремої людини. Це також есхатологія (грец. eschatos — останній, кінцевий) — вчення про кінцеву долю світу і людини, про кінець світу, який рано чи пізно настане. Характерним для релігії є мислене роздвоєння світу на світ природний (матеріальний) і надприродний (духовний), який є місцеперебуванням Бога й інших "небесних" істот; вчення про безсмертя індивідуальної душі та її загробне існування. Такі, принаймні, головні ідеї найбільш поширених "аврааміч-них" релігій, чиє виникнення пов'язується з ім'ям біблійного праотця єврейського народу Авраама, — іудаїзму, християнства, ісламу. В певній мірі відмінними є ідеї буддизму. В релігійній філософії робиться спроба осмислення названих ідей і вчень у категоріях, властивих цій формі світогляду, розробки і обгрунтування їх логічними, раціональними методами. Ця філософія має багатовікову історію.
Основні структурні розділи релігієзнавства
Релігієзнавство — комплекс наукових академічних (теоретичних, дослідницьких та навчальних) дисциплін, що вивчають суспільно природу релігії — її історію, розвиток та місце в культурі та соціумі, типологію та таке інше.Як галузь гуманітарного знання релігієзнавство виникло в Європі у другій половині 19 століття. Отцями-засновниками релігієзнавства вважаються Фрідріх Макс Мюллер, Корнеліс Пітер Тіле та П'єр Шантепі де ла Соссе. Сучасне релігієзнавство, в залежності від академічної та культурної традиції кожної окремої країни, має наступну дисциплінарну структуру:Класичний поділ:Історія релігії, Феноменологія релігії, Соціологія релігії, Психологія релігії, Філософія релігії. Проте у європейському релігієзнавстві (окрім Великої Британії) філософію релігії не включають у дисциплінарну структуру релігієзнавства. В Україні і Росії більшість дослідник вважають філософії релігії необхідною складовою релігієзнавчого комплексу. Окрім перерахованих вище дисциплін існують і інші релігієзнавчі дисципліни:
Антропологія релігії (Етнологія релігії), Географія релігії, Екологія релігії. В українському релігієзнавстві також виділяють такі дисципліни: Політологія релігії, Етнологія релігії, Правологія релігії, Економікологія релігії, Культурологія релігії, Конфесіологія релігії, Етикологія релігії, Лінгвістичне релігієзнавство. Філософія релігії - сукупність філософських понять, категорій і концепцій, які дають філософське тлумачення релігії. Історія релігії - розділ релігієзнавства, який розглядає плинний у часі релігійний феномен у всьому його різноманітті, відтворює історичні форми різних релігій, нагромаджує і зберігає інформацію про релігії, що існували або існують. Соціологія релігії - розділ релігієзнавства, що вивчає суспільні основи релігії, її місце, функції й роль у суспільній системі, вплив релігії на інші елементи цієї системи й специфіку зворотного впливу на релігію певного суспільства. Психологія релігії - розділ релігієзнавства, що досліджує психологічні закономірності виникнення, розвитку й функціонування релігійного феномена на індивідуальному, груповому й суспільному рівнях; зміст, структуру, спрямованість релігійних вірувань, уявлень, переживань тощо; їх місце і роль у релігійному комплексі та вплив на нерелігійні сфери життя конкретних індивідів, соціальних груп, суспільства загалом. Феноменологія релігії - розділ релігієзнавства, що досліджує розуміння смислу релігійного вираження конкретної людини на основі її інтуїції, особистих відчуття і бачення. Географія релігії - розділ релігієзнавства, що вивчає роль природного фактора у появі й поширенні релігій в різних країнах і регіонах земної кулі, досліджує просторово - часові закономірності взаємодії релігійного феномена із зовнішнім середовищем.