1. Метод серійної вибірки;

2. метод гніздової вибірки;

3. крокової (механічної) вибірки.

72. Метод якої вибірки зумовлює відбір як одиниці досліджен­ня не окремих людей, а груп чи колективів з наступним суцільним їх опитуванням. Як відібрані для дослідження можуть висту­пати групи студентів, виробничі колективи, інші угруповання, які з точки зору соціологічного вивчення, представляють собою цілісний об'єкт:

1. Гніздової вибірки;

2. серійної вибірки;

3. крокової (механічної) вибірки.

73. Який метод вибірки застосовують при поштовому опитуванні читачів журналу та газет, коли не можна заздалегідь пе­редбачити структуру масиву (сукупності) респондентів. Ось чому ви­сновки дослідження, як правило, поширюються лише на опитувану сукупність:

1. стихійної вибірки;

2. гніздової вибірки;

3. серійної вибірки;

74. При якій вибірці респонденти відбираються інтерв'юерами ціле­спрямовано, з дотриманням параметрів квот. Всі дані про ту чи іншу ознаку виступають в якості квоти, а їх окреме числове значення - як параметри квоти:

1. серійній;

2. стихійній;

3. Квотній.

75. Чисельність або об­сяг вибірки залежить, насамперед, від:

1. Рівня однорідності досліджуваних, ступеня ретельності аналізу та планованого рівня надійності висновків;

2. ступеня ретельності аналізу;

3. планованого рівня надійності висновків.

76. Основні елементи в робочому плані соціологічного дослідження подаються залежно від основних блоків дій та про­цедур соціологічного дослідження, найпершим є:

1. Пілотажне (пробне) дослідження, апробація (проба) методики збору знань, внесення корективів до програми та інструмента­рію збору первинної інформації;

2. польове дослідження (безпосереднє проведення організаційних та методологічних робіт по збору первинної соціологічної ін­формації);

3. підготовка даних для обробки (сукупність операцій з підготов­ки первинної інформації для її обробки).

77. Основні елементи в робочому плані соціологічного дослідження подаються залежно від основних блоків дій та про­цедур соціологічного дослідження, останнім є:

1. обробка даних;

2. аналіз та інтерпретація даних;

3. виведення результатів та рекомендацій, обговорення поперед­ніх та остаточних звітів, подання рекомендацій.

78. Основні елементи в робочому плані соціологічного дослідження подаються залежно від основних блоків дій та про­цедур соціологічного дослідження, після обробки даних проводять:

1. пілотажне (пробне) дослідження, апробація (проба) методики збору знань, внесення корективів;

2. аналіз та інтерпретацію даних;

3. виведення результатів та рекомендацій, обговорення поперед­ніх та остаточних звітів, подання рекомендацій.

79. Якісно-кількісна процеду­ра виміру соціальних показників, отримання моделі властивостей соціаль­ного об'єкта, або квантифікація поняття – це:

1. планування;

2. шкалювання;

3. моделювання.

80. За допомогою яких шкал визначаються переважно об'єктивні ознаки, властивості респондентів (опитуваних): стать, рід занять, освіту, національність тощо. Завдяки номінальним шкалам, як правило не «вимірюють» ту чи іншу ознаку чисельно (ступінь, насиченість), а «визначають» її як альтерна­тиву, варіант:

1. номінальної;

2. рангової (порядкової);

3. інтервальної (метричної).

81. Приклад якої шкали, є та яка визначає національність (українець, росіянин, білорус, єврей, інша):

1. номінальної;

2. рангової (порядкової);

3. інтервальної (метричної).

82. Які шкали застосовують саме для «вимірювання» більшості властивостей і ознак соціальних явищ, як правило, через ставлення респондентів (до чого-небудь, до когось):

1. номінальні;

2. рангові (порядкові);

3. інтервальні (метричні).

83. Прикладом якої шкали є «З даним викладачем у Вас: постійно існує повне взаєморозуміння; не повною мірою існує взаєморозуміння; взаєморозуміння повністю відсутнє:

1. номінальної;

2. рангової (порядкової);

3. інтервальної (метричної).

84. Які шкали застосовуються для виміру тих ознак та властивостей, значення яких можна виразити чисельно (вік, дохід, стаж тощо):

1. номінальні;

2. рангові (порядкові);

3. інтервальні (метричні).

85. Прикладом якої шкали є «Ваш стаж роботи на даному підприємстві: 1. Менше 1 року; 2. Від 1 до 2 років; 3. Від 2 до 5 років; 4. Понад 5 років:

1. номінальної;

2. рангової (порядкової);

3. інтервальної (метричної).

86. Одними з таких основних вимог щодо конструювання шкал є:

Яка вимога щодо конструювання шкали виражається в тому, що застосована шкала по­винна вимірювати саме ті властивості чи якості досліджуваного об'єкта, які дослідник намагається виміряти:

1. валідність;

2. повнота;

3. чутливість.

87. Яка вимога щодо конструювання шкали вимагає включення всіх наяв­них варіантів значень того чи іншого індикатору:

1. валідність;

2. повнота;

3. чутливість.

88. Яка вимога щодо конструювання шкали передбачає здатність виявляти характеристику ін­дикатора зі ступенем диференціації:

1. валідність;

2. повнота;

3. чутливість.

89. Яка позиція шкал, які використовуються для оцінок, є правильною:

1. позиція із нейтраль­ним значенням іде після з позитивними значеннями;

2. число позицій з позитивними та негативними значеннями однакове, а між ними розміщується позиція із нейтраль­ним значенням;

3. позиція із нейтраль­ним значенням іде після з негативними значеннями.

90. Попередня підготовка інформації до кодування та обробки з виправленням помилок та неточностей при заповненні первинних даних:

1. редагування даних;

2. кодування;

3. побудова перемінних.

91. Перетворення даних на числову форму для засвоєн­ня в комп'ютерній техніці називається:

1. редагування даних;

2. кодування;

3. побудова перемінних.

92. Висновки соціологічного дослідження оформляються у вигляді зві­тів. У структурі звітів першим пунктом є:

1. коротке обґрунтування цілі досліджуваної проблеми, характе­ристика дослідження (вибірка, репрезентативність даних, методи збору інформації);

2. характеристика об'єкта дослідження;

3. пошук відповідей на сформульовані в дослідженні проблеми.

93. Висновки соціологічного дослідження оформляються у вигляді зві­тів. У структурі звітів останнім пунктом є:

1. характеристика об'єкта дослідження;

2. пошук відповідей на сформульовані в дослідженні проблеми;

3. основні висновки щодо всього дослідження та пропонуються практичні рекомендації щодо вирішення існуючих проблем.

94. Висновки соціологічного дослідження оформляються у вигляді зві­тів. У структурі звітів після характеристики об'єкта дослідження є:

1. коротке обґрунтування цілі досліджуваної проблеми, характе­ристика дослідження (вибірка, репрезентативність даних, методи збору інформації);

2. пошук відповідей на сформульовані в дослідженні проблеми;

3. основні висновки щодо всього дослідження та пропонуються практичні рекомендації щодо вирішення існуючих проблем.

95. Анкети слід побудувати у певній послідовності. В кінці має бути:

1. основна частина анкети;

2. блок запитань демографічного характеру;

3. подяка.

96. Анкети слід побудувати у певній послідовності. Блок запитань демографічного характеру має бути:

1. до основної частини;

2. після основної частини;

3. до вступної частини.

97. У якій частині анкети вказується, хто і для чого проводить опи­тування, як будуть використовуватись дані, гарантії конфіденційнос­ті, подається інструкція щодо заповнення анкети;

1. вступна частина;

2. основна частина;

3. подяка.

98. В якій частині анкети розміщуються найбільш складні питан­ня, що потребують аналізу, роздумів та активізації пам'яті:

1. середині;

2. початку;

3. кінці.

99. Як називаються запитання, на які в анкеті наводяться варіанти відповідей. Прочитавши їх, опитуваний тільки позначає той варіант відповіді, який збігається з його думкою:

1. закритими;

2. альтернативними;

3. відкритими.

100. Які питання в анкеті не нав'язують респон­дентові варіант відповіді, а дають можливість висловити власну дум­ку в усій повноті:

1. закриті;

2. альтернативні;

3. відкриті.

101. Як називається співбесіда, яка проводиться за певним визначеним планом, обумовлює прямий кон­такт інтерв'юера (той, хто опитує) з респондентом (кого опитують), причому запис відповідей проводиться письмово або, з дозволу рес­пондента, на диктофон:

1. інтерв'ю;

2. анкетування;

3. фокус-група.

102. При використанні якого виду інтерв’ю інтерв'юер зобов'язаний чітко дотримуватися формулю­вань питань та їх послідовності:

1. формалізоване (стандартизоване);

2. фокусоване;

3. вільне.

103. Вид інтерв'ю — довготривала співбесіда інтерв'юера із рес­пондентом без суворої деталізації питань, але проводиться за загаль­ною програмою:

1. формалізоване (стандартизоване);

2. фокусоване;

3. вільне.

104. Структура (основні фази) проведення інтерв'ю. Після встановлення першого контакту проводиться:

1. подяка співбесідникові;

2. закріплення контакту і перші запитання за планом інтерв'ю;

3. перехід до основних запитань.

105. Основним серед усіх критеріїв відбору експертів є:

1. компетентність;

2. рід занять;

3. стаж діяльності.

106. Як називається метод опитування експертів, вироблення гру­пового рішення в процесі якого проводиться так: формулюється узагальнено проблема, при цьому підкреслюється її ядро; формуються дві групи учасників, з яких одна генерує ідеї, а ін­ша відбирає цінні і потрібні; формується група спостерігачів-секретарів; починається «атака» із оголошення проблеми, яку необхідно вирішити; всі ідеї фіксуються таким чином, що вони мають бути в полі зо­ру всіх учасників; ведучий підтримує всі висловлені ідеї, стимулюючи азарт розу­мового змагання; група оцінки відбирає найбільш цікаві (перспективні) ідеї і на певному етапі формує нове, більш вузьке завдання, яке ближче до мети (цикл може повторюватися кілька разів):