4. Тактичне та оперативне планування

Необхідними умовами правильного вибору цілей та стратегії підприємства є аналіз зовнішнього середовища з метою визначення можливих загроз і аналіз внутрішнього середовища підприємства з метою з’ясування його слабких та сильних сторін. Цілі й загальну стратегію підприємства необхідно об’єднати з іншими організаційними функціями для їх реалізації. Механізмом такого зв’язку є розробка середньо-, короткотермінових та оперативних планів.

Складання середньо- та короткотермінових планів належить до тактичного планування діяльності підприємства. Тактичне планування відрізняється від розробки й практичного здійснення стратегічного плану за сферою впливу, часом дії наслідків, ступенем диференціації показників. Середньотермінові плани розробляються на кілька років (п’ять–сім) для конкретизації завдань довготермінового стратегічного плану. Період, що становить один рік, є найприйнятнішим для розробки тактичних короткотермінових планів (їх ще називають поточними). Середньо- і короткотермінові плани взаємопов’язані, складаються за єдиною методологією й мають однакову структуру. Тактичні плани складаються з таких розділів:

• маркетингова діяльність — плани маркетингу для основних виробів і загальний план для всієї продукції підприємства;

• виробнича діяльність — випуск продукції в натурі й за вартістю, обгрунтування виробничої програми підприємства;

• науково-дослідні, конструкторсько-технологічні та експериментальні роботи — освоєння нових технологій і виробів;

• праця, кадри, соціальний розвиток колективу — персонал, фонд заробітної плати, продуктивність праці, умови праці та побуту;

• капітальні вкладення та капітальне будівництво — інвестиції, будівельно-монтажні роботи, введення в дію нових основних фондів;

• матеріально-технічне забезпечення — потреба в матеріальних ресурсах і джерела її задоволення;

• організація виробництва, праці та управління — удосконалення форм і методів організації, структурна перебудова;

• природоохоронна діяльність — заходи охорони й раціонального використання природних ресурсів;

• зовнішньоекономічна діяльність — показники зовнішньоекономічної діяльності, результати експортно-імпортних операцій;

• витрати, прибуток, рентабельність — собівартість виробів і сукупного обсягу випущеної продукції, прибуток, рентабельність;

• фінансова діяльність — баланс доходів і витрат, відносини з бюджетом та кредитні.

Оперативне планування — це завершальна ланка в системі планування діяльності підприємства, а також засіб виконання всіх попередніх планів. У процесі оперативного планування здійснюють детальну розробку планів підприємства і його підрозділів на короткі проміжки часу (місяць, декаду, добу і зміну). Розробка планів поєднується з питаннями організації їх виконання. Оперативне планування поєднує два напрями роботи: календарне планування і диспетчеризацію (оперативний облік, контроль і регулювання виконання плану).

Групування планів на довго-, середньо- та короткотермінові певною мірою умовне. Вони різняться лише терміном одержання кінцевого результату. Поряд з цим кожний вид планування має характерні відмінності.

Розглядувані плани різняться за такими позиціями:

• точністю встановлення інтервалу планування;

• ступенем інтеграції і диференціації, а також кількістю показників планування;

• ступенем точності розрахунків витрат і результатів виробництва;

• порядком розподілу обов’язків між виконавцями плану.

Процес планування безперервний. Цілі та завдання встановлюють до початку реалізації плану, а потім лише коригують їх, уточнюють і розроблюють оперативні плани.

Приклади трансформування показників планування в різно термінових планах наведені в табл. 7.