55.Регулювальна арматура.

Регулювальна арматура передбачена для регулювання та підтримання тиску в мережі

до цієї арматури відносяться вентелі ,регулятори тиску та ін.

56. С-ми внутрішньї водовідвідної мережі

-побутова

-виробнича

-дощова

57. ф-ції побутової с-ми внутр. водовідвідної мережі.

Побутова с ма водовідведення передбачається для транспортування води після миття посуду ,продуктів,прання, білизни, санітарно-гігієнічних процидур, атакож фекальних стоків.

58.Промислова с-ма водовід. Мереж

Промислова(виробнича) с-ма видаляє за меіяжі будинку промислові стічні води , що утворюються внаслідок технологічного процесу та містять відходи виробництва.

59.ф-ція дощової с-ми внутр. Водовадвідної мережі.

Дощова с-ма водовідведення ( внутр.водостоки) відводить дощові і талі води.

60. Які труби використов. Для монтажу внутр.Водовідвід.Мережі?

Використовують чавунні, пластмасові, азбестоцементні, безнапірні труби.

61.,62. Для наблюдения, в случае необходимости, за движением сточных вод от технологической аппа­ратуры на трубопроводах, отводящих сточные воды или отработавшую охлажденную воду, следует пре­дусматривать разрыв струи или устанавливать смот­ровые фонари.

На сетях внутренней бытовой и производственной канализации следует предусматривать установку ревизий или прочисток.

Прочистка стояків внутрішньої побутової та виробничої мереж водовідведення відбувається за допомогою ревізій або прочисток, які встановлюють, згідно з [1, п.17.23]:

– на стояках при відсутності на них відступів – на нижньому та верхньому поверхах, а за наявності відступів – також і на вищерозташованих над відступами поверхах;

– у житлових будівлях висотою 5 поверхів і більше – не рідше, ніж через три поверхи;

– на початку ділянок (за рухом стічних вод) відвідних труб при кількості приєднувальних приладів 3 і більше, під якими нема пристроїв для прочистки;

– на поворотах мережі – при зміні напрямку руху стічних вод, якщо ділянки трубопроводів не можуть бути прочищеними через інші ділянки.

61

62

63

64

65

66

67 вверху

68.З яких елементів склад зовнішня водовідвідна мережа міста?

69.Що наз системою водовідведення міста?

Промислове підприємство закреслити!

70. Від яких чинників залежить схема водовідвідної мережі міста?

71.Перелічіть існуючі схеми зовн. водовідвідної мережі міста.

72 Перпендикулярна схема (рис. 9.5, а) - коли колектори окремих басейнів або вуличні мережі прокладаються перпендикулярно до напрямку руху води у водоймище. Така схема використовується, головним чином, для відведення атмосферних та незабруднених виробничих вод, які не вимагають очищення.

73 Пересічена схема (рис. 9.5, б) - коли колектори басейнів водовідведення охоплюються головним колектором, прокладена паралельно до річки. Цю схему можна застосувати у місцевостях з різним похилом до водоймища, коли необхідно очищати всі стічні води.

74 Паралельна схема (рис. 9.5, в) - коли внаслідок великих нахилів місцевості в напрямку до водоймища колектори прокладаються паралельно один до одного під деяким кутом до річки. Ці колектори також перетинаються головним колекто­ром, який відводить стічні води за межі населеного пункту на очисні споруди.

75 Зонна, або поясна, схема (рис. 9.5, г) - водовідвідна мережа розбивається на дві зони: з верхньої стічні води відводяться самопливом, а з нижньої вони перекачуються насосами насосної станції. Кожна з зон має схему, аналогічно одній з перелічених. Зонна схема використовується при невеликому або нерівномірному падінні рельєфу місцевості до водоймиша.

76. Викресліть радіальну схему зовнішньої водовідвідної мережі міста.В яких випадках її використовуют

77. Особливості руху стічних вод у зовнішній водовідвідній мережі міста.

78-нема. Сформулювати задачу гідравлічного розрахунку зовнішньої водовідвідної мережі міста.

79.-нема Формула для визначення розрахункової витрати стічних вод.

Пит. 100-101…нз

80.Коефіцієнт добової нерівномірності визначається за формулою:

K1 = Qmax доб / Qmid доб. ,

де Qmax , Qmid – максимальна та середньодобова витрата за рік.

81.

Коефіцієнт погодинної нерівномірності приймається для оцінки коливань припливу тільки побутових стічних вод від міст. Залежно від місцевих умов він дорівнює 1,1…1,3. Коефіцієнт погодинної нерівномірності визначається за формулою:

K2 = qmax (m) / qmid (m),

де qmax (m), qmid (m) – максимальна та середня годинна витрата за добу з максимальним водовідведенням. На основі багато чисельних спостережень встановлено, що коефіцієнт погодинної нерівномірності припливу побутових стічних вод однаковий для різних галузей промисловості й приймається відповідно для гарячих цехів 2,5, а для холодних – 3. Коефіцієнт погодинного припливу виробничих стічних вод залежить від галузі промисловості, від виду виготовлюваної продукції та особливостей технологічного процесу. Значення його лежить у широких межах, при проектуванні коефіцієнт k2 приймають за рекомендаціями технологів.

82.

Загальний максимальний коефіцієнт нерівномірності визначається:

Kдеп. max = k1 k2.

Цей коефіцієнт широко використовується на практиці визначення розрахункових витрат побутових вод від міст.

83.

Розрахункова витрата – це найбільш можлива витрата, яка може надходити на очисні споруди. Звичайно, для розрахунків водовідвідних споруд потрібні середні і максимальні добові, погодинні та секундні витрати. Добова, змінна та погодинна витрати визначаються відповідно у м3/добу, м3/зм і м3/год, а секундна – у л/с. Розрахункові витрати побутових вод від міста або частини його знаходяться за такими формулами:

Qmid = Nqn / 1000;

Qmax = (Nqn / 1000) k1;

qmid = Qmid / 24;

qmax (m) = (Qmid / 24) * kgen max;

qmid s = Nqn / 24 * 3600;

qmax s = qmid s kgen max ,

де N – кількість населення;

qn – питоме водовідведення побутових вод;

qmid s – середня секундна витрата;

qmax s - максимальна секундна витрата.

84-нема