Тема 2. Поняття, походження і розвиток держави

Ключові поняття і терміни: первісне суспільство, плем’я, звичай, мовонорма, рід, нація, фратрія, союз племен, населення, держава, територія, влада, суверенітет.

Вивчення теми необхідно розпочати з ознайомлення з додержавними формами суспільства, основними складовими якого є наступне.

Родова община (рід) – це засноване на кровно-споріднених зв’язках і спільності майна об’єднання людей, які ведуть спільне господарство.

Близькі роди (фратрії) об’єднувалися в племена, останні - в союзи племен.

Органи влади і управління у первісному суспільстві, у родовій общині:

а)загальні збори;

б)старійшина.

У племені:

а)рада старійшин

б)вождь

У союзі племен:

а)рада вождів племен;

б)вождь (або два – один з яких військовий вождь).

Соціальні норми у первісному суспільстві – це звичаї (традиції), які регулювали суспільні відносини у всіх сферах суспільного життя.

Пізніше з’являється релігійні норми, норми моралі і т.ін.

Треба звернути увагу на основні теорії походження держави, до яких належать: теологічна, патріархальна, договірна, психологічна, теорія насильства, органічна теорія, історико-матеріалістична.

Історико-матеріалістична розрізняє виникнення держав:

а) європейських

б) східних (азійських)

У першій виділяють три основні форми виникнення держави:

1) афінську

2) римську

3) древньогерманську

Виникнення європейських держав обумовлене класовим поділом суспільства.

Причинами виникнення східних держав вважається:

а) необхідність проведення великомасштабних робіт для розвитку посівного землеробства;

б) необхідність об’єднання великих груп людей і великих територій для досягнення цієї мети;

в) необхідність у централізованому управлінні людською спільнотою.

На тлі цих причин виникає державний апарат, який поступово відокремлюється від суспільства, його представники стають правлячим класом.

Основна увага зосереджуються на понятті держави і її ознаках.

У широкому розумінні «держава» може використовуватись як синонім слів «країна», «вітчизна», «суспільство».

У буквальному розумінні «держава» - суверена політико – територіальна організація суспільства, що володіє владою, яка здійснюється державним апаратом на основі юридичних норм, що забезпечують захист і узгодження суспільних, групових, індивідуальних інтересів зі сприянням у разі потреби на легальний примус.

Основні ознаки держави.

1.Публічно-політична влада.

Публічною вона є тому, що офіційно керує справами всього суспільства і виступає від імені всього суспільства в цілому при вирішенні будь яких питань.

Політична природа державної влади визначається тим, що вона в особі державного апарату відокремлена від суспільства, відносно обумовлена ним.

2.Сувернітет – влада є суверенною, тобто самостійною і незаперечною.

3.Загальнообєктивність. Влада настроюється на всіх осіб, які перебувають на території держави.

4.Територія. Влада чітко розповсюджується на відповідну територію.

5.Народонаселення. Держава об’єднує людей в єдине ціле.

6.Апарат управління. Особлива категорія осіб, професіоналів – управлінців.

7.Апарат примусу. Це загони озброєних людей, що є силовою основою діяльності державної влади.

8.Видання нормативних активів.

9.Оподаткування. Це монопольне право держави, фінансову основу якої становлять податки.

Сутність держави полягає в забезпеченні як соціальних, так і вузькогрупових (в тому числі класових) інтересів.

На остаток треба зупинитись на типах держав.

В основу поділу на типи лежить суспільно-економічна формація.

Історичний тип держави – це сукупність найбільш суттєвих ознак, певних рис, властивих державам, що існували на певних етапах історії людства.

Типи держав в історичному контексті:

• рабовласницькі

• феодальні

• буржуазні

• соціалістичні

• сучасні (соціально-демократичні)

Література

1. Алексеев В.А., Першиц А.И. История первобытного общества. Учеб.-М., 1990.-351с.

2. Енгельс Ф. Походження сімї, приватної власності і держави.-К.:Політвидав України,1981.-186с.

3. Костенко О. Гегель і проблеми діалектики громадянського суспільства та держави//Право України.-1998.-№6.-с27.

4. Прокопець Л. Соціальна держава як політична реальність//Право України.-2000.-№12.-с.16.