Висновки по питанню.

Питання 3. Механізм правового регулювання.

Зміст будь-якого різновиду соціального регулювання (заснованого на нормах права, моралі, звичаїв тощо) так чи інакше полягає у визначенні меж дозволеної і забороненої поведінки суб’єктів суспільних відносин, встановленні моделей їхніх стосунків у певних життєвих ситуаціях, а також у стимулюванні дотримання ними даних уста­новлень.

Все це повною мірою властиве і правовому регулюванню, яке може бути охарактеризоване як процес впливу за допомогою правових норм та інших юридичних засобів на поведінку людей з метою упорядкування, охорони та розвитку суспільних відносин.

Разом з тим правовому регулюванню притаманна і певна спе­цифіка, воно має низку тільки йому властивих ознак:

1. Пов’язане з державою.

2. Являє собою систему.

3. Має цільовий характер.

4. Виступає проявом правового впливу.

До основних спо­собів правового регулювання належать дозво­ли, зобов'язання та заборони.

Дозвіл полягає в наданні особі суб'єктивного юридичного права, тобто можливості самостійно приймати рішення щодо ре­алізації передбачених правовими нормами варіантів власної по­ведінки. Наприклад, стаття 27 Кодексу про шлюб та сім'ю Укра­їни містить дозвіл подружжю укладати між собою всі дозволені законом майнові угоди.

Зобов'язання і заборони, у свою чергу, знаходять свій вияв у покладенні на учасників, регламентованих правом суспільних відносин, суб'єктивних юридичних обов'язків активного (таких, що спонукають до дій, приписаних нормами права) та пасивного змісту (спрямованих на утримання від деяких форм поведінки). (Наприклад, ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу України зо­бов'язує прокурора, слідчого, орган дізнання приймати заяви та повідомлення про злочини вчинені або які готуються. Стаття 185 Кримінального кодексу України забороняє посягання на чуже майно. тощо)

Поряд з основними існують і допоміжні способи право­вого регулювання: примус, заохочення, надання пільг, рекомендації, покарання.

Названі способи не мають самостійно­го значення і застосовуються разом з основ­ними способами правового регулювання для посилення або оптимізації їхньої дії.

Те чи інше співвідношення основних і допоміжних способів правового регулювання, а також ступінь його деталізованості да­ють уявлення про конкретні методи правового регулювання.

Виділяють два методи правового регулювання:

1. Імперативний метод (полягає у встановленні чітко визначених обов’язків суб’єктів правових відносин, відсутності можливості вибору варіанта поведінки. (Наприклад, згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом).

2. Диспозитивний метод характеризується наданням суб’єкту певних права, які він може використовувати за своїм розсудом. Даний метод проявляє себе в можливості вибору варіанта поведінки, тобто скористатися наданим правом або – ні. ( Наприклад, ст. 70 Конституції України визначає, що право голосу на виборах і референдумах мають громадяни України, які досягли на день їх проведення вісімнадцяти років.)

У деяких випадках для управління діяльністю соціальних суб'єктів використовуються рекомендаційний і заохочувальний методи правового регулювання.

Слід також зазначити, що правове регулювання засновується на складній взаємодії май­же всіх правових явищ: правової свідомості, принципів права, правових норм, актів їхнього тлумачення і застосування, юридичних фактів, пра­вових відносин, суб'єктивних юридичних прав і обов'язків, актів реалізації юридичних норм, правової культури, законності і т. ін.

Отже, механізм правового регулювання - це система послідовно організованих юридичних засобів (явищ), за допомогою яких досягаються цілі правового регулювання.

Механізм правового регулювання складається з системи взаємопов’язаних між собою елементів, кожен з яких визначає певну стадію механізму правового регулювання.

До елементів механізму правового ругулювання відносять:

1. Норми права;

2. Юридичні факти;

3. Правові відносини;

4. Акти реалізації прав і обов’язків суб’єктів правових відносин;

5. Акти застосування права (додатковий елемент).

Відповідно до елементів механіму правового регулювання виділяють наступні його стадії:

1. Нормативне закріплення моделі поведінки суб’єктів;

2. Виникнення на основі життєвих обставин, передбачених нормами права, правових відносин;

3. Реалізація в правових відносинах суб’єктивних прав та юридичних обов’язків їх учасників;

4. Здійснення уповноваженими органами та посадовими особами застосування права, якщо існують перешкоди до самостійної реалізації суб’єктами правовідносин юридичних прав та обов’язків.

Розглянемо тепер конкретну життєву ситуацію, яка проіллюструє дію механізму правового регулювання.

Наприклад, у відношенні громадянина Н. було скоєно правопорушення – пограбування.

Перша стадія. Ст. 186 КК України передбачає відповідальність за даний вид протиправних дій, отже на основі даного юридичного факту (друга стадія) виникають правові відносини зміст яких полягає в обов’язку правоохоронних органів вжити заходів до захисту порушених прав особи. В результаті винесення вироку суду та задоволення цивільного позову громадянина реалізується його право на захист з боку держави (третя стадія)

Висновки по питанню.

Питання 4. Правова свідомість і правова культура.