Передмова спогади гетьмана павла скоропадського (кінець 1917 - грудень 1918)

Майже всі відомі нам спогади про українську визвольну боротьбу 1917-1921 „років уже; давно опубліковані. Найновішим додатком до надрукованих праць цього жанру, пов'язаних з відповідним періодом історії України, е нещодавно знайдені “Спомини” президента Ук­раїнської Народної Республіки Михайла ГрушевськОго (1866-1934), що вийшли друком у Києві в. 1989 році*. Винятком треба вважати відомі, проте досі повністю не опубліковані “Спогади” гетьмана Павла Ско­ропадського (16.У4873, -r.26.IV. 1945). Це унікальне мемуарне джерело, яке; має особливе значення для історії української революції і дер­жавного будівництва1917-1921 років і, зокрема, Другого Гетьманату (29ДУ- - 44.ХІІД918), вперше друкується тут повністю.

, Особливість “Спогадів” Павла Скоропадського полягає в тому, що вони< висвітлюють епоху і діяльність автора з відмінної порівняно з іншими зразками/української мемуарної літератури політичної перс­пективи - з позицій поміркованого консерватизму, культурного і по­літичного елітаризму та аристократизму. Вони, є цінним документом історії також тому, що на відміну від української мемуарної літератури, яка традиційно розглядала проблему Української революції 1917-1921 років у статичний спосіб, їхній автор підходить до справи зі стратегічної, а, отже, динамічної перспективи професійного військовика-генерала. Написані безпосередньо після подій 1917-1918 років, “Спогади” вра­жають ясним, відвертим і недвозначним описом розвитку найваж­ливіших аспектів діяльності Павла Скоропадського, насамперед як головнокомандувача 34-го корпусу російської імперської армії (згодом названого після його українізації Першим Українським Корпусом), а опісля як гетьмана України. Скоропадський підкреслює, що він хоче

подати власне бачення подій свого часу так, як він сам їх розумів, а оцінка його доби - це справа майбутньої історичної науки: “Можливо, майбутнім історикам революції мої записки пригодяться. Прошу їх повірити, що все записане мною буде правильним, тобто я буду заносити так, як мені бачилось становище па даний час, а чи правильно я думав, чи неправильно - у цьому допоможе розібратися майбутнє”². Якщо йдеться про місце “Спогадів” у європейській мемуарній літературі, то вони нагадують спогади тогочасних голів європейських держав, наприклад, німецького президента Пауля фон Гінденбурга, президента Фінляндії, полкового товариша Скоропадського у російській армії маршала Карла Манпергейма та угорського регента адмірала Міклоша Гортіз.

Археографічний опис “Спогадів”

Оригінальний текст “Спогадів” гетьмана Павла Скоропадського, написаний російською мовою власного рукою гетьмана, має заголовок: “Воспоминания: конец 1917 года по декабрь 1918 года” (хоч автор розглядав справи від лютого 1917 р.). Він зберігається у тій частині еміграційного архіву родини Скоропадських, що міститься у Східно­європейському дослідному інституті ім. В. Липинського у Філадельфії, США (далі СЄДІ). (Копія рукопису зберігаємся у бібліотеці Інституту української археографії і джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України у Києві). Рукопис, разом із поправками автора, нараховує 1698 сторінок невеликого формату (19x12 см), зброшурованих у 16 зошитів. “Спогади” були початі в Берліні 5 січня 1919 року, тобто через три тижні після падіння Гетьманату (14.ХІІ.1918). Дата 5 січня 1919 року, вказана на титульній сторінці першого зошита як початкова, під­тверджується записом від 6 січня 1919 року в неопублікованих “Днев­никах” П. Скоропадського (написаних також російською мовою): “З учорашнього дня приступив я до [писання] своїх спогадів. Опишу ціле гетьманство, все, що йому передувало і наслідувало, можливо, [вони] висвітлять період революції”'*. Хронологію складання “Спогадів” можна реконструювати на підставі дат па титульних сторінках деяких зошитів у такому порядку:

Зошит

Дата

Сторінки

5. 

   1 -87 88 - 138 139- 190

   І

   II

   III

   січня 1919 23 січня 1919 31 січня 1919

31 січня 1919	IV	191-238
	V	239-316
	VI	317-394
	VII	395 - 472
	VIII	473 - 534
	IX	535 - 686
	X	687 - 838
	XI	839-980
	XII	981- 1122
	XIII	1123- 1264
17 квітня 1919	XIV	1265- 1423
2 травня 1919	XV	1424 - 1582
	XVI	1583- 1698

Зошит XVI складається з двох частин: 1) Підсумки “Спогадів” (с. 1583-1640) і 2) Додатки (“Приложепия”), які насправді є записками до “Приложений” (с. 1641-1698). Написання “Спогадів” було завершене

5. травня 1919 року: “Дневпик [тобто “Спогади”] закінчений і переданий Маляревському”5. Оригінальний рукопис “Спогадів” Скоропадського був умовно визначений Євгеном Зиблікевичем (колишнім президентом СЄДІ; 1895-1987) і Ярославом Пеленським (теперішнім президентом СЄДІ) як перша редакція “Спогадів” Скоропадського, екземпляр 1. Далі він окреслюватиметься як Спогади Скоропадського, Перша Редакція, Екземпляр 1 (ССПР-1).

Перші дванадцять зошитів рукопису (с. 1-1122) надрукувала на машинці дружина гетьмана Олександра (з дому Дурново) у 1945-1946 рокахб. Вони окреслюються як Перша Редакція Спогадів Скоро­падського, екземпляр 2 (ССПР-2).

Крім двох згаданих, в архіві СЄДІ збереглася друга машинописна редакція твору. У своїх “Дпевпиках” під датою 4 квітня 1919 року Павло Скоропадський зазначив, що “Маляревський знайшов даму, і мої за­писки [тобто “Спогади”] переписуються”?. Повний тексі “Спогадів”, за винятком “Приложений”, був надрукований на машинці, мабуть, згаданою вище дамою (?) на 465 нерегулярно нумерованих сторінках і відредагований автором власноручно між 1920 і початком 1922 року. Цей текст, що був визначений Є. Зиблікевичем і Я. Пеленським як друга авторська редакція “Спогадів” Скоропадського, екземпляр 1, далі позначатиметься аббревіатурою ССДР-1. Мабуть, вона була здійснена, серед іншого, у зв’язку з підготовкою до друку “Уривка зі ‘Спомииів’ Гетьмана Павла Скоропадського”, що був опублікований в українському

перекладі зі значними текстовими та смисловими купюрами в журналі “Хліборобська Україна” під заголовками “1-й Український Корпус” (IV,

5. і 8 [1922-1923], с. 3-40) і “Від початку 1918-го року до проголошення Гетьманства” (V [1924-1925], с. 31-92)8. ц; два фрагменти становлять близько 35% усього тексту “Спогадів" П. Скоропадського.

З огляду на поганий стан машинопису Другої редакції Спогадів Ско­ропадського (ССДР-1), її наново передруковано на машинці па 502 сто­рінках у формі робочої копії за сучасним російським правописом у 1980-х роках. Друга частина XVI зошита “Приложепия”, яка нараховує 25 сто­рінок, була надрукована тоді ж. Ця робоча копія скреслюватиметься як Друга редакція Спогадів Скоропадського, екземпляр 2 (ССДР-2).

Друкований у цьому томі текст був скопійований з другої редакції “Спогадів” П. Скоропадського (ССДР-1). Це відповідає волі П. Скоро­падського (підтвердженій дочкою гетьмана Оленою Отт-Скоро- падською), оскільки автор, відредаговуючи власноручно і авторизуючи другу редакцію своїх “Спогадів”, вважав її остаточною. Таким чином, опублікований у цьому томі текст “Спогадів” позначатиметься як Друга редакція Спогадів Скоропадського, екземпляр З (ССДР-3).