- •Література Основна:
- •Контрольні питання
- •1(64) Загальна характеристика філософських категорій
- •Дві групи філософських категорій
- •2.(65) Сутність і явище - філософські категорії.
- •3 (66) Зміст і форма - філос. Категорії.
- •Діалектика змісту та форми
- •Види причино-наслідкових зв’язків
- •5(68). Необхідність і випадковість - філософські категорії.
- •6(69). Можливість і дійсність - філософські категорії, що відображають основні сходинки розвитку предметів і явищ.
- •Розрізняють можливості:
ЛЕКЦІЯ 7 ( ТЕМА № 16). ОСНОВНІ ФІЛОСОФСЬКІ КАТЕГОРІЇ
План
Загальна характеристика філософських категорій.
Сутність і явище.
Зміст і форма.
Причина, привід, наслідок.
Необхідність і випадковість.
Можливість і дійсність.
Одиничне, особливе, загальне.
Основні поняття: поняття, категорія, сутність, явище, зміст, форма, причина, привід, наслідок, необхідність, випадковість, можливість, дійсність, одиничне, особливе, загальне.
Література Основна:
1. Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002. Статті: “Відношення”, “Випадковість”, “Загальне”, “Зв’язок”, “Категорії”, “Категорії діалектики”, “Можливість і дійсність”, “Причинність”, “Суще”, “Сутність та існування”.
2. Новая философская энциклопедия. В 4-х томах. – Т.1. – М., 2000. Статті: “Единичное и общее”, “Категории”, “Мир”. – Т.3., - М., 2001. Статті: “Необходимость и случайность”, “Причина и следствие”, “Связь”, “Сис”, “Сущее”, “Сущность и явление”. – Т.4. – М., 2001.
Контрольні питання
1.Визначте відмінність між термінами “поняття” і “категорія”.
2. Аргументуйте, чому категорії є основоположними поняттями філософії.
3. Охарактеризуйте проблему систизації філософських категорій.
4. Проаналізуйте, чому категорії “людина”, “відношення”, “суще”, “світ” є найважливішими в філософії.
Завдання для самостійної роботи:
1 Розгляньте значимість філософського тлумачення існування світу через категорії “причина – наслідок” і “необхідність – випадковість”.
2. Охарактеризуйте практичну значимість категорій “загальне – особливе – одиничне”.
3. Визначте найважливіші особливості категорій “можливість – дійсність”, “сутність – явище”, “зміст – форма".
1(64) Загальна характеристика філософських категорій
Кожна наука має свої поняття - через які вона здійснює пізнання. Їхня сукупність утворює науковий апарат певної науки і систему знань, у якій відображається сутність об'єктів, що пізнаються.
Так, юридична наука має такі основні поняття як держава, право, закон, правосвідомість, правопорушення тощо.
Категорії – це найбільш загальні поняття, що відображають закони розвитку чи сутнісні риси та зв'язки предметів, явищ, процесів.
Філософські категорії (ФК):
є формами відображення навколишнього світу
служать висхідними принципами пізнання і духовно-практичного перетворення дійсності.
сходами в пізнанні світу
універсальними формами людського мислення
результатом практичної діяльності людини
Для філософії характерним є формування парних категорій, які відображають «полярні» сторони цілісних явищ, процесів. Серед розмаїття зв'язків реального світу філософське пізнання виділяє різні типи всезагальних зв'язків.
Дві групи філософських категорій
1 Перша група поєднує детермінацій ні зв’язки. До неї належать категорії: «сутність і явище», «причина і наслідок», «необхідність і випадковість», «можливість і дійсність».
2. До другої групи належать категорії, які відображають «організацію», «побудову», «буття». Це такі категорії як «одиничне, особливе, загальне,», «частина - ціле», «зміст і форма» тощо.
ДЛЯ ФІЛОСОФСЬКИХ КАТЕГОРІЙ ХАРАКТЕРНО:
об’єктивність
загальність
історичність
рухливість
зв’язок з практикою
2.(65) Сутність і явище - філософські категорії.
Сутність - це внутрішній зміст предмету, що висловлюється в єдності всіх його різноманітних властивостей і відношень. Це глибинне, сховане, відносно стійке в предметі, це те, що визначає природу й суть предмета.
Явище - той або інший прояв предмету, зовнішні форми його існування. Явище - це зовнішні, спостережувані, мінливі сторони в предметі.
Існує проблема - «бути»(сутність) чи «казатися»(явище).
ПІЗНАТИ СУТНІСТЬ ПРЕДМЕТУ означає пізнання законів його функціонування, причин виникнення та перспектив його розвитку.
Сутність та існування співпадає тільки у Бога, усі другі істоти, предмети та явища недосконалі.