2.1. Дослідження українського ринку складської та транспортної логістики

Логістика в Україні є доволі новим напрямком, тому для галузі

характерний дефіцит багатьох ресурсів – починаючи від кваліфікованих спеціалістів і закінчуючи професійними складськими приміщеннями, незважаючи на те, що країна характеризується бурхливим розвитком торгівлі різними товарами, для якої складування – обов’язковий етап. Сьогодні український ринок складської логістики, за оцінками консультантів і девелоперів, є одним із найперспективніших напрямків розвитку. Його місткість складає 35 тис. кв.м. [28].

Складська система виступає інтегрованою частиною будь-якої логістичної системи. Складування має важливе значення у формуванні рівня обслуговування, якого потребують споживачі при найменших загальних витратах. Склади виступають основною ланкою між виробниками і споживачами. Раніше складування було лише порівняно незначним видом діяльності логістичної системи, та сьогодні воно є однією з її найважливіших функцій. Складські послуги доволі різнобічні і не зводяться лише до збереження запасів.

На вітчизняному ринку складський сегмент — найменш розвинений у комерційній нерухомості. Нині ринок промислово-складської нерухомості переважно формується за рахунок майнових комплексів, що залишилися з часів Радянського Союзу. Так, наприклад, на ринку Києва (одного із лідерів ринку складської нерухомості, де зосереджено 53,4% загального обсягукладських приміщень) — лише 20% складських площ представлено в професійних проектах. До того ж всі наявні склади високої якості заповнені користувачами на 100%, а проекти, що виводяться а ринок, отримують своїх орендарів ще на етапі будівництва.

Якщо говорити про різновиди складів, то єдиної класифікації складів в Україні не існує. Причиною цьому є нерозвиненість ринку. Останнім часом з’явились аналітичні публікації, що пропонують досвід російських колег з питання класифікації складських приміщень. Класифікація складський приміщень зображено у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Класифікація складських приміщень

Клас А	Сучасні складські приміщення – одноповерхові споруди, збудовані за сучасними технологіями; висота стелі – від 10м, що дозволять установку новітнього обладнання для складування вантажів; обов’язкова наявність центрального кондиціювання чи вентиляції, системи охоронної сигналізації, організована охорона, офісні площі на складі; майданчик для відстоюванняа маневрування автопоїздів, оптико-волоконні телефонні лінії.
Клас Б	Капітальна одно, чи багатоповерхова споруда з висотою стелі 4,5 – 8м; підлога бетонна чи асфальтована, пожежна сигналізація і гідратна система пожежогасіння, навантажувально-розвантажувальні конструкції, офісні приміщення при складі, телефонні лінії, охорона.
Клас С	Капітальне виробниче приміщення чи теплий ангар, висота стелі залежно від конструкції, підлога асфальтована, або нею слугує бетонна плита; як правило автотранспорт розвантажується в середині будівлі;
Клас D	Gідвальні, виробничі приміщення та ангари, що не опалюються, гаражі та інші приміщенні, що використовуються під склади.

У відсотковому вираженні пропозиція ринку складської нерухомості Києва об’єктів різного класу має вигляд на рис. 2.1

Рис. 2.1 Середні показники пропозиції складських приміщень в м. Києві залежно від класу об’єктів у 2010 році [29].

Складське відповідальне зберігання – одна з найбільш затребуваних сьогодні логістичних послуг в Україні. У регіонах, де є найбільший споживчий попит і реалізуються значні обсяги гуртової та роздрібної торгівлі, а це міста-мільйон-ники, існує і найбільший попит на логістичні послуги і сучасні складські площі, зокрема, на професійні складські комплекси, що мають високоякісну авто і залізничну інфраструктуру, сучасні системи пожежогасіння й автоматизації, з високопрофесійним персоналом, з повним комплексом логістичних послуг та інформаційними центрами логістичних операторів. Потреба столичного ринку у якісній складській нерухомості, за оцінками експертів, складає 1 млн кв. метрів. Склади, що мають професійний менеджмент і високотехнологічне обладнання – близько 250 тис. кв. метрів. Загальний обсяг складських площ столиці складає близько 650 тис. кв. метрів, у львівський області близько 950 тис кв.м.

Якщо для розвинутих країн більш важливою умовою є якість логістичних послуг, то для ринку України вирішальним фактором є їх вартість. Аналізуючи вартість складських послуг, зазначимо, що на цьому сегменті ринку працюють як власники складської нерухомості (девелопери), так і надавачі зазначених послуг (логістичні провайдери), шлях розвитку яких відрізняється, тому що це різні сегменти підприємницької діяльності – ринок нерухомості й ринок послуг. На ринку професійної складської нерухомості, через відсутність кваліфікованого менеджменту, не проводяться якісні маркетингові дослідження та технічні обґрунтування необхідної кількості, якості та розташування таких об’єктів. Тому в цьому сегменті практично немає конкуренції, більшість девелоперів не розуміють суті організації інвестиційних проектів і займаються звичайною ріелторською діяльністю. Попит сприяв тому, що через дефіцит якісних складських комплексів передача таких об’єктів в оренду стала високорентабельним бізнесом (рівень рентабельності складської нерухомості складає до 18–20% на рік), і надалі ці комплекси будуть купуватися і перепродаватися, як це відбувається на ринку житлової нерухомості. Упродовж декількох останніх років орендні ставки у великих містах зростали (за останні декілька років орендна ставка в Київському регіоні та Одесі зросла на 70% і перевищує подібні ставки у європейських столицях на 20–50%), що пов’язано як з бажанням девелоперів заробити, так і зі зростанням вартості будівництва.

Вартість будівництва сучасного логістичного комплексу складає 700–

800 доларів для класу «А» і 500–600 доларів для класу «В» на 1 кв. м складської площі, яка включає вартість будівництва самого складу, внутрішні мережі, автодороги та автостоянки, підключення всіх інженерних комунікацій, а також отримання дозволів і оформлення документації в державних органах.

Транспортний комплекс є однією з найважливіших елементів економічної системи кожної держави. Ефективне функціонування транспортної галузі є необхідною умовою для структурних перетворень економіки, зростання активності зовнішньоекономічної діяльності, задоволення потреб у вантажних та пасажирських перевезеннях. Той факт, що Україна з своїм транзитним потенціалом займає одне з перших місць у Європі, визначає особливе значення вироблення і проведення ефективної транспортної політики, що зумовлене унікальним географічним положенням. Україна знаходиться між Західною і Східною Європою, через її територію пролягає найкоротший шлях в Азію, між Балтійським, Чорним і Каспійськими морями та іншими регіонами.

Донедавна транспортні підприємства виконували перевізні операції не пропонуючи спектру інших послуг. Але із зростанням конкуренції в даній галузі підвищився інтерес до як найкращого задоволення клієнта. До виконання всіх його побажань. Якісного прориву в транспортній справі можна досягнути лише за рахунок використання нових технологій забезпечення процесів перевезення.

Розвиток транспортної логістичної системи в Україні є однією з необхідних умов подальшої структурної перебудови економіки в державі, підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товарів і послуг на світових ринках і інтеграція країни в систему міжнародних відносин, що динамічно розвивається. Великий вплив в близькій перспективі на діяльність і розвиток транспорту, формування українського транспортного ринку будуть мати :

- процеси світової політичної і економічної глобалізації і адекватного цьому – глобалізація транспортних систем і процесів, переміщення товаропотоків між державами, регіонами, континентами.

- широке впровадження в систему вітчизняних транспортних послуг принципів транспортної логістики, побудованої на досягненях інформаційних технологій і вимогах світового рівня.

Транспортна логістика розглядає обсяги перевезення, напрями та номенклатуру транспортованих вантажів, визначає суб’єкти товарного ринку, котрі належать до підсистем логістики транспортування, які керують і якими керуються. Для логістики транспортування важливе значення мають різновиди перевезень, які залежать від видів використовуваних транспортних засобів : залізничного, автомобільного, водного, повітряного, трубопровідного та змішаних перевезень кількома видами транспорту, які є всі наявні в Україні.

Згідно з інформацією Держкомстату України [30] , перевезення вантажів всіма видами транспорту за період січень-липень 2009 р. становили 375,3 млн. т., скоротившись на 30,8 % порівняно з цим періодом попереднього року. При цьому вантажообіг впав на 33,3 % до 200,6 млрд т-км. Залізничним транспортом, що традиційно лідирує за обсягами, перевезено 213 млн. т. вантажів (31,3 % до січня – липня 2009 р.). Дані про вантажні перевезення за січень-грудень 2010 р. подані у табл. 2.2

Таблиця 2.2

Вантажні перевезення по Україні за січень-грудень 2010 р.

Види транспориу	Перевезено вантажів		Вантажообіг
	млн. Т	У % до січня-грудня 2010 р.		млн.т/ км.	У % до січня- грудня 2010 р
Залізничний	391,2	78,5		195978,9	76,3
Автомобільний	140,0	78,5		33866,7	90,5
Водний	9,8	50,0		7927,1	50,0
Трубопровідний	154,6	82,8		141880,5	79,0
Повітряний	0,1	83,1		350,3	92,5
Всіма видами транспорту	695,7	78,1		380003,5	77,5

Бачимо, що серед усіх видів транспорту переважає залізничний його перевезення вантажів становить 391.2 млн.т, трубопровідний 154.6 млн.т автомобільний – 140 млн.т, водний – 9.8 млн.т, повітряний – 0,1 млн.т.

Загальна кількість оформлення вантажів за січень місяць, млн. тонн наведемо у табл.2.3

З результатві таблиці видно що імпорт у 2010 році зменшився на 0,5 млн.т ніж був у 2009 році, експорт навпаки зріс на 1,4 млн.т., транзит також підвищився на 5,5 млн.т, в загальному кількість оформлення вантажів зросло на 6,4 млн.т.

Таблиця 2.3

Загальна кількість оформлення вантажів у 2009 – 2010 роках.

	2009	2010	Різниця	%
Імпорт	7,4	6,9	-0,5	6
Експорт	8,4	9,8	1,4	17
Транзит	8,8	14,3	5,5	62
Всього	24,6	31,0	6,4	26

Для транспортної системи будь-якої держави активна участь глобалізації ринку транспортних послуг означає:

- лібералізацію усіх сфер транспортної діяльності, відмову від державного регулювання, що спричинить таким чином зростання конкуренції.

- уніфікацію і універсалізацію транспортних засобів, технологій, технічних вимог, активний розвиток і модернізацію транспортної інфраструктури.

- зростання транспарентності ринку транспортних послуг, підвищення міри інформаційної відкритості (включаючи фінансову інформаціію), підпорядкування діяльності транспортних компаній вимогам закону і міжнародних угод .

Так, зокрема, перехід до ринкових відносин в Україні, поставив Укрзалізницю та багато транспортних підприємств на межу виживання і змусив рідко скорочувати витрати. Складна економічна ситуація в нашій країні вимагає від працівників транспортної галузі підвищення уваги до вирішення питань організації і управління перевезеннями. На даний момент при всій великій кількості змін на ринку транспортних послуг і наявності величезної кількості експедиторів, перевізників і логістичних компаній замовники послуг, як і раніше не задоволенні їх якістю. Причиною цього є відсутність аналізу основних потреб, властивих залізницям, окремим підприємствам і транспортній галузі в цілому. А рішення про вибір каналів руху товару – одне з найбільш складних та відповідальних завдань, з якими доводиться мати справу при доставці товарів на ринок.

Основна мета логістики у сфері транспортування полягає в усуненні перебоїв в безперервному переміщенню товарів і транспортних засобів від пункту відправлення до пункту призначення. Принципи транспортної логістики стають основним напрямом вдосконалення транспортних технологій у сфері руху товарів інтеграції виробничих транспортних прцесів.

Аналізуючи логістичну діяльність українських транспортних підприємств, можна виділити, основні проблеми :

1) недостатню якість транспортного обслуговування;

2) зношеність рухомого складу;

3) недовантаження рухомого складу;

4) недосконалість системи страхування вантажу і транспортних засобів;

5) труднощі організації взаємодії декількох видів транспорту;

Основні завдання, що стоять перед транспортними організаціями передбачають зниження вартості перевезення поліпшення їх якості, скорочення термінів доставки, гармонійне поєднання на ринку транспортних послуг усіх видів сучасного транспортну через конкуренцію. Їх координацію при змішених перевезеннях, створення транспортній галузі загального інформаційного простору.

2.2. Аналіз результатів фінансово-господарської та логістичної діяльності ДП «Золочівський лісгосп»

В загальному вигляді фінансовий аналіз можна уявити як процес, що полягає в ідентифікації, систематизації і аналітичній обробці доступних фінансових даних з метою надання користувачу рекомендацій, які можуть слугувати основою для прийняття управлінських рішень стосовно об’єкта

аналізу, у якості якого можуть виступати різні соціально-економічні системи і їх елементи (підприємства сфери виробництва і обігу, бюджетні установи, фондові біржі, фінансові компанії тощо). Очевидно, що сфера і

принципи діяльності даних об’єктів з точки зору фінансових відносин і грошових потоків істотно відрізняються, а отже управлінські рішення можуть стосуватися обґрунтування різних напрямів комерційної діяльності серед яких:

1) інвестиційна діяльність;

2) пошук і оптимізація джерел фінансування;

3) поточна діяльність;

4) оцінка стану на ринку капіталу, товарів і послуг;

5) доцільність встановлення (продовження) бізнес-контактів з даним підприємством.

Отже, фінансово-господарський аналіз – це сукупність аналітичних процедур, що базуються на загальнодоступній інформації фінансового характеру і призначені для оцінки стану і ефективності використання економічного потенціалу підприємства (фірми), а також прийняття управлінських рішень стосовно оптимізації його діяльності, або участі в ній. До особливостей фінансового аналізу належать: забезпечення загальної характеристики майнового й фінансового стану підприємства; пріоритетність оцінок: платоспроможності, фінансової стійкості і рентабельності; базування на загальнодоступній інформації; інформаційне забезпечення тактичних і стратегічних рішень; доступність результатів для всіх користувачів; можливість уніфікації складу і змісту розрахунково-аналітичних процедур; високий рівень достовірності і можливість

верифікації результатів аналізу. Предметом фінансового аналізу як наукового і практичного напрямку є фінансові відносини в системі управління суб'єктом господарювання, його економічний потенціал і результати використання.

Фінансова звітність — важливий інструмент управління. Базуючись на

даних бухгалтерського обліку як системи суцільного, безперервного і суворо документального оформлення господарських процесів, вона відображає і дає змогу оцінити результати діяльності, прогнозувати напрями підвищення ефективності господарювання і пропонувати необхідні для управління рішення.

Діяльність ДП «Золочівський лісгосп» тісно пов’язана з відносинами, зв'язками, операціями, що мають фінансову природу. Вони можуть бути охарактеризовані і класифіковані по-різному, в основу однієї з таких класифікацій покладено сферу дії подібних відносин і операцій. Вони можуть обмежуватися рамками даного підприємства або виходити за його межі. У першому випадку мова йде про аналітичні процедури в рамках внутрішньофірмового аналізу, у другому — в рамках зовнішнього фінансового аналізу. Прикладом процедур першого типу можуть бути аналіз структури і складу активів, обґрунтування доцільності виділення центрів відповідальності, обґрунтування форм матеріальної відповідальності і т.п. До аналітичних процедур другого типу належить оцінка відносин з приводу формування статутного капіталу, укладання

договорів постачання, кредитних договорів тощо.

За даними фінансової звітності ДП «Золочівський лісгосп » розрахуємо, абсолютні та відносні відхилення, які наведемо разом з фінансовими результатами за 2007 – 2008 роки у табл. 2.4 та за 2009 – 2010

роки у табл. 2.5

Таблиця 2.4

Фінансові результати діяльності ДП «Золочівський лісгосп»

за 2007 – 2008 рр. тис.грн

Стаття	2007 рік	2008 рік		Абсолютне відхилення	Відносні відхилення,%
Виручка від реалізації продукції	19400	16114		-3286	16,9
Податок на додану вартість	844	1226		-382	45,2
Чистий дохід виручка від реалізації продукції	18586	14888		-3698	19,8
Собівартість реалізованої продукції	11375	10005		-1370	12,04
Валовий прибуток	7211	4883		-2328	132,2
Інші операційні доходи	14449	9567		-4882	33,7
Адміністративні витрати	1721	1640		-81	4,7
Витрати на збут	4584	4515		-69	1,5
Інші операційні витрати	15011	9984		-5027	33,4
Елементи операційних витрат:
матеріальні затрати	11836	9620	-2216		18,7
Витрати на оплату праці	4770	5143	373		7,8
Відрахування на соціальні заходи	1734	1913	179		10,3
Амортизація	377	612	235		42,2
Інші операційні витрати	354	526	172		39,2
Разом витрат	19071	17814	1257		16,5

Таблиця 2.5

Фінансові результати дільності ДП «Золочівський лісгосп» за 2009 – 2010 рр. тис.грн.

Стаття	2009 рік	2010 рік	Абсолютні відхилення	Відносні відхилення, %
Виручка від реалізації продукції	12464	19284	6820	36,7
Податок на додану вартість	583	1560	977	60,7
Чистий дохід виручка від реалізації продукції	5134	17724	12590	62,4
Собівартість реалізованої продукції	6761	11996	5235	47,1
Валовий прибуток	4623	5728	1105	2,1
Інші операційні доходи	5128	11575	6447	52,7
Адміністративні витрати	745	1361	616	42,4
Витрати на збут	2126	3654	1528	45,3
Інші операційні витрати	5358	11913	6555	54,6
Елементи операційних витрат:
матеріальні затрати	5808	7541,7	1733,4	21,4
Витрати на оплату праці	4359	6044,5	1685,5	25,2
Відрахування на соціальні заходи	1631	2284,8	653,8	32,5
Амортизація	674	819	145	18,1
Інші операційні витрати	710	610	100	14,8
Разом витрат	13152	17300	4148	24,2

Оцінивши фінансові результати ДП «Золочівський лісгосп» можна зробити висновки , що з 2007 по 2008 роки виручка від реалізаці продукції підприємства зменшилася на 17 %, собівартість реалізованої продукції зменшилася на 19 %, щодо операційних витрат то вони також зменшилися на 6 %, що призводить до збитку в основному фінансвому результаті.

Оцінивши фінансові результати ДП «Золочівський лісгосп» з 2009 по 2010 роки, ми бачимо прибутковість порівняно з попередніми роками, виручка від реалізаці продукції збільшилася на 36,7 %, собівартість реалізованої продокуції збільшилася 47,1 %, щодо операційних витрат збільшилися на 54,3 %.

Показники рентабельності усієї реалізованої продукції дають уяву про ефективність поточних витрат підприємства та дохідності продукції, що реалізується. Рентабельність реалізованої продукції показує, скільки прибутку припадає на одиницю реалізованої продукції. Вона визначається як відношення валового прибутку та собівартості реалізованої продукції.

РРП = ВП / С (2.1)

ВП – валовий прибуток;

С – собівартість реалізованої продукції;

Розрахунки рентабельності реалізованої продукції ДП «Золочівський лісгосп» наведено у табл. 2.6

Рентабельність безпосередньо зв'язана з отриманням прибутку. Однак її не можна ототожнювати з абсолютною сумою отриманого прибутку.

Рентабельність - це відносний показник, тобто рівень прибутковості, що

вимірюється у відсотках, один із головних вартісних показників ефективності виробництва, який характеризує рівень віддачі активів і ступінь використання капіталу у процесі виробництва.

Таблиця 2.6

Рентабельність реалізованої продукції ДП «Золочівський лісгосп»

за 2007 – 2010 роки.

Роки	Рентабельність, %
2007	0,57
2008	0,48
2009	0,75
2 2010	0,47

Як бачимо найбільш рентабельним що до реалізованої продукці ДП «Золочівський лісгосп» було у 2007 та 2009 роках. Це свідчить про те, що ефективність вкладення коштів у підприємство та раціональність їхнього використання було саме в цих роках.

Проаналізувавши структуру активів можна зробити висновок, що виробничі запаси Управління у порівнянні 2009 і 2008 років зменшились на 0,27%, а у відношенні 2010 і 2009 років збільшилися на 37,07%; у 7 разів збільшилась дебіторська заборгованість в національній валюті станом на 2009 рік по відношенню до 2008, а станом на 2010 рік по відношенню до 2009 зросла у 12 разів, що негативно впливає на діяльність досліджуваного підприємства.

Щодо аналіз пасиву балансу можна стверджувати, що приріст кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги станом на 2009 рік по відношенню до 2008 року становив 71,02%, а у відношенні 2010 до 2009 зменшився на 45,65%.

Структура активів та пасивів ДП «Золочівський лісгосп» подана у табл. 2.7 та 2.8 відповідно.

Таблиця 2.7

Структура активів ДП «Золочівський лісгосп» за 2008-2010 рр., тис. грн.

Актив	Код рядка	2008	2009	2010	Приріст, %
					2009/2008	2010/2009
I. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість	010	2	1	1	-50	0
первісна вартість	011	5	5	5	0	0
накопичена амортизація	012	3	4	4	33,33	0
Основні засоби:
залишкова вартість	030	63498	74481	81431	17,30	9,33
первісна вартість	031	128339	266515	284364	107,66	6,70
знос	032	64841	192034	202933	196,16	5,68
Довгострокова дебіторська заборгованість	050	207	176	175	-14,98	-0,57
Усього за розділом I	080	63707	74658	83032	17,19	11,22
II. Оборотні активи
Запаси:
виробничі запаси	100	1119	1116	1552	-0,27	39,07
незавершене виробництво	120		4196	3797		-9,51
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість	160	766	1261	188	64,62	-85,09
первісна вартість	161	766	1261	188	64,62	-85,09
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
за виданими авансами	180	13	22	24	69,23	9,09
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	975	1663	2133	70,56	28,26
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті	230	1	8	104	700	1200
Інші оборотні активи	250	211	245	97	16,11	-60,41
Усього за розділом II	260	3085	8511	7895	175,88	-7,24
III. Витрати майбутніх періодів	270		11	8		-27,27
Баланс	280	66792	83180	90935	24,54	9,32

Таблиця 2.8

Структура пасивів ДП «Золочівський лісгосп» за 2008-2010 рр. тис. грн.

Пасив	Код рядка	2008	2009	2010	Приріст, %
					2009/2008	2010/2009
I. Власний капітал
Статутний капітал	300	25289	25289	25289	0	0
Інший додатковий капітал	330	23701	35021	34766	47,76	-0,73
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	-73340	-79933	-83903	8,99	4,97
Усього за розділом I	380	-24350	-19623	-23848	-19,41	21,53
II. Забезпечення наступних витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу	400	483	808	949	67,29	17,45
Усього за розділом II	430	483	808	949	67,29	17,45
IV. Поточні зобов'язання
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	1349	2307	1264	71,02	-45,21
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з бюджетом	550	202	230	125	13,86	-45,65
зі страхування	570	445	459	237	3,15	-48,37
з оплати праці	580	983	1119	558	13,84	-50,13
із внутрішніх розрахунків	600	87652	97813	111570	11,59	14,06
Інші поточні зобов'язання	610	28	67	77	139,29	14,93
Усього за розділом IV	620	90659	101995	113834	12,50	11,61
Баланс	640	66792	83180	90935	24,54	9,32