Тема 2. Основні проблеми та напрями сучасної філософії

Лекція 2: Філософія у ХХ і XXI ст., головні проблеми, основні тенденції та напрямки.

Феноменологія Е. Гуссерля: єдність суб’єкта і об’єкта у феномені, інтенціональність свідомості, феноменологічна редукція, продуктивна роль уяви в конструюванні ейдосів. Фундаментальна онтологія М. Хайдеггера.

Неомарксизм як спроба осмислення специфіки людського буття, його унікальності, смислу людського життя, смислу історії, свободи і перспектив розвитку людини і людства.

Філософська герменевтика. Вчування В. Дільтея. М. Хайдеггер про розуміння як мовну інтерпретацію. Герменевтика Г.Х. Гадамера. Поняття герменевтичного кола.

Екзистенціально-гуманістична тенденція. Класичний психоаналіз та неофрейдизм. Екзистенціалізм. Буття людини в світі. Проблема існування людини. Основні ідеї філософії Ж.-П. Сартра, К. Ясперса, А. Камю.

Логічний позитивізм, аналітична філософія, постпозитивізм. Логічні відкриття Г. Фреге і Б. Рассела. Логіко-філософський трактат Л. Вітгенштейна. Проблема демаркації науки від “метафізики”. Принцип верифікації. Критичний раціоналізм К. Поппера: принцип фальсифікації наукового знання.

Структуралізм, постстуктуралізм, постмодернізм.

Тема 3. Онтологія: основні категорії онтології

Лекція 3: Онтологія як філософське вчення про буття. Філософський сенс категорії буття. Типи онтології: реалізм, матеріалізм, ідеалізм, монізм, дуалізм, плюралізм. Буття і небуття. Буття і суще. Буття і субстанція. Буття і реальність. Онтологія і діалектика. Основні типи діалектики. Філософська категоризація світу. Категорії як роди буття і ступені пізнання. Основні онтологічні категорії: єдине і багатоманітне, ціле і частина, зміст і форма, одиничне і загальне, можливість, необхідність, дійсність, кількість, якість, міра.

Ідеальне і матеріальне як філософські категорії. Матерія і рух: Просторово-часові характеристики.

ОНТОЛОГІЯ: СВІДОМІСТЬ ЯК ФІЛОСОФСЬКА ПРОБЛЕМА

Лекція 4: Проблема онтологічного статусу свідомості. Походження свідомості. Суспільна природа свідомості. Свідомість, мова, трудова діяльність, спілкування. Свідомість в структурі людської життєдіяльності. Перцепція та апперцепція. Рефлексія, розум, розсудковість, воля, мислення, чуття. Інтуїція, уява, творчість. Мислення і мова. Структура свідомості. Психіка і свідомість. Свідоме, підсвідоме, несвідоме. Самосвідомість як вищий рівень свідомості. Мислення, емоції і почуття, воля. Основні функції свідомості: інформативна, пізнавальна, творча, оціночна, цілепокладання, смислотворча, організаційно-вольова, регулятивна, самовиховання.

Змістовий модуль іі

Тема 4. Гносеологія, епістемологія і методологія науки

Лекція 5: Пізнання як вимір людського буття та спосіб самоствердження людини. Теорія пізнання в системі філософського знання. Вихідні принципи теорії пізнання. Суб’єкт та об’єкт пізнання, їх взаємозв’язок.

Чуттєве і раціональне, емпіричне і теоретичне, абстрактне і конкретне в пізнанні. Раціональне та ірраціональне. Знання, мудрість та віра. Проблема істини та її критеріїв. Сучасні концепції істини: кореспондентська, когерентна, прагматична. Відносність істини. Істина як процес. Істина і правда.

Природа науки. Наука як діяльність людини з вироблення, систематизації і перевірки знань. Співвідношення наукового і буденного пізнання. Критика сцієнтизму і антираціоналізму.

Поняття методу та методології. Філософська, загальнонаукова та спеціально наукова методологія.

Емпіричний рівень наукового пізнання. Відмінності емпіричних і теоретичних термінів. Спостереження і експеримент. Виміри. Роль приборів. Модельне експериментування. Теоретичний рівень дослідження. Теорія як система принципів, законів, понять. Поняття як форма фіксації спільного. Природа наукових ідеалізацій. Становлення наукової теорії і ріст наукового знання.

Етапи наукового дослідження: проблема, факт, гіпотеза, концепція, теорія, ідея. Аналіз, синтез, класифікація, дедукція, узагальнення, ідеалізація. Формалізація і математизація знань. Співвідношення нових і старих теорій. Теоретичні методи: аксіоматичний, конструктивістський, гіпотетико-дедуктивний, прагматичний. Специфіка методології гуманітарного пізнання.

Динаміка наукового знання: класична наука – некласична наука – постнекласична наука. Зміна наукових парадигм. Революції в науці.

Ідеали науки. Гуманізація науки. Етика і наука.