In id, якщо вона не отримала продовження на телевізшно-

му скрипі у иигляді того чи шшого варіанта свого висвгглення. Типовою реакщею всіх тих, хто проводять форуми чи з'шди, е шдрахунок камер, скшьки i'x в залі. Кожна полггична фігура млмагаеться привернути до себе увагу, осшльки публічність иоступово стае нормою нашего життя. Публічність на сьогодні ;)иаходить свое найголовтше вираження в телебаченні.

Якщо ми подивимося на поди її вересня i теля, то теж пооачимо суттеву і'хню залежтсть від телебачення. Теле-нї:пйний імідж США було атаковано, у відповідь його почали [жтувати нескшченною кількістю телевізшних ударів. Теле-Пшпти на наших екранах атакували телелітаки. Пойм шшли бомбардування. Потім запис виступу Бен Ладена, який навіть намагалися не випустити на екрани "шд соусом", що в ньому можуть бути закодовані настанови для терористичних труп в Америщ. Потім знову телевізшний запис, як доказ причетності Бен Ладена, хоча це скептично сприймаеться арабською ауди-торіею, яка вважае, що виступ не тшьки поганоперекладений, бо він розмовляе саудівським діалектом, а и те, що араби зав-жди так говорять, що важко розрізнити іхні дп від ixhіx по-чуттів. Але це не мае значения, осшльки знову ж з екрану саме це оголошено головним доказом причетності Бен Ладена. Зага-лом поди її вересня демонструють, що телебачення е актив-

34

35

Роздш ї

їнформацїйна політика: проблемыі питания

ним творцем, а не тільки фшсатором подш, що відбуваються. Колись це отримало назву ефекту CNN, коли демонстрация яко-гось факту ставала тиском на вшськових та політиків, що пе­реводило прийняття рішення в шшу площину. Телевізійна ре-альтсть впливала на справжню реальшсть, а не навпаки.

Взагалі тут можна побачити продовження ідеї' про те, якою вшськові бачать майбутню вшну як вшну знань. Оскільки знания дають можливістъ приймати рішення, неправильні знания дадуть неправильні рішення. Супротивник буде завж-ди приймати невірні рішення, якщо вш буде базуватися не на тих знаниях. Один із підрозділів цього напрямку зветься "управ-лшням сприйняттям": ми не змшюемо об'екти, осшльки в бага-тьох випадках це неможливо, а змшюемо сприйняття i'x. Теле-бачення теж весь час змшюе наше сприйняття фігур i подш.

Ми бачимо, що телевізшний варіант реальності важить не менше, а подекуди навіть білыпе, ніж справжня реальшсть. Це пов'язано зі змшою сусшльства, в яке вступило людство. У цьому новому демократичному сустльстві шшу роль відіграе не тільки шформацшна складова, а и окрема людина. Влада мае знаходити шдтримку cboim діям у сустльстві, вона не може все вирішувати одноосібно. Тому реалізуеться апелящя до ма-совоі свідомості. У випадку вшськових дій, як ми бачили, весь час треба легітимізувати застосування сили. Без цього сучасне сустльство відмовляеться жити. Отже, перший висновок, який ми б хотши шдкреслити, полягае в тому, що телебачення ство-рюе поди'. У нормальнш ситуащі на це можна дивитися спо-кійно, але в кризовш все змінюеться. Бо відбуваеться страшне прискорення породження подій, реагування на них. Окрїм подій її вересня можна згадати неадекватшсть реагування на поди з украшською ракетою, яка збила росшський літак. Зно-ву всі помилки нашого реагування виявилися на видноть

Друге, світ прийшов до розуміння того, що сьогодш набага-то бшьше стали важити нематеріальнї об'екти. Це релігшна або політична їдентифїкацїя. Це сустльна міфологія, яку по­декуди називають нащональною їдеею. Тобто світ навчився добре працювати з матеріальними об'ектами, з тоннами або шлометрами, але він, i особливо це стосуеться бюрократичних установ держави, не вміе працювати з об'ектами більш tohkoi

36

природи. А релігійна щентифшащя робила ці теракти, а на-тцональна їдентичнїсть робила незалежність. Полїтична їден-тифікація працюе на виборах. Все це тонкі з погляду мате-ріального світу структури.

Але ніхто не звертае уваги, що саме телебачення здатне матеріалізувати саме щ нематеріальні об'екти. Американська міфологія практично створена кінематографом. Це постшна фіксація i підтримка потрібного варіанта картини світу, що в рснультаті дае позитивні настанови. Наша картина свггу мае ноки що руйшнш (нмюни. Нона дестабілізуе сощальш зв'язки, поил aimтонхуг coniiuii.iii їсласи, вона не розв'язуе, а розпочи-luii мот i пени конфлїкти.

'l':nniM чином, н нас немае адекватних "машин" для ство-рсинн iih.icikh мї(|юлогп. Це мильні опери, бестселери, але це • .•к i иопини. Доти, поки власні новини будуть розглядати-|цдпч(ім як нещкаві, ми не зможемо повернути уваги до себе, шдняти власну гїдність. На сьогодні маемо досить фор-мальні новини, які не завжди хочеться дивитися неспещалі-стам. Новини — це та сама художня комуншащя, що можна побачити, наприклад, у випадку появи росшського генпроку­рора у тднятому тдводному човні "Курськ". I хоча там йдеть-ся про зйомки прокуратури, все це зроблено руками апарату С. Ястржембського. Такою самою е керована ситуащя щодо ви-світлення вшни в Афганїстанї.

У цілому единим масовим продуктом на наших телеекранах на сьогодні стала естрадна теня, але вона мае стшьки вад, що просто страшно, що це единий результат, на який ми спромог-лися. Сощальш комушкаци між владою i населениям також працюють на дуже низькому рівнї. Телебачення взагалі задало нові формати для влади всіх рївнів. I виявилося, що влада не відповідае цим форматам. У результаті відбуваеться відторг-нення населения від влади, що е складним феноменом для оп­тимального існування сусшльства.

М. Маклюен вважав, що писемшсть принципово змшила мислення людини. Потім така сама ситуащя вщбулася з теле-баченням. Сьогодні цей новий тип мислення випробовуе на нас їнтернет. I ми знову зашзнюемося. Після атак її вересня ста­ло зрозуміло, що їнтернет е не пасивним, а активним засобом

37

Роздш ї

їнформацїйна політика: проблемыі питания

комуншацп, оскільки люди самі могли шукати шформащю, а не очшувати перед екранами телебачення, що ш запропону-ють. Хотілося, щоб телебачення враховувало цей новий тип людини i в CBo'ix форматах. Отже, перед нами набагато склад-ніший тип функцюнування телебачення, аніж просто шфор-мацшно-розважальний канал. Кожен з нас вирішуе тактичні завдання, залишаючи стратегічні на далеке майбутне. Цього майбутнього може просто не бути, якщо на стратегічні завдан­ня не буде звернута наша увага.

ї.6. Гмвдж Украши: варіанти можливих шформацшних стратегш

Колишнш президент Украши Л. Кучма указом від 6 грудня 200ї р. поставив перед Міністерством закордонних справ Ук­раши (як i перед шшими міністерствами i вщомствами) зав­дання з розробки довгострокових заходів щодо розвитку зов-шшньоішформацшноі діяльності, шформування cbіtoboi гро-мадськості про Украшу з метою позитивного п сприйняття у свт, щодо оргатзаци теле- i радюмовлення за кордон.

Зрозумшо, що розвиток ціе'ї шформацшноі сфери відкривае нові можливості для Украши в галузі економіки, політики, міжнародних ввдносин. Це те, що вже давно робиться усіма крашами, в різних обсягах i з різног інтенсивністю. Колись один з американських президентів сказав, що долар, вкладе-ний в пропаганду, дае білыне, ніж десять, що були вкладені в озброення, оскільки вш працюе відразу i реально, а ті десять будуть знаходиться в очшуванні.

ї. Нові можливості. Чому сьогодні приділено таку увагу шформацшному простору? Що так принципово змшилося у світі? Сьогодні людство віднайшло нові технологічні можли­вості для роботи зі своши старими проблемами. Саме шформа-щйний простір використовуеться як шструментарш для вирі-шення сощальних, політичних, економічних чи вшськових завдань. Netwar або Cyberwar (а тут головним аналітиком вия-

38

ни игл Дж. Арквіла, який вважае, що "кібер" тут значить те саме, що у випадку "кібернетики" — управлшня, а не маши-ни) паралельно змінюе i визначення шформацп. Одночасно зі звичним, де шформащя визначаеться в системі передачі, як те, що ми передаемо, виникло структурне представления шфор­мацп як тип знань, як те, що обробляеться i накопичуеться, в результаті формуючи ті чи інші системи.

До речі, досить щкаві розробки ведуться в США i Велико'і Британи в галузі конфронтащйного аналізу, який білып адек­ватно відображае сьогодтшні реаліі', коли конфлікти завер-шуються, а конфронтація все одно зберігаеться. Систематика иідтримки миру вшськовими засобами теж підпадае під цей тип аналізу. Конфронтацп також потребують шшого типу ||н|)ормаційноі' тдтримки, аніж ті, що ми маемо у випадку КОНфліктів.

2. Приклади використання. Відразу хотшося б перейти від аналізу до варіантів наявних технологш, що направлені на змшу ситуаци. Але крім цього ще слід згадати про використання та­кого варіанта впливу в різні першди i в різних ситуащях, коли одна краша намагалася впливати на громадську думку шшо'і краши. Будь-який "транскордонний" варіант е досить чутли-вим з погляду краши — отримувача шформацп, в результаті прямо чи опосередковано вона починае захищатися від нього.

Швденна Африка на США. Характерним було використан­ня звичних для США стереотишв ("Швденна Африка -останнш форпост щодо боротьби з комушзмом", "Ви також мали сегрегащю раніше, ми теж з нею боремося сьогодні"), викори­стання журналістів, впливових спортсметв, намагання кутвлі нмериканських видань. В ї974 р. та в ї976 р. були найняті дві фірми з ПР, які отримали 3 млн. дол. Такі ж приклади е у ви­падку впливу Греци на США та їндп на США. Просто Швденна Африка витратила білып серйозну суму, що в результаті при-зволо до власного "Малдер-гейту" (за ім'ям одного з мшістрів).

Росїя на США. Росія в особі міністра М. Лесша проголо-и|\г про виділення ї25 млн дол. для впливу на громадську

39

Інформаційна політика: проблемні питання

думку США. До цього йшлося про внутрішньоорієнтований проект "Модно жити в Росії". Все це підкреслює те, що Росія вже сформувала як соціальне важливе завдання з роботи як з зарубіжною, так і з власною громадськістю. Росія також роз­починала акцію "Відкрита Росія", де спеціальний агітлітак повинен був летіти в ї3 країн, пропагуючи нову Росію. Зага­лом слід визнати, що у Росії, на відміну від України, є прин­ципово важливі чинники, що здатні змінити ситуацію на краще, зокрема: а) фінансування; б) кадри (бо є розгалужена система ПР-агентств, які сьогодні працюють на рівні захід­них); в) глобальні інтереси в інших країнах; г) досвід старих радянських часів; д) потрібне детальне знання особливостей зарубіжних країн, яке дає змогу моделювати ефективні засо­би впливу.

США на мусульманській світ (у випадку антитерористич-ної війни). Конкретний аналіз цієї останньої ситуації, реальної системи організації пропагандистського впливу (див. у публіка­ціях авторів книги на сайті "Русского журнала" (www.russ.ru), а також на сайті www.telekritika.kiev.ua.) Про зацікавленість аудиторії цією проблемою свідчить передрук цих статей на сай­тах: www.compromat.ru, www.voy.com, www.conservator.ru, www.alphabet.ru, www.vsp.ru, web.referent.ru. США динамічно перебудували принципи своєї інформаційної роботи, що направ­лена як на внутрішню аудиторію, так і на своїх союзників, ней­тральні країни, а також на арабський світ.

Війна в Перській затоці чи війна на Балканах теж по­вністю орієнтувалися на існування інформаційного фронту. При цьому легітимізація застосування сили, вплив на міжна­родну та внутрішню громадську думку був пов'язаний з еле­ментами породження дезінформації, яка краще слугувала по­трібним цілям, аніж просто достовірна інформація.

Всі ці приклади стратегій, що були реалізовані в різні часи і в різних країнах, дають можливість стверджувати, що інфор­маційний вплив призводить до потрібних результатів за наяв­ності ресурсної та системної підтримки.

40

3. Міністратегії. Проаналізуємо деякі можливі міністрате-гії, які застосовуються останнім часом. Саме кризові ситуації дають відповідне поле для вироблення таких стратегій, оскіль­ки вимагають набагато інтенсивнішої роботи, ніж це робиться в мирний час.

Використання спільних цінностей. Аналіз, здійснений після вересня, продемонстрував п'ять таких найголовніших цінностей у Саудівській Аравії: віра, сім'я, справедливість, амбітність, знання. Для США такими цінностями виявилися: свобода, сім'я, чесність, самоповага, справедливість. Спільни­ми рисами стали сім'я і діти. У відповідь Держдепартамент почав розміщувати фото саме з цього аспекту життя арабів у США, щоб досягти варіанта порозуміння.

Використання тих каналів комунікації, що вже є в цій аудиторії. Створення нових каналів є винятково важким зав­данням. Наприклад, Фонд ефективної політики (Росія) ство­рив два англомовні сайти, але звертання до них іноземної ауди­торії мінімальне, як мені розповів один із розробників. Звер­тання в нормальних обсягах виникло тільки під час загибелі підводного човна "Курськ". Інший приклад. США намагають­ся спиратися на арабомовну телекомпанію "Al-Jazeera" для виходу на арабську аудиторію. Колишній посол США в Сірії К. Росс, який вільно розмовляє арабською, виступав з екрану. Але сьогодні визначається, що цього недостатньо, оскільки зникло відчуття нового.