3.3.3.4. Екстенсивне й інтенсивне використання устаткування

Показником ступеня використання устаткування за часом та кіль­кістю є коефіцієнт екстенсивності:

(3.57)

Екстенсивний шлях використання устаткування – це збільшення кіль­кості устаткування, відпрацьованого часу, коефіцієнта змінності робо­ти устат­кування.

Для характеристики ступеня екстенсивності завантаження устатку­ван­ня вивчається баланс часу його роботи. Він включає:

календарний фонд часу – максимально можливий час роботи устат­кування (кількість календарних днів у звітному періоді збільшується на 24 год. і на кількість одиниць встановленого устаткування);

режимний фонд часу – збільшується кількість одиниць встанов­ле­но­го устаткування на кількість робочих днів звітного періоду і на кількість го­дин щоденної роботи з урахуванням коефіцієнта змінності;

плановий фонд – час роботи устаткування за планом відрізняється від режимного часом перебування устаткування в плановому ремонті і на модернізації;

фактичний фонд відпрацьованого часу.

Порівняння фактичного і планового календарних фондів часу дозво­ляє встановити ступінь виконання плану по введенню устаткування в екс­плу­атацію, по кількості і термінам календарного і режимного – можли­во­сті кращого використання устаткування за рахунок підвищення коефіцієнта змін­ності, а режимного і планового – резерви часу за рахунок скорочення витрат часу на ремонт.

Для характеристики використання часу роботи устаткування засто­со­вуються наступні коефіцієнти:

календарного фонду часу Кк.ф.= Тф/Тк;

режимного фонду часу Кр.ф. = Тф/Тр;

планового фонду часу Кп.ф. = Тф/Тп;

питома вага простоїв у календарному фонді Удпр = ПР/Тк, де Тф, Тп, Тр, Тк – відповідно фактичний, плановий, режимний і календарний фонди робочого часу устаткування; ПР – простої устаткування.

Аналіз простоїв устаткування включає вивчення цілоденних і внутрішньо­змінних втрат часу роботи устаткування. Простої устаткування залежать від ряду причин: планові ремонти устаткування, аварії, нестача матері­алів, нестача робочої сили. Усе це негативно позначається на випуску про­дукції.

Для визначення впливу простоїв устаткування на виконання вироб­ничої програми необхідно плановий випуск за 1 верстато-годину помно­жи­ти на величину втрат робочого часу.

Інтенсивне використання устаткування характеризується показником випуску продукції на 1 верстато-годину, тобто його продуктивністю:

(3.58)

Методику аналізу показників екстенсивного й інтенсивного викори­стання устаткування розглянемо на прикладі, зазначеному в табл. 3.52.

Таблиця 3.52

Аналіз використання устаткування

Показники	План	Звіт	Відхилення від плану
Випуск продукції, тис. грн.	3 300	3 500	+200
Кількість верстатів, шт.	50	54	+4
Загальна кількість від­пра­цьо­ваних верстато-го­дин, верст.-год.	55	49,2	– 5,8
Кількість годин, відпра­цьо­ва­них одним верстатом, год.			–188,89
Середній виробіток на 1 верст.-год.			+11,14

Коефіцієнт екстенсивності використання устаткування показує втра­ти часу роботи устаткування на 17,17% планової кількості верстато-годин (188,8 : 1100  100), що означає це резерв у випуску продукції.

Коефіцієнт інтенсивності використання устаткування характеризує ус­пішність роботи підприємства. Виробіток на 1 верстато-годину збіль­шився на 18,57% (11,14 : 60,0  100), за рахунок чого випуск продукції зріс на 6,06% (200 : 3300  100).

Узагальнюючий показник, що характеризує ступінь використання устат­кування за часом і потужністю, називається інтегральним коефі­ці­єнтом ((0,414  1,186) = 0,491).

Коефіцієнт екстенсивності: (3.59)

Коефіцієнт інтенсивності: (3.60)

Вплив зміни часу роботи устаткування (а) і його продуктивності (б) на випуск продукції визначається методом ланцюгової підстановки:

а) – 5,8  60,0 = – 348 (за рахунок часу роботи);

б) 49,2  11,14 = 548 (за рахунок зростання продуктивності устат­кування).

Знаючи наявність верстатів та їх фактичну продуктивність, можна виз­начити вплив цих факторів на випуск продукції (табл. 3.53).

Таблиця 3.53