1. Провокація (з метою загострення процесу);

2. Проба Томпсона;*

3. Бужування уретри;

4. Проба Бальцера;

5. Дослідження виділень в темному полі зору мікроскопу.

30. Які види провокацій застосовують у разі установлення виліковності гонореї?

1. Аліментарна;*

2. Імунобіологічна;*

3. Хімічна;*

4. Механічна;*

5. Алергологічна.

31. Для підтвердження діагнозу «Свіжа гонорея» та «Гострий передній уретрит» слід провести дослідження:

1. Світлову мікроскопію з забарвленням метиленовим синім;

2. Світлову мікроскопію з забарвленням по Граму;*

3. Провокацію (з метою загострення процесу);

4. Пробу Томпсона;*

5. Уретроскопію.

32. Які лабораторні методи дослідження необхідно провести для підтвердження діагнозу свіжий гострий передній гонорейний уретрит?

1. Дослідження виділень з уретри на збудників уретритів;*

2. Дослідження соку передміхурової залози;

3. Уретроскопію;

4. Рентген дослідження сечовивідної системи;

5. Всі вище перераховані дослідження.

33. Які препарати найбільше показані для лікування свіжого гонорейного уретриту?

1. Метронідазол;

2. Пеніцилін;*

3. Гонококова вакцина;

4. Тетрациклін;*

5. Пірогенал.

34. При гострій і підгострій формах неускладненої гонореї показана терапія:

1. Гоновакциною;

2. Місцевим лікуванням;

3. Антибіотиками;*

4. Трихополом

5. Пірогеналом.

35. Комплексна терапія хронічної гонорейної інфекції включає:

1. Імунотерапію;

2. Етіологічне лікування;

3. Симптоматичне лікування;

4. Місцеве лікування;

5. Все перераховане.*

36. Хворий Д., 25 років, скаржиться на виділення з сечівника вранці, ріжучий біль під час сечовипускання. При об'єктивному дослідженні – є виділення з уретри серозно-гнійного характеру. При двосклянковій пробі - перша порція сечі каламутна, містить багато гнійних ниток і пластівців. Хворіє другий день, своє захворювання пов'язує з випадковим статевим контактом з незнайомою жінкою тиждень тому. Про яке захворювання треба думати?

1. Свіжий гострий передній гонорейний уретрит;*

2. Свіжий гострий тотальний гонорейний уретрит;

3. Торпідний гонорейний уретрит;

4. Хронічний гонорейний уретрит;

5. Простатит.

37. Основними клінічними симптомами орофарингіальної гонореї є:

1. Гіперемія слизових оболонок;*

2. Ураження слизової мигдаликів у вигляді виразок;

3. Набряк слизової оболонки;*

4. Гнійні нальоти на мигдаликах;

5. Регіонарний аденіт.*

38. Для встановлення виліковності гонореї у чоловіків застосовуються наступні методи механічної провокації:

1. Масаж уретри на бужі;

2. Уретроскопія:

3. Масаж уретри;

4. Масаж уретри на тубусі уретроскопа;

5. Усе перераховане.*

39. Інструментальне дослідження уретри в чоловіків при гострому запаленні включає:

1. Дослідження прямим бужем;

2. Пальпацію на прямому бужі;

3. Уретроскопію;

4. Пальпацію на тубусі уретроскопа;

5. Нічого з перерахованого.*

40. При уретритах, викликаних грам-позитивними диплококами доцільне застосування перерахованих груп антибіотиків, крім:

1. Аміногликозидів;

2. Цефалоспоринів;

3. Лінкоміцину;

4. Полімиксину;

5. Протигрибкових препаратів.*

41. Клінічними симптомами гонореї очей є все перераховане, крім:

1. Набряку вік;

2. Екзофтальму;*

3. Світлобоязні, гноєвиділення;

4. Гіперемії кон’юнктиви;

5. Виразки, що розпадаються, у роговій оболонці.

42. Діагноз сечостатевого трихомініазу повинен бути підтверджений всіма перерахованими лабораторними методами, крім:

1. Фарбування мазків по Романовскому - Гімза;*

2. Фарбування мазків по Граму;

3. Фарбування мазків метиленовим синім;

4. Культурального дослідження;

5. Мікроскопії нативного препарату.

43. З метою профілактики гонобленореї немовлям закопують на слизову очей:

1. 30% розчин сульфацилу натрію після народження;

2. 30% розчин через 2 г. посля народження;

3. 2% розчин резорцину негайно після народження;

4. 2% розчин резорцину негайно й через 3 г. посля народження;

5. 30% розчин сульфацилу натрію після народження відразу, через 2 г.*

44. При лікуванні гонорейно-хламідійної-кандидозної інфекції застосовуються всі препарати, крім

1. Антибактеріальних препаратів;

2. Протигрибкових препаратів;

3. Препаратів групи фторхінолонів;

4. Протипротозойних препаратів;*

5. Імунокоректорів.