Методична розробка
«Предмет та значення логіки»
ВСТУП
Логіка - одна з найдавніших наук. Її багата на події історія розпочалася ще у Стародавній Греції й налічує дві з половиною тисячі років. Говорити про логіку і легко, і водночас складно. Це стосується і її засвоєння, особливо якщо людина стикається з цією наукою вперше. Легко тому, що закони логіки лежать у площині нашого мислення; важко тому, що головний її зміст формулюється особливою, створеною навмисно для власних цілей, штучною мовою.
План лекційного матеріалу:
Поняття та значення логіки.
Чуттєві форми пізнання.
Особливості абстрактного мислення.
Логічні форми мислення.
Поняття закону правильного мислення.
Логіка й мова.
Ключові слова
Логіка, логічна форма, чуттєве пізнання, закон мислення, відчуття, сприйняття, уявлення, штучні мови, мова логіки, формалізація.
1. Поняття та значення логіки
Логіка (від грец. λογική) - це наука про людське мислення. Але на відміну від інших наук, які теж вивчають людське мислення, наприклад, психології та кібернетики, логіка вивчає мислення як засіб пізнання; її предметом є форми і закони, прийоми та принципи мислення, за допомогою яких людина пізнає навколишній світ.
Питання, що пов'язані з пізнанням дійсності, є найважливішими питаннями філософії і її предмета. Саме тому, логіка вивчаючи мислення як засіб пізнання, є філософською наукою.
Логіка - філософська наука про закони і форми правильного мислення, що веде до істинного знання. Вона розглядає структуру мислення, правила і закони здобуття вивідного знання незалежно від конкретного змісту думок, які беруть участь у цьому процесі, а також засоби і методи формалізації знань. Таке визначення найповніше охоплює предмет науки логіки і разом з тим підкреслює необхідність дотримуватися вимог правильного мислення, які випливають з основних законів логіки
Значення логіки полягає в тому, що знання основ цієї науки формує логічну культуру мислення людини, допомагає їй правильно мислити, уникати логічних помилок у своїх міркуваннях, коректно аргументувати власну точку зору, а також успішно користуватись методами спростування.
Існує точка зору, що і без знання логіки міркування людини може бути бездоганним і, отже, вивчення цієї науки навряд чи приносить користь. Дійсно, кожна людина володіє стихійною, інтуїтивною логікою. Без неї вона була б неспроможна міркувати та спілкуватися з іншими людьми. Однак, інтуїція і здоровий глузд ніколи не зможуть замінити логічних знань.
Звернемося до порівняння, запропонованого К. Хаваш. Спортсмен-бігун може бігати без знання техніки бігу, фізіологічних процесів, що відбуваються в його організмі, психологічних чинників успішного подолання дистанції. Але значних результатів у спорті він зможе досягти лише за умови, якщо йому, принаймні, відомі всі ці речі. Так само і з логікою. Знання цієї науки багато в чому зумовлює уміння людини міркувати не стихійно, а свідомо застосовуючи логічні закони та правила і, отже, стимулює інтелектуальний розвиток людини в цілому.
Таким є загальне поняття про логіку. Але щоб розкрити її предмет, необхідно висвітлити, що таке пізнання, що таке форма і закон мислення і в чому полягає значення логіки для пізнавальної діяльності людини.